16 травня 2012 року 2а-1532/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Малихіні Д.Ю., за участю
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства»
доДержавної податкової інспекції у місті Славутич Київської області Державної податкової служби
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства»(далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутич Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач або ДПІ у м. Славутич) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Славутич Київської області Державної податкової служби форми "Ш" від 29.11.2011 № 0003161501/0 та № 0003181501/0, про застосування штрафів у розмірі, відповідно, 1574,97 грн. та 5233,94 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що станом на 01.11.2011 ним укладено 1310 договорів на реструктуризацію заборгованості за житлово - комунальні послуги населення на загальну суму 3278273,14 грн., а відповідно до положень статті 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня за недоїмку платежів до бюджету усіх рівнів.
З огляду на ту обставину, що відповідачем до позивача оскаржуваними рішеннями були застосовані штрафні (фінансові) санкції за недоїмку платежів до бюджету, останній вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2012 відкрито провадження у даній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18 квітня 2012 року.
18 квітня 2012 року, своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, сторони у судове засідання не з'явились. Водночас, позивачем було надіслано телеграму про відкладення розгляду справи. З огляду на положення пункту 2 частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи було відкладено на 16 травня 2012 року.
16 травня 2012 року сторони своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явились. Разом з цим, позивачем до Київського окружного адміністративного суду було надіслано телеграму про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, у судове засідання 16.05.2012 повторно не з'явився.
Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін та за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 листопада 2011 року відповідачем були проведені камеральні перевірки позивача щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань із плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
У ході проведення перевірок посадовими особами ДПІ у м. Славутич встановлено порушення позивачем положень пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що полягали у несвоєчасній сплаті позивачем самостійно визначених грошових зобов'язань із плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, про що складені Акти перевірок від 29.11.2011 за № 963/1501/31476318 та № 964/1501/31476318.
Так, як вбачається із додатку до Акта перевірки № 964/1501/31476318 (а.с.10) позивачем відповідно до декларації від 07.11.2011 № 14466 із затримкою у 6 днів була сплачена самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання у розмірі 15749,72 грн. (дата нарахування -19.11.2011, дата сплати -25.11.2011).
На підставі зазначеного Акта перевірки та з огляду на положення пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України до позивача був застосований штраф у розмірі 10 відсотків від погашеної суми податкового боргу, а саме у розмірі 1574,97 грн., про що прийнято податкове повідомлення -рішення від 29.11.2011 № 0003161501/0.
Як вбачається із додатка до Акта перевірки від 29.11.2011 № 963/1501/31476318 (а.с. 6) позивачем відповідно до декларації від 05.05.2011 № 6798 (дата нарахування 20.05.2011, дата сплати 16.11.2011) із затримкою у 180 днів була сплачена самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання у розмірі 695,77 грн.; відповідно до декларації від 08.08.2011 № 11942 (дата нарахування 19.08.2011, дата сплати 18.11.2011) із затримкою у 91 день була сплачена самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання у розмірі 7874,85 грн.; відповідно до декларації від 08.08.2011 № 11942 (дата нарахування 19.08.2011, дата сплати 18.11.2011) із затримкою у 91 день була сплачена самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання у розмірі 2545,14 грн.; відповідно до декларації від 08.08.2011 № 11942 (дата нарахування 19.08.2011, дата сплати 17.11.2011) із затримкою у 90 днів була сплачена самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання у розмірі 7874,86 грн.; відповідно до декларації від 08.08.2011 № 11942 (дата нарахування 19.08.2011, дата сплати 16.11.2011) із затримкою у 89 днів була сплачена самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання у розмірі 7179,09грн.
На підставі зазначеного Акта перевірки та з огляду на положення пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України до позивача був застосований штраф у розмірі 20 відсотків від погашеної суми податкового боргу, у розмірі, відповідно, 139,15 грн., 1574,97 грн., 509,03 грн., 1574,97 грн., 1435,82 грн., загалом -5233,94 грн., про що прийнято податкове повідомлення -рішення від 29.11.2011 № 0003181501/0.
Не погоджуюсь з даними податковими повідомленнями -рішеннями позивач оскаржив їх до ДПІ у м. Славутич, до Державної податкової служби у Київській області та до Державної податкової служби України.
За результатами розгляду адміністративного оскарження, відповідно до рішення Державної податкової служби України від 07.03.2012 № 4286/6/10-2215 скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані податкові -повідомлення рішення без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не оспорює факт порушення ним строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань. Разом з цим, єдиною підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень -рішень є, на думку позивача, безпідставне не застосування відповідачем положень статті 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»від 20.02.2003 № 554.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.
В силу положень статі 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»від 20.02.2003 № 554 на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг. На суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів.
Суд звертає увагу на ту обставину, що однією із форм господарсько-правової відповідальності є штрафні санкції, що покладаються на сторону за невиконання чи неналежне виконання взятого на себе зобов'язання.
Відповідно до положень статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як вбачається із змісту частини першої зазначеної статті, законодавець зазначає, що штрафні санкції це, зокрема, господарські санкції у виді грошової суми, та надає їх виключний перелік, а саме: неустойка, штраф, пеня.
Визначення поняття «пеня», «штраф», «неустойка»наведено у положеннях статті 549 Цивільного кодексу України та статті 14 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною другою наведеної статті, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Разом з цим, пенею, в силу положень частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно підпункту 14.1.162. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Водночас, згідно пунктом 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 111.2. статті 111 Податкового кодексу України встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
А відтак, виходячи із системного аналізу зазначених вище норм права судом встановлено, що поняття «штраф» та «пеня»не є тотожними, оскільки містять різні кваліфікуючі ознаки.
Так, кваліфікуючими ознаками штрафу є можливість встановлення його: за майже будь-яке порушення зобов'язання; невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
В свою чергу, пеня як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: застосування виключно у грошових зобов'язаннях; можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.
Відповідно до положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді нарахування штрафу, а не пені, у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як встановлено судом, за порушення позивачем термінів сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання із плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до позивача, враховуючи приписи пункту 57.1 статті 57 та статті 126 Податкового кодексу України, був застосований саме штраф, а не нарахована пеня, оскільки зазначена санкція обчислена у відсотках від суми неналежно виконаного податкового зобов'язання, а не нарахована за кожний день прострочення.
Разом з цим, суд звертає увагу на ту обставину, що приписами Податкового кодексу України за невиконання або неналежне виконання платником податків податкових зобов'язань (податкове правопорушення) передбачено застосування, окрім штрафу, такої господарської санкції як пеня, яка нараховується за кожний день прострочення (глава 12 Податкового кодексу України).
А отже, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення про застосування штрафу за невиконання позивачем податкових зобов'язань, оскільки згідно положень статті 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»від 20.02.2003 № 554 законодавцем встановлено заборону щодо нарахування на суму реструктуризованої заборгованості житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів виключно пені.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та прийнятих рішень.
Водночас позивач, всупереч наведеним вимогам, виходячи з заявлених підстав позову не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій та рішень відповідача.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності його витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70 - 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панченко Н.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 травня 2012 р.