Справа № 2а- 16718/11/2070
17 травня 2012 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В.,
при секретарі судового засідання Загребельному В.І.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому після уточнення позовних вимог просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002351702 від 25 серпня 2011 року по податку з доходів фізичних осіб, яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 70508,4 грн. в повному обсязі; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003421702 від 07 листопада 2011 року по податку на додану вартість, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 107029,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 84670,4 грн. та за штрафними санкціями 22358,6 грн. в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в ході планової виїзної документальної перевірки ФОП-П ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.06.2009 р. по 31.12.2010 р., було встановлено порушення вимог:
- п.п. 4.2.8 п.4.2 ст.4, п. 7.1 ст. 7, п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у періоді з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. на суму 63275,4 грн.;
- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 року № 13-92, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, на підставі чого встановлено завищення суми витрат, пов'язаних з одержанням доходу у 2009 р. на суму 48220 грн.;
- Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 року № 13-92, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, п. 19.1. «а»ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІV від 22.05.03 р., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у 2009 р. на суму 7233,0 грн., у 2010 р. на суму 63275,4 грн.
- п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 84670,4 грн.;
- п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III, п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого до ДПІ у Московському районі не подано податкові декларації з ПДВ за травень - грудень 2010 року.
На підставі акту перевірки № 2351/172/2539500821 від 08.08.2011 р. начальником ДПІ у Московському районі м. Харкова було винесено оскаржені податкові повідомлення - рішення :
№ 0002351702 від 25 серпня 2011 року, № 0003421702 від 07 листопада 2011 р., які позивач вважає необґрунтованими та незаконними.
Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, послався на їх необґрунтованість та безпідставність, зазначивши, що перевіркою позивача було встановлено, що загальна сума від здійснення операцій з поставки робіт (послуг) у період з 23.06.2009 р. по 31.12.2010 р. перевищила 300000 грн. 03.03.2010 р. ФОП ОСОБА_1 протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом, повинна була надати до ДПІ у Московському районі м. Харкова заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість, тобто граничний термін подання заяви 21.04.2010 р. Вказав, що при роздрукуванні податкових повідомлень-рішень була допущена помилка, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення з податку з доходів фізичних осіб роздруковане за № 0002351702 (фактично № 0002351702) та податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість роздруковане за №0002351702 (фактично № 000236702).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 р. клопотання представника відповідача задоволено, замінено первинного відповідача Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова на належного відповідача Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що представник відповідача в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.
Суд, заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що ДПІ у Московському районі м. Харкова проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1, ідентифікаційний номер 2539500821, за період з 23.06.2009 р. по 31.12.2010 р.
Результати перевірки оформлені актом № 2351/172/2539500821від 08.08.2011 року (а.с. 14-35).
З урахуванням внесених змін до акту перевірки № 2351/172/2539500821 від 08.08.11 р. (а.с. 39-40) в акті зазначено про порушення:
- п.п. 4.2.8 п.4.2 ст.4, п. 7.1 ст. 7, п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у періоді з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. на суму 63275,4 грн.;
- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 року № 13-92, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, п. 19.1. «а»ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІV від 22.05.03 р., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у 2009 р. на суму 7233,0 грн., у 2010 р. на суму 63275,4 грн.
- п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 84670,4 грн.;
- п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III, п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого до ДПІ у Московському районі не подано податкові декларації з ПДВ за травень - грудень 2010 року.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення: № 0002351702 від 25.08.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 107198,00 грн., з яких: за основним платежем 84670,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22527,60 грн. (а.с. 46), № 0002351702 від 25.08.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на суму 70508,40 грн., з яких: за основним платежем 70508,40 грн. (а.с. 47).
Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями та звернувся з запереченнями до акту до ДПІ у Московському районі м. Харкова, які були отримані відповідачем 12.08.2011 р. (а.с. 36-38). У зв'язку з виявленням в акті технічних помилок, ДПІ у Московському районі м. Харкова були зроблені зміни до вказаного акту, які направлені позивачу за вих. № 9568/10/17-206 від 19.08.2011 р. (а.с. 39-40).
За результатами розгляду матеріалів перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення - рішення від 25 вересня 2011 року № 0002351702 про сплату 70508,40 грн. податку з доходів фізичних осіб та № 0002361702 про сплату 84670,40 грн. податку на додану вартість і 22527,60 грн. застосованих штрафних санкцій, з посиланням на пункт 120.1 статті 120 та пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України. ДПІ у Московському районі м. Харкова листом від 21 вересня 2011 року № 10639/10/17-206 повідомила ФОП ОСОБА_1 про те, що при роздрукування податкових повідомлень-рішень була допущена помилка, у зв'язку з чим податкове повідомлення рішення з податку з доходів фізичних осіб роздруковане за № 0002351702 (фактично № 0002351702) та податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість роздруковане за № 0002351702 (фактично 000236702).
В подальшому ФОП ОСОБА_1 подано скаргу до ДПА у Харківській області, за результатами розгляду якої, податкове повідомлення -рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова № 0002361702 від 25.09.2011 р. скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій з посилання на пункт 120.1 ст. 120 ПК України з ПДВ у розмірі 169 грн., в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення -рішення № 0002351702 від 25.09.11 р. залишено без змін, а скаргу позивача залишено без задоволення.
У зв'язку з частковим скасуванням податкового повідомлення -рішення № 0002361702 від 25.09.11 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова було прийнято нове податкове повідомлення рішення № 0003421702 від 07.11.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 10729,00 грн., з яких: за основним платежем 84670,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22358,60 грн. (а.с. 48).
Процедуру адміністративного оскарження завершено з отриманням позивачем рішення ДПС України №1916/П/10-2315 від 24.11.2011 р. про результати розгляду повторної скарги (а.с. 71-75 т. 1). ДПС України залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова № 0002351702 та № 0002361702 від 25.08.2011 р. про збільшення сум грошових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість з урахуванням рішення ДПА у Харківській області № 1812/П/25-203 від 25.10.2011 р., прийнятого за розглядом скарги, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -без задоволення.
Матеріали справи свідчать, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.06.2009 року, свідоцтво про державну реєстрацію № 24800000000110802 та взята на податковий облік в ДПІ у Московському районі м. Харкова 23.06.2009 р. за № 66117.
В періоді з 23.06.2009 р. по 31.12.2009 р. ФО-П ОСОБА_1 знаходилась на загальній системі оподаткування. У періоді з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. -на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Згідно свідоцтва платника єдиного податку, основний вид діяльності ФО-П ОСОБА_1 у 2010 р. -торгівля, виїзна торгівля, інформаційні послуги.
Матеріали справи свідчать, що у даному періоді позивач здійснювала лише один вид діяльності, а саме: надавала послуги по забезпеченню функціонування АЗК (ремонт будівель, споруд, обслуговування каналізаційної системи, дорожні розмітки, ремонт та очищення лівневок, покрівель, ремонт та обслуговування оргтехніки, навчання персоналу) відповідно до договорів та актів виконаних робіт на загальну суму 578230 грн.
Відповідно поданого до ДПІ у Московському районі м. Харкова звіту платника єдиного податку за 2010 рік ФОП ОСОБА_1 визначено обсяг виручки за 2010 рік- 578230 грн., але перевіркою зроблено висновок, що доходи, отримані ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., є доходами від здійснення діяльності, яка не зазначена у свідоцтві про сплату єдиного податку та підлягає оподаткуванню в порядку, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян». Враховуючи зазначене, перевіркою з урахуванням документально підтверджених витрат, пов'язаних з отриманим доходом (156394 грн.) визначено, що сума оподатковуваного доходу за 2010 рік складає 421836 грн. Перевіркою донараховано за 2010 рік 63275,40 грн. податку з доходів фізичних осіб.
Суд зазначає наступне. В Україні окремими законодавчими актами (чинними на момент виникнення спірних правовідносин) врегульовано відносини, які складаються щодо сплати податків, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»і щодо сплати єдиного податку, передбаченого Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998 року із змінами та доповненнями та Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва»№2063-111 від 19.10.2000р. В Україні запроваджено дві самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену.
Відповідно до пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
До спеціального законодавства належить спеціальна (спрощена) система оподаткування обліку і звітності, порядок провадження якої здійснюється фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за правилами, встановленими Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»та закріплена Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва».
Відповідно до ст. 2 Указу, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку. Цією ж статтею визначено, що фізична особа - платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника залежно від виду діяльності.
У разі, коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, придбається одне Свідоцтво і сплачується податок, що не перевищує максимальної ставки за цими видами діяльності.
Відповідно до статті 6 Указу, пп.4.3.25 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб.
Таким чином, доходи платника єдиного податку, одержані ним від провадження саме зазначених у Свідоцтві видів підприємницької діяльності, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу і з них не сплачується податок з доходів фізичних осіб .
Якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який вибрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, одержує протягом звітного року доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі доходи протягом року, відповідно до п.п.4.2.8.п.4.2. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, за правилами та у порядку, встановленими Законом. Тобто при виплаті такого доходу податок повинен бути утриманий за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 Закону.
Якщо при виплаті такого доходу не було утримано податок з доходів фізичних осіб, то така фізична особа - підприємець повинна подати річну податкову декларацію і зазначити в ній суму доходу, одержаного від провадження діяльності, не зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку, та сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб за встановленою ставкою.
Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 декларації про доходи за 1 кв. 2010 р. по строку подання до 09.05.2010 р., за 1 півріччя по строку подання до 09.08.2010 р., за 9 місяців по строку подання до 09.11.2010 р., за 2010 р. по строку подання до 09.02.2011 р. до ДПІ у Московському районі м. Харкова не подавала.
Згідно договорів № 06/09-1 від 01.12.2009 р., укладеного з ТОВ «УТН-Восток»(Замовник), терміном дії з 10.07.2009 р. по 31.12.2009 р., № 06/09 від 10.07.2009 р., укладеного з ТОВ «Формула Ритейл»(Замовник), терміном дії з 01.12.2009 р.; № 06009 від 05.08.2010 р., укладеного з ХОФ СУНТОВ З ІІ «КЕРШЕР»(Замовник), терміном дії з 05.08.2010 р. по 04.08.2011 р., ФО-П ОСОБА_1 зобов'язується забезпечити від імені та за рахунок Замовника комплекс послуг по забезпеченню функціонування автозаправочного комплексу Замовника.
Матеріалами справи підтверджено заниження позивачем оподатковуваного доходу, а саме:
- у період з 23.06.2009 р. по 31.12.2009 р. у сумі 48220 грн. за рахунок завищення суми витрат, пов'язаних з одержанням доходу;
- у період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. у сумі 421836 грн. за рахунок невіднесення до валового доходу інших доходів, отриманих на розрахунковий рахунок, ніж зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку.
Відповідно до акту перевірки, валовий дохід, отриманий ФО-П ОСОБА_1 у перевіряємому періоді на загальній системі оподаткування склав 803044 грн., тобто сума від здійснення поставки товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищила 300000 грн. (перевищення 300000 грн. відбулось 03 березня 2010 р.).
ФОП ОСОБА_1 за період з 21.04.2010 р. по 31.12.2010 р. було надано послуг по забезпеченню функціонування АЗК на загальну суму 430508 грн., в тому числі у квітні 2010 р. на суму 8 грн. в т.ч. товару, що оподатковується за ставкою ПДВ 20% на суму 0 грн. (ПДВ 0 грн.), у травні 2010 р. на суму 52971 грн. в т.ч. товару, що оподатковується за ставкою ПДВ 20% на суму 52968 грн. (ПДВ 10593,6 грн.), у червні 2010 р. на суму 59416 грн. в т.ч. товару, що оподатковується за ставкою ПДВ 20% на суму 59407 грн. (ПДВ 11881,4 грн.), у липні 2010 р. на суму 66757 грн. в т.ч. товару, що оподатковується за ставкою ПДВ 20% на суму 59740 грн. (ПДВ 11948 грн.), у серпні 2010 р. на суму 55620 грн. в т.ч. товару, що оподатковується за ставкою ПДВ 20% на суму 55586 грн. (ПДВ 11117,2 грн.), у вересні 2010 р. на суму 54681 грн. в т.ч. товару, що оподатковується за ставкою ПДВ 20% на суму 54658 грн. (ПДВ 10931,6 грн.), у жовтні 2010 р. на суму 50416 грн. в т.ч. товару, що оподатковується за ставкою ПДВ 20% на суму 50403 грн. (ПДВ 10080,6 грн.), у листопаді 2010 р. на суму 45946 грн. в т.ч. товару, що оподатковується за ставкою ПДВ 20% на суму 45927 грн. (ПДВ 9185,4 грн.), у грудні 2010р на суму 44693 грн., в т.ч. товару, що оподатковується за ставкою ПДВ 20% на суму 44663 грн. (ПДВ 8932,6 грн.).
Підпунктом 4.2.8 пункту 4.2. статті 4 вищезазначеного Закону визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом.
Відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть буди підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Пунктом 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доході фізичних осіб»визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що об'єктом оподаткуванням є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Згідно п.п 2.3.1 п.2.3 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно до п.п. «а»п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом, зобов'язані подати (надіслати) заяву про реєстрацію до податковому органу.
Згідно п.п. 9.3. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.
Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо особа, на яку не поширюється дія п. 2.3 ст. 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 ст. 2 цього Закону, така реєстрація проводиться за її заявою. Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), внаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду в два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.
Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Пунктом 9.5 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.
Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»з урахуванням положень п. 9.5 цієї статті заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу: а) особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом; б) особами, які підлягають податковій реєстрації у зв'язку із здійсненням ними операцій, визначених у підпунктах 2.3.2 - 2.3.4 п. 2.3 та п. 2.4 ст. 2 цього Закону, не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку здійснення таких операцій; в) особами, що прийняли добровільні рішення про реєстрацію платниками податку не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і випуску податкових накладних.
Форми заяви про реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію визначаються центральним податковим органом.
Згідно Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість від 1 березня 2000 року № 79, яке діяло на час спірних правовідносин, реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація та заміна свідоцтв про таку реєстрацію проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого номера свідоцтва і визначення дати початку його дії та дати анулювання. Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру.
Відповідно до пп. «а» п. 10,1, п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»особа, яка мала зареєструватися платником податку, згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність обов'язку позивача зареєструватися у встановлену Законом України «Про податок на додану вартість»порядку платником податку на додану вартість відповідно до вимог п.п 2.3.1 п.2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»з 21 квітня 2010 р.
Відповідно до підпункту 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з постави товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталося раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податків, як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документів, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.
Згідно з підпунктом «а»підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Матеріали справи свідчать, що податкові декларації з ПДВ за період травень 2010 р. - грудень 2010 р. до ДПІ у Московському районі м. Харкова позивачем не подавались.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При розгляді справи податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення відповідача прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0002351702 від 25.08.11 р. та № 0003421702 від 07.11.11 р. відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Бідонько А.В.
Повний текст постанови виготовлений 22.05.2012 року.