10 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька на рішення Київського районного суду м.Донецька від 13 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 січня 2006 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька про стягнення недоотриманої пенсії в сумі 53,90грн., -
В серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька, посилаючись на те, що з вересня 1988 року він одержує пенсію за віком. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із внесеними змінами від 12.01.2005р. мінімальний розмір пенсії за віком при наявності у чоловіків 25 років страхового стажу встановлений у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність і складає 332 грн. Відповідач, визначаючи йому розмір підвищення пенсії за 21 рік страхового стажу понад необхідний, один відсоток обчислює не з суми прожиткового мінімуму (332 грн.), а з розрахункового (базового) розміру пенсії (237 грн.). Таким чином, щомісяця, починаючи з 12.01.2005 року по 01.04.2005р. не доплачується 19,95 грн. Позивач просив стягнути з відповідача належні йому суми в повному обсязі, тобто 53,90 грн. за період з 12.01.2005р. по 01.04.2005р., тому що з 01.04.2005р. відсоток йому нараховують з прожиткового мінімуму.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2005 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 січня 2006 року, позов задоволено. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію у розмірі 53,90 гривень.
В касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. Вважає, що судові рішення суперечать нормам матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Бим М.Є., перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 січня 2006 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: