Справа № 119/1087/12
15 травня 2012 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Петрової Ю.В.
за участю секретаря - Тріфонової С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, зареєстрованого Відділом державної РАЦС Совєтського РУЮ АР Крим за актовим записом № 103 від 26 грудня 1981 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з грудня 1981 року сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі, від спільного проживання мають двох повнолітніх дітей. Спільне життя не склалося через втрату почуття любові та поваги один до одного, у зв'язку з чим сторони з 2002 року проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Відповідач від розірвання шлюбу у органах РАЦС ухиляється. На теперішній час у позивачки фактично утворилася інша сім'я, а тому вважає, що примирення між сторонами та збереження шлюбу не можливе, у зв'язку з чим просить шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем розірвати.
Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток, в позовній заяві міститься клопотання позивачки про розгляд справи за її відсутності, від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій вказував, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу.
За таких обставин відповідно до положень ст.ст. 158, 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали, вивчивши обставини справи, дійшов до наступного.
26 грудня 1981 року сторони вступили у зареєстрований шлюб, про що зроблено актовий запис № 103 від 26 грудня 1981 року Відділом державної РАЦС Совєтського РУЮ АР Крим (а.с. 4).
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 24 ч. 1 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Від подружнього життя сторони неповнолітніх дітей не мають.
Між подружжям через втрату почуття любові та поваги один до одного склалися відносини, які виключають їх сумісне проживання.
Сторони з 2002 року проживають окремо і між подружжям припинено фактичні шлюбні відносини, сторони не ведуть спільного господарства, мають роздільний бюджет, примирення між ними не можливе.
При таких обставинах суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, сім'я остаточно розпалася і шлюб існує формально.
Вимог щодо розподілу майна, що є спільною власністю, не заявлено.
Оскільки шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім'ю не бажають, суд з урахуванням, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, враховуючи викладені по справі обставини та відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, вважає за можливе позов про розірвання шлюбу задовольнити.
Питання щодо прізвища позивачки після розірвання шлюбу суд не має можливості з'ясувати, оскільки справа розглядалася за її відсутністю ї своє думки з цього приводу у позові вона не висловлювала.
Згідно ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 107 гривень 30 копійок.
На підставі вищенаведеного, ст. 51 Конституції України, ст.ст.18, 51, 56, 104 ч. 2, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 14, 57, 60, 88, 158, 169, 208, 209, 212-218, 223 ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В :
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Совєтського районного управління юстиції АР Крим за актовим записом № 103 від 26 грудня 1981 року, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Совєтського райсуду АР Крим Ю.В. Петрова