Справа№22Ц-2739/2006 Головуючий у 1 інстанції Малишенко Т.О.
Категорія 40 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М.А.
Іменем України.
22 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Тракало В.В. суддів - Поліщука М.А., Яворського М.А. при секретарі Чабанюк Т.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутицького міського суду від 27 червня 2006року в справі за позовом ОСОБА_1 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення мінімальної заробітної плати і моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
В лютому 2006року ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом в суд і просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 6300грн., моральну шкоду в розмірі 5000грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Славутицького міського суду від 18 серпня 2005року встановлено факт перебування його в трудових правовідносинах з відповідачем з 1 листопада 2004року по даний час, а тому відповідач зобов'язаний сплатити йому заборгованість по заробітній платі за 16 місяців, виходячи із мінімальної заробітної плати в розмірі 350грн. на місяць.
В частині заподіяння моральної шкоди вимоги обґрунтовував тим, що відповідач незаконними діями по невиплаті заробітної плати, заподіяв йому моральні страждання, в нього погіршився стан здоров'я.
Рішенням Славутицького міського суду від 27 червня 2006року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.01.2005року ОСОБА_1 звертався в суд із позовом до підприємства Центр соціальної трудової реабілітації інвалідів «Відродження» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середньомісячного заробітку за період затримки розрахунку, вихідної допомоги, моральної шкоди.
Рішенням Славутицького міського суду від 18 серпня 2005року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою судової колегії в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 6.12.2005року вказане рішення суду залишено без змін.
При розгляді вказаної справи було встановлено, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з вказаним підприємством в якості уповноваженого представника суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що доводи позивача про те, що він знаходився в трудових відносинах із ОСОБА_2, є недоведеними.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, так як вони грунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.
Як вбачається із матеріалів справи 1.10.2004року підприємство «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Відродження» в особі Шапошникова М.Л. і суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 уклали договір про спільну діяльність в сфері будівельного виробництва. ОСОБА_1 не є стороною вказаного договору і відношення до нього немає.
При розгляді справи в суді першої інстанції відповідач та його представник не визнали, що із позивачем були трудові правовідносини.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Поскільки позивач в судовому засіданні не довів, що він перебував в трудових правовідносинах із відповідачем, суд обгрунтовано ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову.
Посилання позивача в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі на те, що рішенням Славутицького міського суду від 18 серпня 2005року встановлено факт перебування його в трудових правовідносинах з відповідачем з 1 листопада 2004року по даний час, а тому відповідач зобов'язаний сплатити йому заборгованість по заробітній платі, є безпідставними, оскільки вказаним судовим рішенням встановлено протилежну обставину - що ОСОБА_1 не перебував в трудових правовідносинах з підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Відродження».
Зібрані по справі докази, яким суд дав належну правову оцінку, спростовують доводи позивача.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування і ухвалення нового рішення немає.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Славутицького міського суду від 27 червня 2006року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.