Справа № 119/1062/12
21 травня 2012 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Петрової Ю.В.
за участю: секретаря - Тріфонової С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, судових витрат,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у сумі 8 200 євро за курсом НБУ на день розгляду позову , процентів у сумі 2 500 доларів США за курсом НБУ, трьох процентів річних від простроченої суми та судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 8 200 євро, які зобов'язалася повернути до 20 травня 2009 року, про що було складено розписку, в якій у тому числі передбачено сплату винагороди (процентів) у сумі 2 500 доларів США. В обмовлений між сторонами строк відповідач суму боргу не повернула, що послужило підставою звернення до суду. Крім того, посилаючись на вимоги ст. 1050 ЦК України, просить стягнути з відповідача на його користь три процента річних від простроченої суми, а також сплачені позивачем судові витрати.
Ухвалою Совєтського районного суду АР Крим від 15 травня 2012 року позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення процентів у сумі 2 500 доларів США та трьох процентів річних від простроченої суми залишена без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
16 травня 2012 року позивачем надано до суду заяву з уточненням позовних вимог, в яких визначав, що просить стягнути суму боргу у національній грошовій одиниці (гривні) за курсом НБУ, який згідно довідки ПАТ «Імексбанк» станом на 15 травня 2012 року становить 1 027,7537 гривень за 100 євро, що за розрахунком позивача становить 84 214 гривень.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, від позивача надійшла до суду заява, в якій наполягав на задоволенні уточнених позовних вимогах та просив розглянути справу за його відсутністю, від представника відповідача за довіреністю ОСОБА_3 також надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, в якій вказував, що позовні вимоги у частині стягнення з його довірительки суми боргу у розмірі 8 200 євро визнає у повному обсязі.
За таких обставин відповідно до положень ст.ст. 158, 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін та їх уповноважених представників на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Разом з тим, згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Особа, яка вважає, що її право порушене, самостійно визначає спосіб його захисту, передбачений ст. 16 ЦК України.
Судом встановлено, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст.ст. 1046 - 1050 ЦК України.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або цінні речи, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
При цьому договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1047 ч. 2 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, між сторонами 28 лютого 2009 року було укладено договір позики, згідно якого відповідач ОСОБА_2 взяла у позивача ОСОБА_1 8 200 євро із зобов'язанням повернення у термін до 20 травня 2009 року, в якій у тому числі передбачалося виплата винагороди у сумі 2 500 доларів США, а також строк затримки повернення коштів на 10 днів проти вказаного строку, що підтверджується розпискою відповідача.
Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Вищезазначене встановлює ст. 1049 ЦК України, якою передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику, зокрема, грошові кошти у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що у порушення вимог ст.ст. 526, 1049 ЦК України відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, вчасно суму боргу позивачу не повернула, на день розгляду справи судом борг відповідача перед позивачем склав 8 200 євро.
Таким чином, вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 8 200 євро.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача коштів за договором позики суд приймає до уваги положення ст. 533 ЦК України, якою передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, а якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
У зв'язку з викладеним сума заборгованості за договором позики з урахуванням офіційного курсу євро, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 84 214 гривень, що засновано на переводі євро в гривні на підставі інформації про офіційний курс гривні до іноземних валют станом на 15 травня 2012 року.
Відповідачем та його уповноваженими представниками під час розгляду справи вимог щодо оспорювання договору позики та визнання його недійсним у встановленому законом порядку не заявлено.
Вимоги позивача про стягнення судових витрат, понесених при подачі позову до суду у відповідності зі ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», підлягають присудженню з ОСОБА_2 пропорційно задоволеної вимоги.
А саме, з відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 842 гривні 14 копійок.
На підставі викладеного, ст.ст. 526, 1046, 1048, 1051 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 5, 10, 11, 57, 60, 88, 158, 169, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 84 214 (вісімдесят чотири тисячі двісті чотирнадцять) гривень, судовий збір у розмірі 842 (вісімсот сорок дві) гривні 14 копійок, а взагалі 85 056 (вісімдесят п'ять тисяч п'ятдесят шість) гривень 14 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Ю.В. Петрова