Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
21 травня 2012 р. № 2-а- 3928/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чалого І,С.,
при секретарі судового засідання Бездітко Ю.В.,
за участю представників сторін:
відповідача - Константинов Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просить суд визнати протиправним рішення від 15.02.2012 р. № 2235/10/17-121, скасувати рішення від 15.02.2012 р. № 2235/10/17-121. Зобов'язати відповідача видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ним 24.01.2012 року було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до відповідача про видачу свідоцтва платника єдиного податку. Однак, як зазначає позивач, 15.03.2012 р. ним було отримано листа від відповідача від 15.02.2012 р. про відмову у видачі позивачу свідоцтва платника єдиного податку, а також анулювання його заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. Позивач з таким рішенням не згодний, вважає це рішення безпідставним та незаконним, в зв'язку з чим просить його скасувати.
Представник позивача в судове засідання не прибув та надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на те, що рішення прийнято на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 14.12.2007 р. була зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради як фізична особа - підприємець та перебуває на податковому обліку в Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, що не заперечується сторонами по справі.
24.01.2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування та зазначенням у якості видів діяльності: 52.48.2 - роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами; 51.47.9 - оптова торгівля іншими непродовольчими товарами; 51.19.0 -посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 51.18.0 -посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими, 52.12.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.
15 лютого 2012 року відповідачем було направлено листа позивачу за № 2235/10/17-121, в якому зазначено, що фізичні особи - підприємці платники єдиного податку не мають право здійснювати виробництво та продаж ювелірних виробів, у зв'язку з чим відповідачу відмовлено у реєстрації платником єдиного податку з 01.01.2012 р. та його заява вважається анульованою.
Із вказаного рішення вбачається, що підставою для прийняття такого рішення стало здійснення позивачем роздрібної торгівлі ювелірними виробами, що на думку податкового органу не дозволяє позивачу бути платником єдиного податку згідно з пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
Крім того, відповідач посилається на терміни "дорогоцінні метали" та "дорогоцінне каміння", що наведені в Законі України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".
Інших підстав для повернення свідоцтва платника єдиного податку відповідачем у рішенні не зазначено.
Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно пп. 2 п. 291.4 зазначеної статті, друга група суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності це фізичні особи -підприємці та юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; - обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб -підприємців та юридичних осіб, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005).
Такі фізичні особи - підприємці та юридичні особи належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.
За приписами підпунктів 298.1.1 та 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи -підприємці та юридичні особи, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.
Згідно пунктів 299.1. та 299.5 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.
Пунктом 299.8 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
У відповідності до пп. 1 п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.
Підпунктом 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними регулює Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".
Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що:
- дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);
- дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах);
- дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді;
- видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами;
- видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами;
- виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів;
- афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок.
Згідно із КВЕД ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 "Добування руд інших кольорових металів", а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 "Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань".
Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає:
- виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50);
- виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).
Жоден із зазначених видів діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.
Таким чином, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності юридичні особи і фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, за сферою регулювання Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними"та вищевказаними кодами КВЕД ДК 009:2005.
Щодо сфери торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК 009:2005 визначені:
- підклас 52.48.9 «Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, н. в. і. г.»
Цей підклас включає:
- роздрібну торгівлю обладнанням зв'язку, включаючи телефонні апарати, апарати мобільного зв'язку; спортивними товарами, риболовними належностями, човнами та велосипедами, туристичним знаряддям, іграми та іграшками; квітами та іншими рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для домашніх тварин; сувенірами, кустарними виробами та виробами культового та релігійного призначення; шпалерами та підлоговим покриттям, килимами і килимовими покриттями; поштовими марками і монетами; побутовим рідким котельним паливом, газом у балонах, вугіллям та дровами; зброєю та боєприпасами тощо.
- підклас 52.12.0 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту". Цей підклас включає:
- роздрібну торгівлю в універсальних магазинах широким асортиментом товарів без переваги продовольчих товарів: одягом, меблями, побутовими електротоварами, залізними виробами, косметичними товарами, ювелірними виробами, іграшками, спортивними товарами тощо;
- підклас 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами".
При цьому, Податковим кодексом України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.
Крім того, зі змісту ч. 2 ст. 4 та також ст. 22 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" вбачається, що законодавець розмежує операції дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням та операції з ювелірними виробами з них.
Таким чином, достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу України є здійснення виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами. При цьому, про такі види діяльності фізична особа - підприємець чи юридична особа зазначає у заяві при обранні спрощеної системи оподаткування.
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
У відповідності до пп. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Враховуючи наведене, суд вважає, що суб'єкти господарювання при здійсненні ними оптової та роздрібної торгівлі, виробництві та ремонті ювелірних виробів мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платниками єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України.
Крім того згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.
На підставі наведеного, суд вважає, що рішення відповідача від 15.02.2012 р. № 2235/10/17-121 про відмову у реєстрації платником єдиного податку позивача з 01.01.2012 р. та анулювання його заяви про застосування спрощеної системи оподаткування є необґрунтованим.
Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, так як вони є документально та нормативно обґрунтованими, законними та правомірними.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на корить сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні неню документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова від 15.02.2012 р. № 2235/10/17-121.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Московському районі міста Харкова у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби видати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61170, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 32,19 (тридцять дві гривні 19 коп.) .
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 28 травня 2012 року.
Суддя І.С.Чалий