79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
02.10.06 Справа № 4/3002-14/317
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Духа Я.В.
Зданкевича З.І.
розглянувши апеляційну скаргу ВАТ “Львівський холодокомбінат» вих. № 1130 від 13.07.2006 р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 21.03.2006 р.
у справі № 4/3002-14/317
за первісним позовом Суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Житомир
до ВАТ “Львівський холодокомбінат», м.Львів
про стягнення 20 414, 52 грн.
та за зустрічним позовом ВАТ “Львівський холодокомбінат», м.Львів
до Суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Житомир
про відшкодування 40 682, 15 грн. збитків
За участю представників сторін (за первісним позовом):
від позивача -не з»явився;
від відповідача - не з»явився
У судовому засіданні 25.09.2006 р. оголошувалася перерва до 02.10.2006 р. за клопотанням сторін для надання можливості останнім врегулювати господарський спір у добровільному порядку, про що сторони були повідомлені під розписку (знаходиться в матеріалах справи).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.03.2006 р. у справі № 4/3002-14/317 (суддя Кітаєва С.Б.) первісний позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 20 414, 52 грн. боргу, у відшкодуванні 3 062, 17 грн. виплат на юридичні послуги відмовлено, а в задоволенні зустрічних позовних вимог про відшкодування 40 682, 15 грн. збитків, в т.ч. 35 000 грн. неодержаних доходів, 5 682, 15 грн. штрафу, відмовлено в повному обсязі, оскільки договір НОМЕР_1 є неукладеним, а заявлена вимога про повернення попередньої оплати за неотриману продукцію є підставною та підтвердженою матеріалами справи. Крім цього, господарський суд прийшов до висновку щодо недоведеності позивачем за зустрічним позовом як вини відповідача, так і відсутності доказів вжиття ним заходів по зменшенню розміру збитків.
Відповідач за первісним позовом - ВАТ “Львівський холодокомбінат» з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задоволити зустрічний позов повністю, а первісний позов залишити без розгляду, з підстав неповного з»ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що позивач за первісним позовом не виконав вимог ухвали господарського суду, тобто не дотримано принцип змагальності сторін; суд першої інстанції не витребував у позивача доказів продажу морозива в межах території дистриб»юції -Житомирської області; господарським судом не прийнято до уваги копію виписки з банку, в якій зазначено підставою платежу -“згідно угоди», а не рахунку, податкову накладну, виписану ВАТ “Львівський холодокомбінат».
У продовжене 02.10.2006 р. судове засідання сторони явку уповноважених представників не забезпечили, доказів врегулювання господарського спору в добровільному порядку не подали.
Оскільки в судовому засіданні 25.09.2006 р. представники сторін повністю висловили свої доводи та заперечення стосовно даного предмету спору, апеляційний господарський суд з»ясував всі обставини у справі та перевірив їх доказами, дослідив зібрані по справі документи, надав їм оцінку, то останній вважає за можливе переглянути справу за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.06.2005 р. Суб»єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 на підставі рахунку НОМЕР_2 перерахував ВАТ “Львівський холодокомбінат» суму 77 235, 94 грн. (платіжне доручення НОМЕР_3) як попередню оплату за товар -морозиво (а.с.15), фактично отримав товар лише на суму 56 821, 42 грн.
07.02.2006 р. ВАТ “Львівський холодокомбінат» звернулося до господарського суду з зустрічним позовом про стягнення з Суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 35 000 грн. суми неотриманих доходів, 5 682, 15 грн. штрафу за продаж продукції поза межами території дистриб»юції згідно з укладеним між сторонами по справі договором НОМЕР_1.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 21.03.2006 р. у справі № 4/3002-14/317 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ “Львівський холодокомбінат» - без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного.
Як підтверджено матеріалами справи та не заперечено відповідачем за первісним позовом, фактично Суб»єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 отримано морозива на суму 56 821, 42 грн. У зв»язку з неотриманням решти морозива на суму 20 414, 52 грн. та втратою в подальшому до цього отримання інтересу позивач за первісним позовом направив претензію з проханням повернути зазначену суму, що підтверджується поштовою квитанцією (а.с.20). Проте дана вимога залишена ВАТ “Львівський холодокомбінат» без відповіді та задоволення.
Твердження відповідача за первісним позовом щодо відпуску товару на підставі договору НОМЕР_1 правомірно не прийнято господарським судом до уваги у зв»язку з визнанням останнього неукладеним з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно з вимогами ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, а в разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
У матеріалах справи відсутній і скаржником не поданий апеляційному господарському суду додаток до договору від 31.05.2005 р., як це передбачено в п.1.2, який мав бути оформлений у вигляді угоди, в якому сторони мали узгодити конкретну територію дистриб»юції в регіоні, такий сторони не підписували та доказів цього суду не представили.
Крім того відповідачем за первісним позовом не виконано вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 26.07.2006 р. та не представлено оригінал договору від 31.05.2005 р. Дане має важливе значення, оскільки ВАТ “Львівський холодокомбінат» надало господарському суду лише його факсокопію, четверта сторінка якого не підписана самим апелянтом та відрізняється по друку від інших сторінок (а.с.35-38). Посилання скаржника на неповернення Суб»єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 підписаного примірника договору господарським судом правомірно не взято до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні та позивачем за зустрічним позовом суду не надано належні докази, які б підтвердили факт направлення ВАТ “Львівський холодокомбінат» Суб»єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 договору для його оформлення, оскільки в поштовій квитанції НОМЕР_4 отримувачем кореспонденції зазначено ВТП “НЕП», а не Суб»єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 (а.с.39).
Оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами факту підписання сторонами договору НОМЕР_1, оригінал якого як суду першої, так і суду апеляційної інстанції не представив, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що предметом даного спору є стягнення коштів як повернення попередньої оплати, тому первісний позов є підставний і обгрунтований.
Що стосується зустрічного позову, то господарський суд правомірно відмовив у його задоволенні, оскільки матеріалами справи встановлено, а позивачем за зустрічним позовом не подано належних доказів, які б спростували вищенаведені обставини щодо визнання договору неукладеним, у зв»язку з чим у ВАТ “Львівський холодокомбінат» відсутні правові підстави для задоволення вимог про стягнення сум як штрафних санкцій, так і збитків, які випливають з умов даного договору.
В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем за первісним позовом зроблено не було.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 21.03.2006 р. у справі № 4/3002-14/317 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ “Львівський холодокомбінат» - без задоволення.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя М.В.Краєвська
Суддя Я.В.Дух
Суддя З.І.Зданкевич