про залишення позовної заяви без розгляду
17 травня 2012 року 2а-2345/12/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства»до Державної податкової інспекції у місті Славутичі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення
до Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства»з позовом до Державної податкової інспекції у місті Славутичі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2007 № 0000871501/0, за яким позивачеві нарахований штраф за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 1408333, 30 грн.
Згідно з частиною другою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з такого.
Згідно приписів частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, у випадку звернення зацікавлених осіб до суду з адміністративним позовом мають застосовуватися лише ті процесуальні норми, що діють на момент вчинення певної процесуальної дії, незалежно від того, коли виникло те чи інше адміністративне правовідношення.
Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім цього, нова редакція статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України містить частину п'яту, яка передбачає спеціальний скорочений строк в один місяць для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами четвертою та п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Строк давності та його застосування врегульовано положеннями статті 102 Податкового кодексу України, відповідно до якої він становить 1095 днів.
Тобто, як вбачається із змісту зазначених норм, платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.
Відповідна правова позиція відображена також в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2011 року № 203/11/13-11.
Суд звертає увагу на ту обставину, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк за даних обставин в три роки визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із відповідним позовом.
Крім цього, початок перебігу такого строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як вбачається з матеріалів справи позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.02.2007.
Оскільки жодних доказів щодо дати отримання оскаржуваного податкового повідомлення - рішення матеріали справи не містять, беручи до уваги наявні матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивач з 01.02.2007 знав або повинен був знати про наявність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Однак, з даною позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду лише 14.05.2012, що підтверджується штампом поштового відділення (позов був відправлений засобами поштового зв'язку). Тобто, із значним порушенням строку звернення до суду (понад п'ять років).
Крім цього, позивач вже неодноразово звертався до суду з аналогічними позовними вимогами (справа № 2а-557/11/1070, справа № 2а-1429/11/1070, справа № 2а-1846/11/1070, справа № 2а-2146/11/1070, справа № 2а-4033/11/1070, справа № 2а-1967/12/1070).
Жодних заяв чи клопотань про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними як і будь-яких істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачеві його зверненню, починаючи з 01.02.2007 матеріали даної справи не містять.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина перша статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).
В силу положень частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Крім цього, позивачем за подання адміністративного позову відповідно до платіжного доручення від 10.05.2012 № 1470 був сплачений судовий у розмірі 32,19 грн.
Відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).
З огляду на ту обставину, що позивач не скористався правом на подання разом із позовною заявою заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду; позивачем не наведено жодних фактичних обставин вважати причини пропуску строку для звернення до суду поважними; жодних належних та допустимих доказів, які б надавали суду підстави обчислювати цей строк від іншої дати ніж з 01.02.2007 матеріали справи також не містять та беручи до уваги те, що адміністративний позов подано позивачем з порушенням строку на звернення до суду, керуючись статтями 99, 100, 169, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до Державної податкової інспекції у місті Славутичі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2007 № 0000871501/0, - залишити без розгляду.
2. Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства»сплачений судовий збір відповідно до платіжного доручення від 10.05.2012 № 1470 у розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.
3. Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Панченко Н.Д.