19.07.06р.
Справа № 41/145
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
про стягнення 2660,00 грн.
Суддя Орєшкіна Е.В.
В засіданні приймали участь представники:
Від позивача: ОСОБА_3, довіреність НОМЕР_1
Від відповідача: ОСОБА_2, приватний підприємець
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу -2660 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого від позивача товару на підставі усної домовленості сторін.
Представник позивача позов підтримав, просить суд його задовольнити.
Відповідач проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити, посилаючись на те, що поставлені позивачем пакети є неякісними та їх неможливо використати відповідачу тому на момент розгляду справи товар знаходиться у нього на відповідальному зберіганні та сплачувати його вартість відповідач не має наміру, оскільки вважає себе в спірному правочину потерпілою стороною.
За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
На підставі виданої відповідачем своєму представнику довіреності на право одержання матеріальних цінностей НОМЕР_2, копія якої додана до позову, позивачем за видатковою накладною НОМЕР_3, копія якої долучена до матеріалів справи, були поставлені відповідачу пакети поліетиленові на загальну суму 8410,08 грн.
Враховуючи, що згідно п. 2, 6 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99, товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцем тільки за довіреністю, яка, в свою чергу, видається довіреній особі на одержання цінностей за нарядом, рахунком, договором, або іншою підставою; суд вважає, що в даному випадку між сторонами виникли певні взаємовідносини.
Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар на суму 5750,08 грн., що підтверджено банківськими виписками, копії яких, додані до позовної заяви.
Сторонами не подано доказів сплати відповідачем вартості отриманого товару в повному обсязі.
Одже, сума боргу відповідача на момент розгляду справи становить 2660 грн.
Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару.
Враховуючи, що сторонами термін виконання зобов'язання -оплати пакетів не встановлений, в силу ст. 530 ЦК України, кредитор (позивач по справі) вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник (відповідач по справі) зобов'язаний виконати таке зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.
В якості доказу звернення до відповідача з вимогою на оплату товару до матеріалів справи позивачем долучений лист за вих. НОМЕР_4, надісланий на адресу відповідача 13.03.06 року рекомендованою кореспонденцією за НОМЕР_5 та отриманий останнім 22.03.06 року.
Оскільки законом форма вимоги не встановлена, суд приймає зазначений лист як доказ звернення позивача в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.
Одже, строк оплати отриманої продукції у відповідача, з урахуванням часу на перебіг пошти, настав 23.03.06 року.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до вимог цивільного кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У встановлений законом строк відповідач оплату суми 2660 грн. не здійснив. Докази погашення заборгованості, що є предметом позову, сторонами на момент вирішення спору не подані, в матеріалах справи вони відсутні.
За таких обставин суд вбачає підстави для задоволення позову.
Заперечення відповідача суд не може прийняти до уваги з огляду на наступне.
Згідно ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
У разі відсутні в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
На вимогу суду доказів узгодження між сторонами умов щодо розміру та якості пакетів, поставлених позивачем за накладною НОМЕР_3, а також повідомлення відповідачем позивача про мету придбання товару, докази звернення до позивача з питаннями про пропорційне зменшення ціни або безоплатного усунення недоліків товару, докази пред'явлення позивачу вимоги в зв'язку з недоліками отриманої від позивача продукції відповідачем не подано.
Наданий лист від 23.03.06 року суд не може прийняти в якості належного доказу у справі, оскільки позивачем факт його отримання спростовується та відповідачем не подано доказів надіслання або надання цього листа позивачу.
Враховуючи всі вищенаведені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведена, відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, матеріалами справи та наданими доказами поставка позивачем неякісного товару за видатковою накладною НОМЕР_3, тому позовні вимоги слід визнати обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 -85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 -АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_6, р/р ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 -АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_7, р/р ІНФОРМАЦІЯ_2 боргу 2660 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят грн.), витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн. (сто дві грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -118 грн. (сто вісімнадцять грн.).
Наказ видати після набрання рішенням законно сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА
Рішення підписано 20.07.06 року
З оригіналом згідно
Пом. судді О.А.Лисінська