Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 2а-1402/11
22 серпня 2011 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Свірідової В.В.
при секретарі Дмитраш І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов»язання провести донарахування та виплату одноразової грошової допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, -
26.07.2011 р. позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо недонарахування та недоплати йому щорічної допомоги на оздоровлення згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2011 рік та зобов»язати відповідача провести донарахування та виплату йому такої допомоги в передбаченому законом розмірі.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що він визнаний інвалідом 3-ої групи внаслідок захворювання, пов»язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно зі ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому повинна виплачуватись щорічна грошова допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Проте в березні 2011 року така виплата проведена йому відповідачем за 2011 рік в меншому розмірі, аніж передбачено законом, а тому він вимушений звернутись до суду.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві, просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. 09.08.2011 р. до суду надійшло письмове заперечення відповідача проти позову, яке долучено до матеріалів справи. В запереченні відповідач просив розглянути справу без участі представника та відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 128 КАС України, де передбачено наслідки неприбуття в судове засідання відповідача - суб»єкта владних повноважень, суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши дійсні обставини, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС I-ої категорії (інвалідом 3-ої групи), а відтак він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
В березні 2011 р. позивачеві було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік у розмірі 90 грн., який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Станом на березень 2011 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 941 грн.
Дані обставини стверджуються поясненнями позивача в судовому засіданні, викладеним в письмовому запереченні проти позову відповідача та долученими до справи письмовими доказами.
В поточному році до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» жодних змін не вносилось, дія цієї норми не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами, а відтак діє норма, згідно якої у 2011 році позивачеві повинна бути виплачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
У відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, з огляду на те, що право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат передбачено законом, а підзаконним нормативно-правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України встановлено менший розмір відповідної виплати, суд при вирішенні спору застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто, закон України.
Положення підпункту 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., яким було викладено в новій редакції ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема: щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку і в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, та ряд інших положень цього Закону визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з викладеного, суд вважає підставними вимоги позивача та слід визнати протиправними дії відповідача та зобов»язати відповідача донарахувати та виплатити позивачеві щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2011 рік в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6,8,9,11,17,18,69,71,86,158,160-163,167 КАС України, ст.ст. 22, 152 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати дії Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в частині недонарахування та недоплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.
Зобов»язати Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради донарахувати та виплатити ОСОБА_1 за 2011 рік щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя В. В. Свірідова