79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.05.12 Справа№ 5015/1344/12
За позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів,
до відповідача:Відкритого акціонерного товариства «Управління механізації №1», м. Львів,
про: стягнення 14'292,25 грн.
Суддя М. Синчук При секретарі Григорчук Н.
За участю представників:
позивача:не з'явився,
відповідача:ОСОБА_2 -доручення б/н від 12.04.2012 р., Бойко С.М. -голова правління.
Представникам відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Управління механізації №1»про стягнення 14'292,25 грн. Ухвалою від 04.04.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 19.04.2012 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість в сумі 14'292,25 грн.
В судове засідання 19.04.2012 р. представник позивача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання, та надав суду докази до справи. Вимог ухвали суду від 04.04.2012 р. не виконав.
В судове засідання 19.04.2012 р. представники відповідача з'явилися, повідомили, що 18.04.2012 р. через канцелярію суду подали відзив на позовну заяву та клопотання про витребування в позивача оригіналів експертної оцінки і платіжного доручення по оцінці і оплаті предмету купівлі-продажу. В судовому засіданні заявлене клопотання підтримали.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Ухвалою суду від 19.04.2012 р. позивача зобов'язано надати суду докази заміни первісного кредитора новим за зобов'язанням на суму 14 292,25 грн., оригінали експертної оцінки і платіжного доручення по оцінці і оплаті предмету купівлі-продажу -для огляду в судовому засіданні, та належним чином засвідчені копії -до справи.
В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 23.05.2012 р.
В судове засідання 23.05.2012 р. представник позивача повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 19.04.2012 р. не виконав.
В судове засідання 23.05.2012 р. представники відповідача з'явилися, щодо заявлених позовних вимог заперечили в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно з Договором купівлі-продажу №О-130-91 від 09.10.2009 р. продавець - (арбітражний керуючий -ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська металургійна компанія" Генташ О.А., що діє на підставі Постанови господарського суду Львівської області від 31.03.2009 р. по справі №/18) зобов'язується передати у власність, а покупець (Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, позивач у справі) оплатити та прийняти нематеріальний актив -дебіторська заборгованість підприємства -банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська металургійна компанія", а саме боргові зобов'язання підприємства підприємств банкрутів або неплатоспроможних підприємств в сумі 57'643,94 грн.
В позовній заяві позивачем вказано, що відповідно до Договору купівлі-продажу №О-130-91 від 09.10.2009 р. позивач викупив матеріальний актив Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська металургійна компанія" боргові зобов'язання в сумі 57'643,26 грн.
Відповідно до п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8, нематеріальним активом є немонетарний актив, який не має матеріальної форми та не може бути ідентифікований, за винятком: грошових коштів (кошти на рахунку у банках та депозити), дебіторської заборгованості у фіксованій сумі тощо.
02.11.2009 р. господарським судом Львівської області видано наказ у справі №4/632-27/80 на виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.07.2008 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2009 р. Згідно з яким відповідача зобов'язано сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська металургійна компанія" витрати на проведення ремонту приміщення в сумі 14'148,54 грн., сплачене державне мито в сумі 135,45 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 8,26 грн.
Отже, станом на момент видачі господарським судом Львівської області наказу від 02.11.2009 р. позивачу, за зобов'язаннями на суму 14'292,25 грн. був інший кредитор на підставі договору від 09.10.2009 р. Такі обставини вказують на те, що відбулося процесуальне правонаступництво після винесення судового рішення у господарському процесі.
Виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку визначеному ГПК України, та ЗУ "Про виконавче провадження". Стаття 25 ГПК України (станом на момент заміни кредитора у зобов'язанні 09.10.2009 р.) допускала заміну сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду право відношенні, але виключно з тієї підстави, коли це сталося внаслідок реорганізації підприємства.
За правилами статті 25 ГПК України, кореспондуються положення ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі вибуття однієї зі сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама зацікавлена сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Згідно із ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Чинне законодавство допускає заміну кредитора у зобов'язанні на стадії виконання рішення суду, однак позивачем не вчинено жодних заходів для заміни нового кредитора у виконавчому провадженні та пропущено передбачений строк пред'явлення судового наказу до виконання.
Постановою господарського суду Львівської області від 31.03.2009 р. у справі №8/18 суд визнав ТзОВ „Львівська металургійна компанія" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.11.2009 р. у справі №8/18 встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська металургійна компанія" відсутня дебіторська заборгованість. Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська металургійна компанія" ліквідовано.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 25 ГПК України (в редакції чинній на момент укладення договору від 09.10.2009 р.) в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області від 03.11.2009 р. у справі №8/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська металургійна компанія", юридичну особу, що уступила право вимоги, ліквідовано. Крім того, судом встановлено, що відповідач на момент відкриття ліквідаційної процедури та на час укладення договору не був та не відносився до підприємств банкрутів чи неплатоспроможних підприємств. Судом встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська металургійна компанія" відсутня дебіторська заборгованість.
Згідно з п. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та
інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Як встановлено судом, заміна кредитора у зобов'язанні відбулась на стадії виконання рішення, шляхом уступки права вимоги новому кредиторові без наявності такої підстави як реорганізація підприємства.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачем не вчинено жодних заходів для заміни нового кредитора у виконавчому провадженні та пропущено передбачений строк пред'явлення судового наказу до виконання.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14'292,25 грн. потрібно відмовити.
Судовий збір в силу ст. 49 ГПК України залишається за позивачем.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Синчук М.М.