Справа № 2308/1224/2012 р.
Вирок
25.05.2012 р. Канівський міськрайонний суд Черкаської області
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Семеняки О.М.
за участю секретаря - Дашковської Н.І.,
прокурора - Степанця Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Каневі Черкаської області в залі суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,
Підсудний ОСОБА_1 згідно рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 2-244 від 13.03.2007 року зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 200 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.07.2007 року і до повноліття дитини.
Проте ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів, на неодноразові попередження та виклики державної виконавчої служби Канівського міськрайонного управління юстиції Черкаської області по виплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 не реагує, проживає за рахунок тимчасових заробітків, але добровільно допомоги на утримання дитини не надає, в зв'язку з чим виник борг по аліментах, який станом на 12.04.2012р. складає 8914 грн.
Допитаний в судовому засідання підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що йому відомо про рішення Золотоніського міськрайонного суду від 13.07.2007 року, яким він зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3. Протягом 2011-2012 років аліменти не сплачував, оскільки не міг знайти постійної роботи. З отриманих тимчасових заробітків матеріальної допомоги матері дитини на утримання доньки не надавав. На обліку в Канівському міськрайонному центрі зайнятості не перебуває.
В скоєному щиро кається та обіцяє найближчим часом відшукати кошти для погашення заборгованості..
Учасники судового розгляду не оспорюють фактичних обставин справи і тому суд вважає за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи. Сторони проти цього не заперечують.
Підсудний та учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій не має. Підсудному та учасникам судового розгляду роз"яснені їх права, передбачені ч.3 ст. 299, 301-1 КПК України.
Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного ОСОБА_1, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується негативно, у вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.
В якості пом"якшуючих обставин суд враховує щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин справи, що обтяжують відповідальність підсудного, суд не вбачає.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, обставини справи, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе при призначенні йому покарання у виді обмеження волі.
Підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без відбуття покарання, як це передбачено ст. 75 КК України, з випробуванням та із застосуванням до нього обов»язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів, а тому відбування покарання засудженим в умовах, передбачених ст.ст. 75, 76 КК України, буде відповідати тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого.
Керуючись ст.ст. 321, 323, 324 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 рік.
На підставі п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов»язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої інспекції, а також повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з»являтися до них для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженому залишити попередню - підписку про невиїзд, а після набрання вироком законної сили, скасувати.
Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області через Канівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий О . М . Семеняка