Справа № 108/4491/12
Провадження 2а/108/205/12
Іменем України
24 травня 2012 року 09 година 50 хвилин м. Керч
Керченський міський суд АРК у складі:
Головуючого судді -Захарової К.П.
при секретарі - Асєєвої Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов заступника прокурора м. Керчі до Керченського міського Управління ГУ МВС України в АРК про спонукання до вчинення певних дій
Заступник прокурора м. Керчі звернулася до суду з позовом до Керченського міського управління ГУ МВС України в АРК про зобов'язання скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ст.. 199 КУпроАП. Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною, оскільки у неї не дотримано вимог 283 КУпроАП, а саме: не зазначене місце скоєння правопорушення. Також особа, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності суб'єктом цього правопорушення не є, через те, що ст.. 199 КУпроАП передбачає відповідальність за «Допущення особами, відповідальними за додержання правил паспортної системи, проживання громадян без паспортів або за недійсними паспортами або без реєстрації місця проживання чи перебування». З наведеного позивач просить суд постановити рішення, яким зобов'язати відповідача постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -скасувати.
Представник позивача у судовому засіданні за довіреністю вимоги адміністративного позову підтримала у повному обсязі, навівши доводи аналогічні, викладеним у ньому.
Представник відповідача за довіреністю проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі, зазначаючи, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а відсутність у протоколі зазначення місця скоєння правопорушення значущою не є, оскільки у цьому документі вказане місце проживання правопорушника та місце його реєстрації, тому скоєння правопорушення за цією адресою мається на увазі. Також представник відповідача зазначала, що сам правопорушник зі складеним відносно нього протоколом був згодний, тому на нього було накладене незначне адміністративне стягнення у вигляді попередження. З наведеного просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Так, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено у судовому засіданні 03.04.2012 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії КР № 405012, передбачене ст.. 199 КУпроАП. У згаданому протоколі зазначене, що ОСОБА_1 допустив з 17.11.2011 року проживання без реєстрації громадянки ОСОБА_2 (а.с.08).
Вищезгаданий протокол поліг у основу постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 405012 від 04.04.2012 року винесеної начальником МОБ КГУ ГУ МВС України в АРК Алієвим Е.П., яким ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 199 КУпроАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді попередження. (а.с. 09).
Однак суд погоджується з доводами позивача, про незаконність постанови, відносно якої подано адміністративний позов, оскільки представником відповідача у судовому засіданні не було надано доказів того, що ОСОБА_1 є особою відповідальною за додержання правил паспортної системи, як то передбачає диспозиція ст.. 199 КУпроАП.
Також зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення місця проживання та місця реєстрації особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на думку суду, не може однозначно свідчити про скоєння правопорушення за цією адресою, оскільки вказана умова законодавчо не передбачена.
Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При таких обставинах вирішуючи спір між сторонами суд вважає за необхідне зазначити, що прийняття рішення про зобов'язання органа державної влади прийняти конкретне рішення у межах його повноважень, не є функцією притаманної адміністративному суду під час вирішення адміністративного спору між сторонами, тому у задоволенні вимог у цієї частині належить відмовити.
Проте суд керуючись вимогами ч. 2 ст.. 11 КАС України, якою визначено, що «Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять», вважає за необхідне вийти за межи позовних вимог та у межах повноважень, передбачених ст.. 162 КАС України визнати постанову про адміністративне правопорушення № 405012 від 04.04.2012 року винесену Начальником МГБ КМУ ГУ МВС України в АРК Алієвим Е.П. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, через те, що особою, що приймала рішення про притягнення ОСОБА_1 не було встановлено місця скоєння правопорушення та того факту чи є він суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.. 199 КУпроАП.
Суд не приймає до уваги усі інші документи долучені сторонами до матеріалів справи. Через те, що вони не стосуються предмету спору між сторонами.
Керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 159-163, 171 - 2 КАС України, суд
Позов заступника прокурора м. Керчі - задовольнити частково.
Постанову про адміністративне правопорушення № 405012 від 04.04.2012 року винесену Начальником МГБ КМУ ГУ МВС України в АРК Алієвим Е.П. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -скасувати.
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 29 травня 2012 року
Суддя Захарова К.П.