Справа № 22-Ц-4431/2006 р Категорія: трудове
і илсмуючші і ш. - Кальченко І.М. Доповідач - Коваленко Ш.
28 вересня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Коваленко І.П. суддів - Трішкової І.Ю., Івах А.П. при секретарі - Супрун О.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ТОВ «АеромістгХарків» на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 23 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Аероміст-Харків», 3-я особа: ОСОБА_2 про скасування наказів про винесення догани та звільнення, скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
В листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Аероміст-Харків» про скасування наказів про винесення догани та звільнення, скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
В обгрунтування своїх позовних вимог він посилався на те, що 31.05.2005 року ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «Аероміст-Харків» ОСОБА_2 було видане розпорядження, в якому позивача було звинувачено у встановлені тиску на висотомірах згідно з правилами Керівництва з льотної експлуатації повітряного судна АННО і видано розпорядження не виконувати ці правила. На підставі рапорту ОСОБА_2 від 01.06.2005 р. виконавчий директор ТОВ«Аероміст-Харків» видав наказ від 15.06.2005 року про оголошення йому догани за невиконання вимог технології роботи екіпажу ПС АН-140 в частині установки тиску і використанню висотомірів. Вважав, що розпорядження та наказ суперечать вимогам п.8 ст.38 Повітряного Кодексу України, п.7.3.1, 7.3.2 Правил сертифікації експлуатантів, затверджених наказом Мінтрансу № 204 від 29.05.1998 р., п.3.2.10 Правил польотів повітряних суден, затверджених наказом Мінтрансу від 16.04.2003 року № 293, вимогам Методичних рекомендацій щодо підготовки льотного та диспетчерського складу з питань метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден в класифікованому повітряному просторі України. 12.09.2005 року він був попереджений про звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України, але у встановлений строк не звільнений, проте, 07.10.2005 року був звільнений за п.З ст.40 КЗпП України. Вважав наказ про звільнення незаконним та зазначив, що на протязі трудової діяльності не мав жодного стягнення, отримував подяки та винагороди. Незаконні дії відповідача призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації життя. В зв'язку з чим просив скасувати наказ від 15.06.2005 р., поновивши йому строк на оскарження цього наказу, поновити його на роботі, стягнути середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 10000 гр.
Представник відповідача проти позову заперечував і пояснив, що при виконанні польотів на АН-140 позивач використовував установку тиску на висотомірах відповідно до Керівництва з льотної експлуатації АН-140, а не відповідно до Інструкції по взаємодії та технології роботи екіпажу АН-140 з внесеними змінами в частині встановлення тиску на висотомірах згідно Правил польотів повітряних суден, затверджених наказом Мінтрансу від 16.04.2003 року № 293. За вказане порушення наказом НОМЕР_1 ОСОБА_1 було винесено догану. Крім того, 07.09.2005 р. по результатам розшифровки БУР-92 («чорний ящик») було виявлено, що 13.08.2005 року при виконанні рейсу Варна-Харків екіпажем в складі КПС ОСОБА_1, другий пілотОСОБА_3, порушені обмеження керівництва з льотної експлуатації АН-140 в частині максимального допустимого часу безперервної роботи двигунів на злітному режимі, відповідно до КЛЕ не більше 5 хвилин - фактично було зафіксовано 5 хв.36 секунд. За вказане порушення наказом НОМЕР_2 ОСОБА_1 було звільнено за систематичні грубі порушення технології роботи екіпажу та керівництва з льотної експлуатації.
3-я особа ОСОБА_2 позов також не визнав і пояснив, що Наказом Міністраства транспорту України № 293 були введені Правила польотів повітряних суден та з набранням чинності зазначеними Правилами не використовуються інші нормативні документи, які суперечать вимогам Правил. На підставі Правил були внесені зміни до Керівництва з виконання польотів авіакомпанії, а саме п.8.3.3. Інструкції по взаємодії та технології роботи екіпажу в частині встановлення тиску на висотомірах. Розпорядження від 31.05.2005 р. не встановлювало нових вимог до виконання польотів, його вказівка була направлена на привернення уваги льотного складу авіакомпанії на необхідність виконання правил польотів та технології роботи екіпажу.
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 23 червня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Наказ ТОВ «Аероміст-Харків» НОМЕР_2 скасований і ОСОБА_1 поновлений на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2.3 ТОВ «Аероміст-Харків» на користь ОСОБА_1 стягнуто 16077 гр.36 коп.- середній заробіток за час вимушеного прогулу, а на користь держави -160 гр. 77 коп. судового збору та 30 гр. на користь державного підприємства «Судовий інформаційний центр» -витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. В іншій частині в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови йому в позові скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити його вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що судом при постановлені рішення наданим ним доказам і поясненням не було дано належної оцінки, в зв'язку з чим судом було прийнято незаконне рішення.
Представник ТОВ «Аероміст-Харків» в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення по суті позовних вимог посилаючись на те, що судом неправильно були застосовані норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини по справі, які мають істотне значення для справи, що привело до постановлення незаконного рішення суду.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з"явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Аероміст-Харків» задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та поновлюючи його на роботі суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що його права були порушені і підлягають захисту.
Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 наказом НОМЕР_3 був прийнятий на роботу на посаду ІНФОРМАЦІЯ_3. Наказом ТОВ «Аероміст-Харків» НОМЕР_4 ОСОБА_1 допущений до польотів в якості ІНФОРМАЦІЯ_4.
Наказом ТОВ «Аероміст-Харків» НОМЕР_5 ОСОБА_1 було оголошено догану за невиконання технології роботи екіпажу ПС АН-140, затвердженої Державіаслужбою 30.09.2004 року.
Наказом ТОВ «Аероміст-Харків» НОМЕР_2 ОСОБА_1 за систематичні грубі порушення технології роботи екіпажу, керівництва з льотної експлуатації повітряного судна АН-140 звільнено за ст..40 ч.1Л п.З КЗпП України.
Підставою для накладення дисциплінарного стягнення було допущення ОСОБА_1 перевищення безперервної роботи двигунів на злітному режимі при виконанні 13.08.2005 року рейсу за маршрутом Варна-Харків на літаку АН-140.
Отже, поновлюючи ОСОБА_1 на роботі, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що зазначене дисциплінарне стягнення було застосовано без дотримання місячного строку накладення стягнення.
Обгрунтовано суд першої інстанції дійшов і висновку про відмову ОСОБА_1 в позові про скасування розпорядження від 31.05.2005 року та наказу 15.06.2005 року.
Так, відповідно до ст..51 Повітряного Кодексу України, виконання польотів повітряних суден у повітряному просторі України регламентується Правилами польотів у повітряному просторі України, які поширюються на усіх користувачів повітряного простору України. Порядок організації польотів цивільних і державних повітряних суден встановлюється відповідними органами державної виконавчої влади.
Згідно п.1.2 Правил польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 16.04.2003 року № 293, цей документ регламентує порядок виконання польотів та обслуговування повітряного руху і визначає права, обов'язки та взаємовідносини суб'єктів, що здійснюють виконання польотів та обслуговування повітряного руху. Якщо іншим нормативно-правовим актом установлюється інший порядок виконання польотів та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі ОПР України, ніж той, що передбачено Правилами, то застосовуються норми Правил.
На виконання цих Правил, 30.09.2004 року до Інструкції по взаємодії та технології роботи екіпажу АН-140. яка є складовою частиною Керівництва з виконання польотів ТОВ «Аероміст-Харків» були внесені зміни, затверджені Державною службою України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації в частині що стосується встановлення тиску на висотомірах.
Із посадової інструкції заступника директора з організації льотної роботи ТОВ «Аероміст-Харків» вбачається, що на нього покладено забезпечення безпеки польотів та йому безпосередньо підпорядковані екіпажі повітряних суден. Заступник по ОЛР має право давати вказівки посадовим особам авіапідприємства в межах своєї компетенції з питані безпеки польотів та контролювати їх виконання.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розпорядження від 31.05.2005 року щодо необхідності виконання Керівництва з виконання польотів авіакомпанії в частині встановлення тиску видано відповідно діючого законодавства та в межах повноважень посадової особи.
Доводи позивача стосовно того, що це розпорядження суперечить вимогам Методичних рекомендацій щодо підготовки льотного та диспетчерського складу з питань метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден в класифікованому повітряному просторі України, вимогам п.п.3.5.2,4.2.1,4.5.1,8.18.2,9.1.1,9.1.3,9.1.4, 9.1.7,9.1.8 Керівництва з льотної експлуатації повітряного судна АН-140, «Наставлению по производству правил полетов в гражданской авиации СССР» , та наказу Мінтрансу №204 «Про затвердження правил сертифікації експлуатантів» обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції та не приймаються колегією суддів виходячи з вищевказаних обставин.
Оскільки ОСОБА_1 не виконував вимоги технології роботи екіпажу ПС АННО, затвердженої Державіаслужбою 30.09.2004 року, то йому обгрунтовано було оголошено догану.
Між тим, що стосується рішення суду в частині відмови ОСОБА_1 в задоволені позову про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині підлягає зміні із задоволенням позову частково.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст..237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 тривалий час працював у відповідача, був нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Знак пошани», має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.23-25). Порушення відповідачем його трудових прав привело до моральних страждань позивача, оскільки він вимушений був додавати додаткових зусиль для організації свого життя, відновлювати нормальні життєві зв'язки.
Визнаючи розмір моральної шкоди колегія суддів виходить з вимог ст..237-1 КЗпП України та п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та вважає необхідним встановити розмір моральної шкоди в сумі 1000 грн.
На підставі наведеного та керуючись п.З ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316,317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ТОВ «Аероміст-Харків» відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 23 червня 2006 року змінити: стягти з ТОВ «Аероміст-Харків» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тис.) грн..
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий