Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/7793/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І.В.
при секретарі Куденкові К.О.
за участю представників сторін:
позивача: Потоцької С.С.
відповідача: Лозовицької М.І.
третьої особи: не з'явився
позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш»
до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
Державної податкової служби
третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими
платниками податків у м.Донецьку
про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення
№0000360700/0 від 30.09.2010р. та податкового повідомлення-рішення
№0000360700/1 від 06.12.2010р.
Відкрите акціонерне товариство «Азовзагальмаш» (надалі - ВАТ «Азовзагальмаш») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м.Маріуполі (надалі - ДПІ у м.Маріуполі) про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення №0000360700/0 від 30.09.2010р. та податкового повідомлення-рішення №0000360700/1 від 06.12.2010р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 182 219,00 грн., у тому числі за основним платежем - 877 760,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 304 459,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, ВАТ «Азовзагальмаш» посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо заниження податку на додану вартість з мотивів нікчемності правочинів по господарським операціям позивача з:
- Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітат» (надалі - ТОВ «Сітат»);
- Товариством з обмеженою відповідальністю «Донстройтранс» (надалі - ТОВ «Донстройтранс»);
- Товариством з обмеженою відповідальністю «Макра плюс» (надалі - ТОВ «Макра плюс»);
- Товариством з обмеженою відповідальністю «Товарно-експедиційна компанія «Укртранскар» (надалі - ТОВ «ТЕК «Укртранскар»);
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька Електро-Інструментальна Компанія» (надалі - ТОВ «ДЕІК»);
- Товариством з обмеженою відповідальністю «Азов-Механік» (надалі - ТОВ «Азов-Механік»), вважаючи, що висновки співробітників податкової інспекції про фіктивність правочинів є суто суб'єктивними, до того ж необґрунтованими і такими, що суперечать чинному законодавству та не підтверджуються фактичними обставинами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2011р., залучено до розгляду у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку (надалі - СДПІРВПП у м.Донецьку).
Ухвалою суду від 21.06.2011р. замінено первинного позивача Відкрите акціонерне товариство «Азовзагальмаш» належним - Публічним акціонерним товариством «Азовзагальмаш» (надалі - позивач, ПуАТ «Азовзагальмаш»).
В судовому засіданні від 21.06.2011р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якого ВАТ «Азовзагальмаш» зменшує позовні вимоги у частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 839,77 грн. та просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 30.09.2010р. на загальну суму 1 182 219,00 грн.
В судовому засіданні від 08.11.2011р. позивачем була надана заява про уточнення позовних вимог, а саме сума штрафних санкцій, згідно податкового повідомлення-рішення від 06.12.2010р. становить 351 104,00 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2012р. замінено первинного відповідача Державна податкова інспекція у м.Маріуполі належним - Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Маріупольська ОДПІ).
В судовому засіданні від 08.05.2012р. позивачем була надана заява про уточнення позовних вимог, а саме визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Маріуполі від 30.09.2010р. №0000360700/0 та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Маріуполі від 06.12.2010р. №0000360700/1 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 873 920,00 грн. та про нарахування штрафних (фінансових) санкцій ПуАТ «Азовзагальмаш» в сумі 349 568,00 грн.
В судовому засіданні від 08.05.2012р. представник позивача позов, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
ДПІ у м.Маріуполі на позовні вимоги надала письмові заперечення №8227/10/10-013 від 03.06.2011р., відповідно до яких, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що висновки акту перевірки від 17.09.2010р. №692/07/135004334, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, щодо завищення ВАТ «Азовзагальмаш» податкового кредиту з податку на додану вартість - обґрунтованими та правомірними.
В судовому засіданні від 08.05.2012р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, заперечував.
Представник третьої особи в судове засідання від 08.05.2012р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
Відкрите акціонерне товариство «Азовзагальмаш» зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області в якості юридичної особи з 24.09.1997р. (ідентифікаційний код 13504334, місце знаходження: 87535, Донецька область, м.Маріуполь, пл.Машинобудівельників, буд.1), про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №283550.
Згідно матеріалів справи правонаступником ВАТ «Азовзагальмаш» є Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш».
Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області в якості юридичної особи з 28.04.2011р. (ідентифікаційний код 13504334, місце знаходження: 87535, Донецька область, м.Маріуполь, пл.Машинобудівельників, буд.1), про що видане відповідне свідоцтво серія А01 №322085.
ДПІ у м.Маріуполі проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року, по закінченню якої було складено акт перевірки від 17.09.2010р. №692/07/13504334 (надалі - акт перевірки від 17.09.2010р.).
Згідно висновків вказаного акту перевіркою було встановлено порушення пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №165, а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень та червень 2010р. у розмірі 877 760,00 грн., у тому числі в розрізі контрагентів:
1. за травень 2010 року:
- ТОВ «Сітат» на суму 225 066,00 грн.;
- ТОВ «Донстройтранс» на суму 18 585,37 грн.;
- ТОВ «Макра плюс» на суму 165 058,74 грн.;
2. за червень 2010 року:
- ТОВ «Донстройтранс» на суму 16 183,17 грн.;
- ТОВ «Макра плюс» на суму 374 828,09 грн.;
- ТОВ «Азов-Механік» на суму 31 389,33 грн.;
- ТОВ «Донецька Електро-Інструментальна Компанія» на суму 4 606,00 грн.;
- ТОВ «ТЕК «Укртранскар» на суму 38 037,33 грн.
ВАТ «Азовзагальмаш» до ДПІ у м.Маріуполі надало заперечення до вказаного акту перевірки, в якому зазначено, що ВАТ «Азовзагальмаш» вважає висновки податкової інспекції про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», завищення податкового кредиту за травень 2010р. та червень 2010р. безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству.
Згідно відповіді №18845/10/07-013 від 27.09.2010р. на зазначене заперечення ДПІ у м.Маріуполі вважає оскаржені дії правомірними та такими, що не суперечать фактичним обставинам.
На підставі акту перевірки №00692/0700/13504334 від 17.09.2010р. ДПІ у м.Маріуполі було винесено податкове повідомлення-рішення №0000360700/0 від 30.09.2010р., в якому визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 877 760,00 грн. та зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції в розмірі 304 459,00 грн.
За наслідками адміністративного оскарження, відповідні скарги Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш» залишені без задоволення, та ДПІ у м.Маріуполі прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 06.12.2010р. №0000360700/1, яке за змістом аналогічне до первинного.
За наслідками оскарження спірних податкових повідомлень-рішень до Державної податкової адміністрації України, скарга ВАТ «Азовзагальмаш» залишена без розгляду.
Згідно акту перевірки ДПІ в м.Маріуполі №00692/0700/13504334 від 17.09.2010р. висновки про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами ґрунтуються на даних зустрічних перевірок, а саме:
1. перевірки ТОВ «ТЕК «Укртранскар» Ленінською міжрайонною Державною податковою інспекцією м.Луганська;
2. перевірки ТОВ «Макра плюс» Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька;
3. перевірки ТОВ «Донстройтранс» Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Донецька;
4. перевірки ТОВ «Азов-механік» Державною податковою інспекцією у Іллічівському районі м.Маріуполя;
5. перевірки ТОВ «Сітат» Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м.Маріуполя;
6. перевірки ТОВ «ДЕІК» Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька.
В судовому засіданні відповідач надав розрахунок фінансових санкцій з податку на додану вартість за актом перевірки ВАТ «Азовзагальмаш» за період з 01.05.2010р. по 30.06.2010р., згідно якого загальна сума податкових зобов'язань становить 1 228 864,00 грн., за основним платежем - 877 760,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 351 104,00 грн.
Також в обгрунтування правомірності своїх вимог до ВАТ «Азовзагальмаш», ДПІ у м.Маріуполі посилається на відсутність товарно-транспортних накладних, підтверджуючих перевезення товарів.
Суд зазначає, що товарно-транспортні накладні не належать до документів суворої звітності.
Тобто відсутність товарно-транспортних не може слугувати підставою вважати недоведеним факт постачання товару за наявності інших доказів, що підтверджують таке постачання.
Висновку щодо заниження податку на додану вартість Державна податкова інспекція у м.Маріуполі дійшла на підставі наступного.
19.04.2010р. позивачем укладено договір №ПР-05151, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов-Механік» зобов'язується провести капітальний ремонт з виконанням пуско-наладочних робіт вертикально-свердлильного станка мод.2Г175 інв. №66969 цеха №401, а ВАТ «Азовзагальмаш» зобов'язується прийняти на оплатити виконані роботи.
Відповідно до акту перевірки від 17.09.2010р. Державною податковою інспекцією у Іллічівському районі м.Маріуполя надана довідка №369/15/23608781 від 09.08.2010р. «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ ВКФ «Азов-механік» з питань підтвердження отриманих від платника податків згідно переліку в таблиці відомостей за червень 2010р.» Згідно висновків зазначеної довідки у ТОВ «ВКФ «Азов-механік» відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно до ч.1,5 ст.203, п.1.2.ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.
На підтвердження реального виконання умов зазначеного договору позивачем було надано: податкові накладні, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2010р., акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2010р., платіжні доручення щодо сплати позивачем грошових коштів на користь ТОВ «Азов-Механік», акт прийома-передачі станка мод.2Г175 на ремонт від 29.04.2010р., акт прийому-передачі станка мод.2Г175 після ремонту від 14.05.2010р., документи, які засвідчують вивіз та ввіз зазначеного станка.
ДПІ у Іллічівському районі м.Маріуполя на запит Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2011р. була надана копія акта №19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Азов-Механік», згідно якому платник ПДВ виключений із Реєстру 24.09.2010р.
Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.
Суд вважає, що позивачем надані належні докази, що підтверджують реальність здійснення вказаних господарських операцій.
11.03.2010р. ВАТ «Азовзагальмаш» було укладено договір №ПР-05123, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстройтранс» зобов'язується надавати послуги по перевезенню вантажів на території України та держав СНД, а ВАТ «Азовзагальмаш» зобов'язується приймати та сплачувати надані послуги.
Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Донстройтранс», з питань перевірки відомостей, отриманих від ВАТ «Азовзагальмаш», по закінченню якої було складено довідку від 10.08.2010р. «Про неможливість проведення перевірки платника податку ТОВ «Донстройтранс» з питань підтвердження відомостей, отриманих від контрагентів згідно переліку в таблиці за травень 2010.» Згідно висновків зазначеної довідки у ТОВ «Донстройтранс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно до ч.1,5 ст.203, п.1.2.ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, угода з ВАТ «Азовзагальмаш» нікчемності. Також була складена довідка №6078/15-1/36306165 від 06.08.2010р. «Про неможливість проведення перевірки платника податку ТОВ «Донстройтранс» з питань підтвердження відомостей, отриманих від контрагентів згідно переліку в таблиці за червень 2010р.»
На підтвердження реального виконання умов зазначеного договору позивачем було надано: податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення щодо сплати позивачем грошових коштів на користь ТОВ «Донстройтранс».
Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.
Також в матеріалах справи наявні копії наступних документів:
- ліцензія №485205 від 25.08.2009р. Міністерства транспорту та зв'язку України, в якій зазначено дозволений вид робіт: внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;
- довідка АБ №207154 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно якої ТОВ «Донстройтранс» зареєстровано як юридична особа (ідентифікаційний код 36306165, місцезнаходження: 83007, м. Донецьк, Київський район, вул. Путиловський гай, буд.16А);
- свідоцтво серія А01 №431516 про державну реєстрацію юридичних осіб, згідно якого ТОВ «Донстройтранс» зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа від 17.12.2008р. (зміна місцезнаходження юридичної особи, дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію 20.03.2009р.);
- свідоцтво №100220081 від 02.04.2009р., згідно якого ТОВ «Донстройтранс» являється платником податку на додану вартість;
- протокол №1 про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстройтранс» від 10.12.2010р.;
- статут ТОВ «Донстройтранс» (нова редакція) від 20.03.2009р.
Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що у ПАТ «Азовзагальмаш» наявні всі необхідні документи, які підтверджують господарські відносини з ТОВ «Донстройтранс».
Позивачем було укладено договір №ПР-05378 від 20.05.2010р., відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Укртранскар» зобов'язується надавати послуги з перевезення вантажів, а ВАТ «Азовзагальмаш» зобов'язується приймати та сплачувати надані послуги.
Ленінською міжрайонною Державною податковою інспекцією м.Луганська була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ТЕК «Укртранскар» з питань підтвердження відомостей отриманих за даними автоматизованої системи свівставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ, по закінченню якої було складено акт №1750/16/36562448 від 16.08.2010р. «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «ТЕК «Укртранскар» по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовані податкові зобовязання за період: квітень, травен, червень 2010 року». Згідно висновків вказаного акту у ТОВ «ТЕК «Укртранскар» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за фактичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобовязань, згідно до ч.1,5 ст.203, п.1.2.ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, угода з ВАТ «Азовзагальмаш», якою була сформована податкове зобов'язання перевіряємого підприємства у квітні, травні, червні 2010 року, є нікчемними.
На підтвердження реального виконання умов зазначеного договору позивачем було надано: податкові накладні, платіжні доручення щодо сплати позивачем грошових коштів ТОВ «ТЕК «Укртранскар».
Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією м.Луганська на судовий запит Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2011р. були надані наступні документи, які підтверджують нарахування податків ТОВ «ТЕК «Укртранскар»:
- декларація з податку на прибуток підприємства №7854 від 09.11.2010р., звітний період: півріччя 2010р., сума податку до сплати 210 грн., валовий дохід від усіх видів діяльності становить 49 786,00 грн.;
- податкові розрахунки комунального податку: №27345 від 14.04.2010р., звітний період: 1 квартал 2010р.; №63868 від 13.07.2010р., звітний період: 2 квартал 2010р.;
- податкові декларації з податку на додану вартість: №97973 від 23.09.2010р., звітний податковий період: червень 2010р.; №7501 від 01.11.2010р., звітний податковий період: травень 2010р.; №7501 від 01.11.2010р., звітний податковий період: квітень 2010р.; №7501 від 01.11.2010р., звітний податковий період: квітень 2010р.;
- розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів: №97974 від 23.09.2010р., звітний податковий період: червень 2010р.; №117645 від 27.10.2010р., звітний податковий період: травень 2010р.; №117685 від 27.10.2010р., звітний податковий період: квітень 2010р.; №117685 від 27.10.2010р., звітний податковий період: квітень 2010р.;
- рішення №213 від 06.05.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;
- статут ТОВ «ТЕК «Укртранскар» від 31.07.2009р. №13821020000016466;
- свідоцтво №486139 Серія А01, згідно якого ТОВ «ТЕК «Укртранскар» зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради в якості юридичної особи від 31.07.2009р.;
- довідка АА №287073 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;
- свідоцтво №100240459, згідно якого ТОВ «ТЕК «Укртранскар» є платником податку на додану вартість від 17.08.2009р.;
- ліцензія Міністерства транспорту та зв'язку серія АВ №495019, згідно якої дозволений вид робіт: внутрішні перевезення вантажів вантижними автомобілями, причепами та напівпричепами.
Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.
Проаналізувавши вказані документи суд робить висновок, що господарські операції між позивачем та його контрагентом набули реальних наслідків та податки за ці операції нараховані в повному обсязі.
05.05.2009р. було укладено договір №ПСН-03524, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітат» зобов'язується відвантажити, а ВАТ «Азовзагальмаш» зобов'язується прийняти та сплатити продукцію.
Згідно акту перевірки ДПІ в м.Маріуполі №00692/0700/13504334 від 17.09.2010р. висновки про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом ґрунтується на даних зустрічної перевірки Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя, яка провела документальну невиїзну перевірку ТОВ «Сітат» з питань перевірки відомостей, яка мала правові відносини з платником податків із ТОВ «Метал-Індастрі», по закінченню якої було складено акт №1689/23-2/20343392 від 07.07.2010р. Відповідно до якого між ТОВ «Сітат» та ТОВ «Метал-Індастрі» на підставі п.3.1 ст.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не виникає об'єкту оподаткування по операціям з продажу товарів (робіт, послуг), тому що вказані угоди мають ознаки нікчемності, а тому податкові зобовязання, задекларовані ТОВ «Сітат» за період з 01.03.2010р. по 31.05.2010р. по операціям з ВАТ «Азовзагальмаш» в сумі 420 934,60 грн. заявлено безпідставно та підлягають коригуванню. У ТОВ «Сітат» відсутні підстави для включення до складу валових доходів по операціям з продажу товарів ВАТ «Азовзагальмаш» у загальній сумі 2 525 607,60 грн., у тому числі ПДВ 420 934,60 грн.
Суд зазначає, що ДПІ у м.Маріуполі встановлюючи факти нікчемності укладених між ВАТ «Азовзагальмаш» та його контрагентом правочину, фактично керувалась лише припущенням щодо фіктивності (нікчемністі) укладених договорів ТОВ «Сітат» з ТОВ «Метал-Індастрі».
Постановою Приморського районного суду м.Маріуполя від 12.10.2010р. (постанова набрала законної сили 23.10.2010р.) за справою №3-2537/10 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої головним бухгалтером ТОВ «Сітат» - провадження у справі закрито за відсутністю у діях ОСОБА_6 складу адміністративного злочину.
У відповідності до мотивувальної частини вказаної постанови від 12.10.2010р. за справою №3-2537/10 висновок податкового органу, щодо нікчемності угод між ТОВ «Сітат» та ТОВ «Метал-Індастрі» спростовуються під час судового розгляду.
У постанові Приморського районного суду м.Маріуполя від 12.10.2010р. за справою №3-2537/10 суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_6 відстутній склад адміністративного злочину, тобто суд може зробити висновок, що порушення ведення податкового обліку ТОВ «Сітат» відсутні.
Частиною 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Також на підтвердження реального виконання умов зазначеного договору позивачем було надано: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні між ТОВ «Сітат», ПП ОСОБА_7, ООО «Металл-Індастрі», платіжні доручення щодо сплати позивачем грошових коштів на користь ТОВ «Сітат», карточки складского обліку матеріалів, копії сертифікатів якості ВАТ «Нововолинський ливарний завод» за №199 від 12.05.2010р., за №237 від 12.05.2010р., за №183 від 14.04.2010р., за №182 від 14.04.2010р., за №237 від 10.05.2010р.
Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.
На підтвердження господарських операцій ВАТ «Азовзагальмаш» та ТОВ «Донецька Електро-Інструментальна Компанія» позивачем були надані такі документи: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури.
Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька була проведена документальна невиїздна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕІК» з питань перевірки відомостей, по закінченню якої була складена довідка №661/15-211/32139512 від 04.08.2010р. «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «ДЕІК» з питань підтвердження отриманих від контрагентів відомостей за червень 2010 року. Згідно висновків зазначеної довідки у ТОВ «ДЕІК» відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно до ч.1,5 ст.203, п.1.2.ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.
На запит Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2011р. Державна податкова інспекція у Будьонівському районі м.Донецька надала копії наступних документів:
- розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів: №17248 від 16.06.2010р., звітний податковий період: травень 2010р.; №22393 від 16.07.2010р., звітний податковий період: червень 2010р.; №16881 від 11.06.2010р., звітний податковий період: червень 2010р.;
- декларація з податку на прибуток підприємства № 37225 від 28.10.2010р., звітний період: півріччя 2010р.;
- податкові декларації з податку на додану вартість: №17249 від 16.06.2010р., звітний податковий період, за який виправляються помилки: квітень 2010р.; №22392 від 16.07.2010р., звітний податковий період: червень 2010р.; №16877 від 11.06.2010р., звітний податковий період, за який виправляється помилка: квітень 2010р.;
- податкові розрахунки комунального податку: №2551 від 10.02.2010р., звітний податковий період: січень 2010р.; №4919 від 10.03.2010р., звітний податковий період: лютий 2010р.; №9731 від 13.04.2010р., звітний податковий період: березень 2010р.; №14643 від 13.05.2010р., звітний податковий період: квітень 2010р.; №16871 від 11.06.2010р., звітний податковий період: травень 2010р.; №20698 від 08.07.2010р., звітний податковий період: червень 2010р.
Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.
Суд зазначає, що позивач до судового розгляду були надані всі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з зазначеним контрагентом.
У травні 2010р. між ВАТ «Азовзагальмаш» та ТОВ «Макра плюс» відбулись господарські операції з поставки швелеру, кругів, полос, балок та уголків. На підтвердження вказаних операцій з ТОВ «Макра плюс» позивачем надані податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення щодо сплати грошових коштів на користь ТОВ «Макра плюс».
Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Макра плюс» з питань перевірки відомостей від ВАТ «Азовзагальмаш», по закінченню якої було складено довідку №5578/15-113/34746826 від 22.07.2010р. «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Макра плюс» з питань підтвердження отриманих від платників податків згідно переліку в таблиці відомостей за травень 2010р.». Згідно висновків ДПІ у Київському районі м.Донецька у ТОВ «Макра плюс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно до ч.1,5 ст.203, п.1.2.ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, угода з ВАТ «Азовзагальмаш» має ознаки нікчемності. Також була складена довідка №6079/15-1/34746826 від 06.08.2010р. «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Макра плюс» з питань підтвердження отриманих від платників податків згідно переліку в таблиці відомостей за червень 2010р.» Декларація за червень 2010 року не визнана податковою. Згідно висновків вказаної довідки у ТОВ «Макра плюс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно до ч.1,5 ст.203, п.1.2.ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, угода з ВАТ «Азовзагальмаш» нікчемності.
Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Донецька на судовий запит Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2011р. були надані:
- податкові розрахунки комунального податку: №1246 від 16.02.2010р., базовий податковий (звітний) період: січень 2010р.; №23754 від 01.04.2010р., базовий податковий (звітний) період: березень 2010р.; №39469 від 05.05.2010р., базовий податковий (звітний) період: квітень 2010р.; №50491 від 08.06.2010р., базовий податковий (звітний) період: травень 2010р.; №57060 від 01.07.2010р., базовий податковий (звітний) період: червень 2010р.; №50491 від 08.06.2010р., базовий податковий (звітний) період: травень 2010р.;
- податкові декларації з податку на додану вартість: №1888 від 29.06.2010р., звітний (податковий) період: травень 2010р. (не визнана декларацією); №2499 від 03.08.2010р., звітний (податковий) період: червень 2010р. (не визнана декларацією);
- розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість, звітний (податковий) період: травень 2010р., червень 2010р.;
- розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, звітний (податковий) період: травень 2010р., червень 2010р.
Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.
В матеріалах справи наявна копія ухвали Господарського суду Донецької області від 05.01.2012р. по справі №39/247пд за позовом Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макра Плюс» про визнання договору, укладеному спрощеним засобом у травні 2010р., недійсним, згідно якої провадження по справі №39/247пд припинено, у зв'язку з тим, що державним реєстратором проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ «Макра Плюс».
Також в матеріалах справи наявна копія ухвали Господарського суду Донецької області від 13.03.2012р. по справі №5006/13/14пд/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макра Плюс» про визнання договору, укладеного спрощеним способом у травні 2010р. недійсним, згідно якої провадження по справі №5006/13/14пд/2012 припинено, у зв'язку з тим, що державним реєстратором проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ «Макра Плюс».
Відповідно до мотивувальних частин вказаних ухвал договори між сторонами у формі єдиного документу не укладалися, проте суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.181 Господарського кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов'язки, правове регулювання яких здійснюється відповідно до норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. Крім того, в силу п.2 ст.712 Цивільного кодексу України до вказаних правовідносин також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Товар згідно наданих видаткових накладних прийнято уповноваженим представником ВАТ «Азовзагальмаш» без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується його підписом завіреним печаткою підприємства на вказаних видаткових накладних.
Оскільки суду не надано доказів незгоди позивача щодо належності виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, не надано доказів відмови від цих товарів та прийняття їх у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку про належне виконання позивачем своїх обов'язків з поставки товарів.
Згідно зазначених ухвал Господарського суду Донецької області на виконання умов досягнутої домовленості відповідач згідно видаткових накладних, поставив ВАТ «Азовзагальмаш» товар у відповідній кількості та якості, який прийнято уповноваженим представником позивача без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується його підписом завіреним печаткою підприємства на видаткових накладних
Частиною 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Тобто, суд робить висновок, що фіктивність (нікчемність) договорів між позивачем та ТОВ «Макра Плюс» не підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене суд робить висновок, що господарські взаємовідносини між ВАТ «Азовзагальмаш» та ТОВ «Макра плюс» підтверджуються належними документами.
В обґрунтування своїх вимог, спростування висновків про нікчемность договорів між позивачем та ТОВ «Азов-механік», ТОВ «Сітат», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Макра плюс», ТОВ «ДЕІК», ТОВ ТЕК «Укртранскар» та підтвердження реального використання товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності ВАТ «Азовзагальмаш» були надані документи, які засвідчують господарські відношення з наступними контрагентами:
1. Приватним підприємством «Вертикаль» (податкова накладна №16 від 25.05.2010р. на суму 998,00 грн. з урахуванням ПДВ в розмірі 166,33 грн., рахунок-фактура, видаткова накладна);
2. Товариством з обмеженою відповідальністю «РІН ЛТД» (видаткові накладні, рахунки-фактури, карточки складского обліку, податкові накладні);
3. Товариством з обмеженою відповідальністю «Юджей Груп» (податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні);
4. Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество» (рахунки-фактури, прибутковий ордер, видаткові накладні, податкові накладні);
5. Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ металл групп» (розрахунки на оплату товару, рахунок на оплату замовлення, прибутковий ордер, видаткові накладні, податкові накладні);
6. Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Славія» (рахунки-фактури, прибутковий ордер, видаткові накладні, податкові накладні);
7. Товариством з обмеженою відповідальністю «Карат» (рахунки-фактури, прибутковий ордер, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні);
8. Приватним підприємством «Матеріально Технічного Забеспечення Компанія БОГИС» (рахунки-фактури, прибутковий ордер, видаткові накладні, розрахунок на сплату, податкові накладні);
9. Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-науковий центр «Трубосталь» (податкова накладна, прибутковий ордер, рахунок-фактура);
10. Товариством з обмеженою відповідальністю «Камелор» (рахунки-фактури, накладна на відпуск готової продукції, прибутковий ордер, карточки складского обліку матеріалів, лімітна карта, податкові накладні);
11. Приватним підприємством «Науково-виробниче підприемство «Пром-сервіс» (видаткові накладні, прибуткові ордера, карточки складского обліку, податкові накладні);
12. Товариством з обмеженою відповідальністю «Татем А» (видаткова накладна, рахунок-фактура, податкові накладні, прибутковий ордер, карта складского обліку);
13. Відкритим акціонерним товариством «Полтавхіммаш» (лімітна карта, накладна на отпуск товаров на сторону №80077456 від 05.05.2010р., накладна на отпуск матеріалів на сторону №80078842 від 26.06.2010р.);
14. Відкритим акціонерним товариством «Маріупольский завод важкого машинобудівництва» (договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 31.08.2010р., акти прийому-передачі., накладні на відпуск матеріалів);
15. Товариством з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (накладна на відпуск матеріалів);
16. Закритим акціонерним товариством «АзовЕлектроСталь» (накладна відпуск матеріалів №80077720 від 14.05.2010р.);
17. Відкритим акціонерним товариством «Азовмаш» (накладна на відпуск матеріалів №80080833 від 30.07.2010р.);
18. Товариством з обмеженою відповідальністю «Крош плюс» (рахунок-фактура, податкова накладна, видаткова накладна, прибутковий ордер, карточки складского обліку матеріалів);
19. Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецька Електро-Інструментальна Компанія» (пояснення ОСОБА_8, пояснення ОСОБА_9, платіжні доручення щодо сплати позивачем грошових коштів на користь ТОВ «Донецької Електро-Інструментальної Компанії», книга реєстрації довіреностей з 11.12.2009р. по 28.05.2010р.).
Копій зазначених документів наявні в матеріалах справи.
У підпункті 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно до змісту пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
За змістом п.7.5 вказаного Закону України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Таким чином, судом встановлено, що наявність податкової накладної, яка оформлена згідно вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є виключною підставою для виникнення у суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту.
У ході судового розгляду справи встановлено, що податкові накладні оформлені належним чином, та їх недоліків при перевірці не виявлено.
З матеріалів справи вбачається, що у позивача є всі необхідні документи, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення господарської операції та, як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договором.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що здійснюється підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовуючи грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.
У відповідності до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Із вказаними висновками про нікчемність укладених угод, суд не може погодитися оскільки, здійснивши правовий аналіз документів, що надані позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що первинні документи бухгалтерського та податкового обігу підтверджують факт того, що правочини з контрагентами набули реального настання правових наслідків, на настання яких вони були спрямовані.
Подальше використання позивачем товарів спростовує нікчемність укладених правочинів, в судовому засіданні позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт здійснення господарської діяльності.
Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
За змістом ст. 228 Цивільного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Таким чином, відповідно викладеного, для визнання правочину нікчемним з підстав порушення публічного порядку, суду слід встановити обставини, які б свідчили про наявність умислу у сторін при укладанні такої угоди на досягнення мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас суперечить моральним засадам суспільства.
Дійсно факт ухилення суб'єктом господарювання від сплати власних податкових зобов'язань може бути підставою для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, однак, суд звертає увагу, що для встановлення даного факту він має бути підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема, податковими вимогами, надісланими сторонам угоди, у зв'язку з несплатою ними сум податкових зобов'язань, а також вирок суду з кримінальної справи про засудження осіб за ухилення від сплати податків.
Несплата податків є порушенням чинного податкового законодавства, однак, несплата податків однією із сторін за договором, чи сплата не в повному обсязі не є беззаперечним підтвердженням наявності у позивача при укладанні та виконанні спірної угоди мети на ухилення від сплати податків.
Частиною 4 ст.70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до змісту ч.1, 4 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Натомість відповідачем не надано суду жодних доказів, що б підтверджували факт ухилення позивачем чи його контрагентами від сплати податкових зобов'язань.
Суд зазначає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Сітат», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Макра плюс», «ТЕК «Укртранскар», ТОВ «ДЕІК», ТОВ «Азов-Механік» підтверджуються первинними документами, у тому числі податковими накладними, що відповідає вимогам, що були встановлені законодавством на час здійснення вказаних господарських операцій.
У відповідності до частин 1 та 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що позивачем надані належні докази, що підтверджують можливість здійснення вказаних операцій, з урахуванням наявних у сторін вказаних операцій матеріально технічних ресурсів та трудових ресурсів.
Таким чином, оскільки такі висновки акту перевірки від 17.09.2010р. за №692/07/13504334 є спростованими у ході розгляду справи, то суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.
З урахуванням наведеного, Суд вбачає наявність підстав для визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення №0000360700/1 від 06.12.2010р.,в частині нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 873 920,00 грн. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 349 568,00 грн., як такого, що прийнято необґрунтовано та без достатніх правових підстав.
Частиною третьою ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000360700/1 від 06.12.2010р., в частині нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 873 920,00 грн. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 349 568,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ - 34687090, МФО - 834016, банк - Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1; ЄДРПОУ 13504334) 1 (одну) гривню 70 (сімдесят) копійок судового збору.
3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 8 травня 2012 року, повний текст виготовлено 14 травня 2012 року.
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Буряк І. В.