Справа № 2а/2570/1123/2012
08 травня 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
суддів Баргаміної Н.М., Непочатих В.О.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування рішення, -
23.03.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення № 0023 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 23.02.2012 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця він є приватним підприємцем та здійснює діяльність в сфері торгівлі. Згідно договору здачі в операційну оренду основних засобів від 01.09.2010 року № 21 позивач прийняв в оренду частину нежитлового приміщення розміром 38,5 кв.м. АДРЕСА_1. Листом Управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області від 21.07.2011 року №04-16/1015 його було повідомлено, що Управлінням у справах захисту прав споживачів заведено справу щодо порушення ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме розміщення зовнішньої реклами алкогольних напоїв - горілки "Меdoff", "Наша марка", "Хуторок", "SV на березових бруньках" на зовнішній стіні магазину за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, вимагалось надати інформацію щодо замовника реклами, письмові пояснення щодо розповсюдження реклами та припинення розповсюдження такої реклами. Листом від 27.07.2011 року позивач повідомив Управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області, що ніякого відношення до реклами не має, про її походження та замовника йому нічого не відомо. 02.03.2012 року від відповідача надійшов лист з рішенням № 0023 від 23.02.2012 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. В даному рішенні зазначено, що на підставі матеріалів справи Управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 розміщено зовнішню рекламу алкогольних напоїв на фасаді будинку за адресою: АДРЕСА_1, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу» та накладено штраф у розмірі 5 083,00 грн. Проте, в порушення ч. 3 ст. 26 Закону України «Про рекламу» про місце і час розгляду даної справи позивача повідомлено не було, з протоколом не ознайомлено. Клопотання про відкладення розгляду справи відповідачу ним не надсилалось. Крім того, за дозволом на розміщення реклами до органів місцевого самоврядування ОСОБА_1 не звертався, також не звертався до виготовлювачів реклами. У зв'язку з цим, вважає, що відповідачем без наявності жодних підстав, порушуючи вимоги чинного законодавства України, неправомірно винесено рішення про накладення на нього штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав заперечення, в яких зазначив, що 21.07.2011 року Управлінням у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області було складено протокол № 31 про порушення законодавства про рекламу, а саме: розміщення реклами алкогольних напоїв - горілки "Меdoff", "Наша марка", "Хуторок", "SV на березових бруньках" на зовнішній стіні (фасаді) будівлі-магазину за адресою: АДРЕСА_1 з порушенням ст. 22 Закону України «Про рекламу». 20.10.2011 року Управлінням у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області зроблено запит № 04-17/1541 до власника будівлі - Чернігівської обласної спілки споживчих товариств, на який було отримано відповідь № 31-21/9 від 29.11.2011 року, де зазначено, що роздрібну торгівлю алкогольними напоями в орендованих приміщеннях протягом 2011 року здійснював лише ФОП ОСОБА_1, до ФОП ОСОБА_1 орендувало приміщення приватне підприємство «ІНКАМ-СПРІНГ», яке роздрібною торгівлею алкогольними напоями не займалося. Для розгляду справи позивача було запрошено листом від 01.12.2011 року № 04-16/1807, але позивач на розгляд справи не з'явився. 23.02.2012 року Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів було прийнято рішення № 0023 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. Позивачу 23.02.2012 року був направлений лист з вимогою в двадцятиденний термін сплатити штраф, але вимога залишилась без реагування. У зв'язку з цим, просить суд позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.
Провідним спеціалістом-юрисконсультом Управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області Захарченко І.О. складено протокол № 31 про порушення законодавства про рекламу від 21.07.2011 року, в якому зазначено, що при розміщенні зовнішньої реклами алкогольних напоїв - горілки "Меdoff", "Наша марка", "Хуторок", "SV на березових бруньках" на зовнішній стіні магазину за адресою: АДРЕСА_1 були порушені вимоги ст. 22 Закону України «Про рекламу».
21.07.2011 року на адресу позивача Управлінням у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області направлено вимогу (а. с. 12) про надання інформації щодо замовника вищевказаної реклами, письмових пояснень щодо розповсюдження даної реклами, інформацію щодо вартості розповсюдження реклами та копію свідоцтва про державну реєстрацію. Також вказаною вимогою зобов'язано ОСОБА_1 припинити розповсюдження вищезгаданої реклами з порушенням вимог законодавства про рекламу та попереджено, що у разі невиконання вимоги управління будуть застосовані санкції відповідно до п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу».
У відповідь на зазначену вимогу ОСОБА_1 27.07.2011 року направив Управлінню у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області лист (а. с. 11), в якому вказав, що ніякого відношення до реклами він не має, а тому закону про рекламу не порушував, про її походження та замовника йому нічого не відомо.
19.08.2011 року Управлінням у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області прийнято рішення № 29 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
Згідно протоколу № 35 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу Управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області від 12.12.2011 року матеріали справи були направлені до Держспоживстандарту України.
23.02.2012 року Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів на підставі матеріалів справи та протоколу № 35 від 12.12.2011 року прийнято рішення № 0023 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. (а. с. 14). Вказане рішення разом з листом було направлено позивачу, які останній отримав 05.03.2012 року.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначаються Законом України "Про рекламу".
Відповідно до абзацу 6 статті статті 1 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 22 Закону України "Про рекламу" визначено, що реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: на радіо та телебаченні з 6 до 23 години; на перших і останніх сторінках газет, на обкладинках журналів та інших видань, в усіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань; в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань); засобами внутрішньої реклами; за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв); на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену; засобами зовнішньої реклами.
Відповідно до частини першої - третьої статті 26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового будинку. На вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.
Згідно частини першої, другої та четвертої статті 27 Закону України "Про рекламу" особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулюється Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (надалі - Порядок).
Пунктом 8 Порядку визначено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції.
Відповідно до пункту 9 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Згідно пункту 10-15 Порядку протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці. Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників. Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в судовому засіданні, для більш повного з'ясування обставин справи Управлінням у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області зроблено запит до власника будівлі АДРЕСА_1 - Чернігівської обласної спілки споживчих товариств.
Листом № 37-21/9 від 29.11.2011 року Чернігівська обласна спілка споживчих товариств повідомила Управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області, що роздрібну торгівлю алкогольними напоями в орендованих приміщеннях протягом 2011 року здійснював лише ФОП ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію № НОМЕР_1 від 07.09.2010 року, договір оренди від 01.09.2010 року № 22. До ФОП ОСОБА_1 орендувало приміщення приватне підприємство «ІНКАМ-СПРІНГ», яке роздрібною торгівлею алкогольними напоями не займалося.
01.12.2011 року Управлінням у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області повторно направлено позивачу вимогу про надання інформації та припинення розповсюдження реклами, в якій також повідомлено позивача про необхідність прибуття до Управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області 12.12.2011 року для прийняття участі у засіданні стосовно справи про порушення законодавства про рекламу. Зазаначену вимогу ОСОБА_1 отримав 03.12.2011 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, наявна в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 16 Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно пункту 18 Порядку за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Рішення № 0023 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 23.02.2012 року направлено позивачу 23.02.2011 року та отримано ним 05.03.2011 року.
Отже, відповідачем дотримано вимоги Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення № 0023 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 23.02.2012 року винесене Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів правомірно, а тому і підстави для його скасування відсутні.
За наведених обставин, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування рішення необхідно відмовити.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Заяць
Судді Н.М. Баргаміна
В.О. Непочатих