24.10.06р.
Справа № А38/202-06
11:49 год.
За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кривий ріг
До: Північної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Про: визнання незаконними повідомлень-рішень
Суддя Бишевська Н.А.
Секретар судового засідання Бикова А.О.
Від позивача: ОСОБА_2 дор. від 19.09.06 р., ОСОБА_1
Від відповідача: Ковтунова О.В. дор. № 3395/К/ 10 від 27.02.06 р.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 ( далі -позивач ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Північної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень за НОМЕР_1, та НОМЕР_2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем -87 922,00 гривень, та штрафної санкції -43 961,00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю дій податкової інспекції відносно донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, та застосування штрафних санкцій на підставі того, що позивач мала взаємовідносини з підприємством « АРВ -Зв'язок» , державну реєстрацію якого скасовано 15.05.02 р., в зв'язку з чим податкові накладні зазначеного підприємства не є підставою для нарахування податкового кредиту позивача.
Позивач вважає, що не несе відповідальності за порушення законодавства своїх контрагентів, тому здійснене нарахування, є неправомірним.
Відповідач заявлені вимоги не визнає та просить відмовити в позові, посилаючись на ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» , де в п.п.7.2.4 визначено, що право на нарахування та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в податковому органі. Оскільки позивач мала взаємовідносини з підприємством, державна реєстрація якого скасована, та анульовано свідоцтво платника ПДВ, включення до податкового кредиту витрат, які не підтверджені податковими накладними, не допускається.
В процесі розгляду справи, за заявою сторін, провадження по справі зупинялось.
Відповідно до ст. 160 КАС України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд-
На підставі ч.13 ст.11 Закону України №509-XII “Про державну податкову службу в Україні та відповідно до постанови слідчого від 14.10.05 р. Північною міжрайонною державною податковою службою в м. Кривому Розі проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства СГД -ОСОБА_1 за період з 01.01.02 р. по 01.10.05 р.
За результатами перевірки, працівниками відповідача складено акт НОМЕР_3, в якому встановлено:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 , зареєстрована як платник ПДВ ( свідоцтво ПДВ НОМЕР_4), при поданні податкових декларацій з ПДВ за період з 01.11.02 р. по 30.11.03 р. у зв'язку з придбанням м'ясопродуктів, до складу податкового кредиту включила суму ПДВ в розмірі 87 922 грн., на підставі податкових накладних на загальну суму 577532 грн., отриманих від приватного підприємства « АРВ -Зв'язок».
Відповідно до листа Центральної МДПІ у м. Кривому Розі , свідоцтво платника ПДВ приватного підприємства « АРВ -Зв'язок» 06.06.02 р. анульовано на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.02 р. по справі А 2/3577, яким скасовано державну реєстрацію ПП « АРВ -Зв'язок».
Відповідачем на підставі ст. 7 п.п.7.2.4., 7.2.8, 7.4.5 п. 7.2 Закону України « Про податок на додану вартість» визначено 131 883 грн. податкових зобов'язань по податку на додану вартість: донараховано 87 922 грн. основного платежу, та застосовано штрафну санкцію в розмірі 43 961 грн. відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-111 за заниження сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість .
На основі акту перевірки НОМЕР_3 винесено податкові повідомлення рішення , які оскаржуються позивачем.
З урахуванням наявних матеріалів справи, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного:
Відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі А 2/3577 від 14.05.02 р. скасовано державну реєстрацію ПП « АРВ -Зв'язок»( код ЄДРПОУ 31122995).
Відповідно до листа Центральної МДПІ у м. Кривому Розі від 15.08.06 р. № 19958/7/29-112, дата анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП « АРВ -Зв'язок» - 06.06.02 р.
Відповідно до ст. 9 п.9.6 Закону України № 168, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ діє до дати його анулювання , яке відбувається у випадках, якщо, зокрема, зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.
Законом України « Про податок на додану вартість» визначено право на нарахування та складання податкових накладних виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.
Згідно п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, податкову накладну складає особа ,яка зареєстрована як платник ПДВ в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
П.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ встановлює, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Звідси податкові накладні приватного підприємства « АРВ -Зв'язок», свідоцтво платника ПДВ якого анульовано, не можуть слугувати підставою віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ.
У разі коли на момент проведення перевірки податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством.
Слід зазначити, що позовні вимоги, викладені в позовній заяві фактично не підтверджуються належними доказами позивача, який просить лише звільнити його від відповідальності за порушення законодавства іншою особою. Однак в даному випадку вбачається порушення саме позивачем норм Закону України « Про податок на додану вартість», що не дає підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 158-163, розділом У11 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд -
В позові відмовити.
Суддя Н.А.Бишевська
Постанова в повному обсязі підписана 08.11.06р.