Справа № 22 ц -2844/2006 p. Головуючий у 1-й інстанції Сердинський B.C.
Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.
2 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Хопти С.Ф.
суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.
при секретарі Шишко О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа Комунальне підприємство житлово-експлуатаційна контора № 5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -
встановила:
У березні 2006 р. позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовували тим, що з березня по листопад 2005 р. з вини вівдповідачів було залито їхню квартиру НОМЕР_1 АДРЕСА_1, яка належить їм на праві приватної власності.
Згідно актів обстеження квартири, складених комісією КП ЖЕК № 5 від 17.03.2005 p., від 09.11.2005 р. та депутатом по виборчому округу № 17 від 22.11.2005 p., в результаті залиття пошкоджені стеля та стіни у ванній кімнаті та кухні, залиття відбулось із квартири НОМЕР_2, що поверхом вище.
Вартість матеріальної шкоди згідно з кошторисом на ремонт квартири складає 2833 грн., яку позивачі просили стягнути з відповідачів.
Також позивачі просили стягнути з відповідачів 5000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2006 р. позов задоволено частково.
Відповідачі в апеляційній скарзі просили рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов в частині відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково в сумі 892 грн. та відмовити в позові в частині відшкодування моральної шкоди, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що шкода заподіяна позивачам з вини відповідачів в результаті залиття квартири позивачів.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено, що з березня по листопад 2005 р. неодноразово з вини відповідачів, які проживають в квартирі НОМЕР_2, сталося залиття квартири НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1, яка належить позивачам на праві приватної власності.
Судом встановлено, що зазначені обставини підтверджуються актами обстеження квартири, складеними комісією КП ЖЕК № 5 від 17.03.2005 p., від 09.11.2005 р. та депутатом по виборчому округу № 17 від 22.11.2005 р.
Як вбачається з матеріалів справи, в результаті залиття пошкоджені стеля та стіни у ванній кімнаті та кухні, залиття відбулось із квартири НОМЕР_2, що поверхом вище.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала ту обставину, що дійсно з їхньої вини сталося залиття квартири позивачів.
Судом встановлено, що вартість майнової шкоди згідно з кошторисом на ремонт квартири від 08.06.2006 р. складає 2833 грн.
Судом встановлено, що майнова шкода завдана позивачам з вини відповідачів і підлягає відшкодуванню в повному обсязі в сумі 2833 грн. відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України.
Також судом встановлено, що позивачам завдана з вини відповідачів і моральна шкода, яка підлягає частковому задоволенню з підстав, передбачених ст. 1167 ЦК України.
З урахуванням наведеного колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.
Таким чином, рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.