Справа №22-ц-4951/2006 рік Головуючий 1 інстанції Остропілець Є.
Категорія: житлова Доповідач: Ситнік О.М
10 жовтня 2006 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі.
Головуючого, судді Ситнік О.М.
Суддів Івах А.П., Ізмайлової Н.Г.
За участю секретаря Андрійко О.В.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
На ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 14 серпня 2006 року
За позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа КП технічної інвентаризації «Інвенрос" про визнання права власності на квартиру та виплату компенсації,
ВСТАНОВИЛА.
До суду надійшов вказаний позов, в якому позивачі зазначали, що їм та відповідачеві на праві спільної часткової власності по 1/4 частці кожному належить квартира АДРЕСА_1. Відповідач у квартирі не проживає та не приймає участь у сплаті коштів на її утримання. Просили визнати за ними право власності на квартиру в цілому, а на користь відповідача з них стягнути грошову компенсацію у розмірі 1/4частини вартості квартири. В порядку забезпечення позову просили накласти заборону на вселення ОСОБА_4 у спірну квартиру.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 17 липня 2006 року заява про забезпечення позову була задоволена, а ОСОБА_4 заборонено вселення до спірної квартири.
ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій просив скасувати ухвалу про заборону його вселення до спірної квартири, оскільки має рішення суду від 17 лютого 2003 року про його вселення у спірну квартиру, яке було виконане 3 червня 2003 року.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 14 серпня 2006 року ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 17 липня 2006 року про накладення заборони на вселення ОСОБА_4 у спірну квартиру скасовано.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу суду від 14 серпня 2006 року, і просила її скасувати, бо ОСОБА_4 фактично у квартирі не проживає, має інше житло, створив іншу сім*ю, з'являється періодично лише для скоєння сварок та погіршення її відносин з дітьми, що і стало причиною звернення до суду із зазначеним позовом.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з'явилися, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Ст. 151 ЦПК України передбачено підстави для забезпечення позову. Суд вживає таких заходів на підставі заяви осіб, які беруть участь у справі. Така заява повинна містити певні реквізити, перелік яких також встановлено ст. 151 ЦПК.
Приймаючи рішення про забезпечення позову судом першої інстанції не було враховано цієї вимоги та того факту, що заява, яка була б подана відповідно до вимог ст. 151 ЦПК у матеріалах справи відсутня.
Крім того, вказуючи на заборону вселення ОСОБА_4 у спірну квартиру не враховано і рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 лютого 2003 року, яке набрало чинності і за ст. 124 Конституції України обов'язкове для виконання на всій території України. Чинним законодавством не передбачено можливості зупинення виконання рішення суду при розгляді іншої цивільної справи.
Врахувавши всі обставини, судом першої інстанції правомірно, відповідно до ч.З ст. 154 ЦПК України прийнято ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.І ст.312. 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 14 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців із дня її проголошення.