Справа № 22-Ц-1435 / 2006 Головуючий у 1-й інстанції - Міщенко В.Н.
Категорія - 33 Суддя-доповідач - Білецький О.М.
УХВАЛА іменем України
10 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Маслова В.О.
суддів - Білецького О.М., Хвостика С.Г.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
та осіб, які брали участь у розгляді справи - позивача, представника відповідача
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Буринського районного суду Сумської області від 11 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної і моральної шкоди,-
встановила:
Рішенням Буринського районного суду від 11 серпня 2006 року встановлено межові знаки між прибудинковими земельними ділянкамиОСОБА_1. та ОСОБА_2 в АДРЕСА_1:
· від вулиці - на рівній відстані між будинком ОСОБА_1. та сараєм ОСОБА_2, при цьому ширина земельної ділянки ОСОБА_2 становитиме 18 м 90 см.,ОСОБА_1. - 21 м 80 см.
· в кінці земельної ділянки - на діючій межовій лінії, при цьому ширина земельної ділянки ОСОБА_2 дорівнюватиме 22 м 80 см., а ОСОБА_1. - 18 м 20 см.
Зобов'язано сторони дотримуватись двох додаткових межових знаків, встановлених узгоджувальною комісією по довжині межової лінії.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, невідповідність висновків фактичним обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права просить це рішення скасувати в частині вирішення земельного спору, а справу направити на новий судовий розгляд, або ухвалити нове рішення яким визначити межу між домоволодіннями сторін згідно рішення узгоджувальної комісії Пісківської сільської ради від 4 вересня 2001 року та абрису земельної ділянки.
Доводить, що суд всупереч наявній технічній документації, фактично переніс межу чим зменшив розмір належної йому земельної ділянки та порушив його права.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали та перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як встановлено, на попередньо виділеній із земель колгоспу «Шлях до комунізму» земельній ділянці площею 0,03 га, яка розташована поАДРЕСА_4 ( на той час ІНФОРМАЦІЯ_2) в с.Піски Буринського району, позивачу рішенням виконкому Пісківської сільради № 22 від 12 листопада 1971 року дозволено перебудову, а рішенням виконкому Буринської районної ради №153 від 18 квітня 1972 року - побудову нового двохкімнатного будинку житловою площею 30,2 кв.м, та господарських споруд.
Належні відповідачу ОСОБА_2. будинок та всі господарські будівлі по АДРЕСА_2, в тому числі і розташований біля спірної межі сарай, вже були збудовані до початку будівництва ОСОБА_1. Документи про закінчення будівництва сторонами та прийняття належного їм житла в експлуатацію відсутні. Відповідність споруд вимогам проектної документації, у тому числі і по довжині стіни будинку позивача з боку вулиці, не перевірялась.
Рішенням Пісківської сільської ради від 14 вересня 1993 року № 14 матері позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1) в приватну власність передано земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0.35 га., в тому числі для ведення особистого підсобного господарства - 0.33 га., а для обслуговування житлового будинку - 0.02 га.
Рішенням Пісківської сільської ради від 21 вересня 1993 року № 29 відповідачу ОСОБА_2 в приватну власність передано земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0.29 га., в тому числі для ведення особистого підсобного господарства - 0.25 га., а для обслуговування житлового будинку - 0.04 га.
Державні акти про право приватної власності на землю за цими рішеннями сторонам не видавались і межі у натурі не уточнювались.
Відповідно до узгодженого плану забудови, ширина земельної ділянки позивача зі сторони вул.Набережної повинна була дорівнювати 21 м., а відстань від стіни його будинку до межі з домоволодінням відповідача -1,5 м.
Відстань між будинком позивача та сусідніми будинками НОМЕР_1 і НОМЕР_2 відповідає вказаному плану забудови.
Фактично, загальна площа земельних ділянок якими користується позивач на території сільради, на час спору становить 0,47 га. В тому числі, біля двору АДРЕСА_3 - 0,25 га, дорізка - 0,22 га.
Ширина цієї земельної ділянки з боку вулиці становить 22,6 м, а з протилежного боку в кінці городу - 22,25 м.
В той же час, згідно записів в погосподарській книзі, за ним закріплено земельні ділянки площею 0,38 га.
Площа земельної ділянки, яка перебуває в фактичному користуванні відповідача по АДРЕСА_3 становить 0,25 га, що відповідає записам в погосподарській книзі з 1968 року.
Ширина зазначеної земельної ділянки з боку вулиці становить 18,2 м, а з протилежної сторони в кінці городу - 22,6 м.
Відстань між будинком позивача і сараєм відповідача складає 1,5 м.
Висновком узгоджувальної комісії Пісківської сільради від 4 вересня 2001 року визначено, що межа між земельними ділянками сторін з боку вулиці повинна проходити по задній стіні сараю відповідача таким чином, щоб ширина земельної ділянки позивача складала 22,60 м, ширина земельної ділянки відповідача - 18,20 м. З протилежного боку в кінці городу ширину ділянки відповідача визначено в 22,60 м.
Проте, відповідач підписувати відповідний протокол відмовився.
Під час розгляду даної справи судом, 17 липня 2006 року в присутності керівників та працівників сільради, райдержадміністрації між сторонами була досягнута домовленість про проходження межі зі сторони вулиці на рівній відстані між будинком відповідача та сараєм позивача та погоджена подальша межа в з встановленням додаткових межових знаків. Відповідний акт підписали як представники компетентних державних органів, так і сторони.
З'ясувавши вказані обставини повно і всебічно на підставі належно оцінених доказів, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що права позивача на користування земельною ділянкою не порушені, оскільки межа між земельними ділянками сторін зі сторони вулиці повинна проходити, як і було погоджено сторонами, на рівній відстані між будинком ОСОБА_1. та сараєм ОСОБА_2, а в іншій частині у вказаних судом параметрах, що буде наближеним до розмірів вказаних в плані забудови позивача, та забезпечить сторонам право користування земельними ділянками визначених площ.
Рішення суду відповідає ст.ст.95, 103, 106, 107, 152 ЗК України.
Доводи апелянта щодо відсутності у відповідача сараю на час будівництва ним будинку спростовуються довідкою сільради, а план забудови стосується лише параметрів домоволодіння позивача.
Посилання на виділення йому ділянки шириною від вулиці 22,50 м суперечить свідоцтву про забудову і плану та змісту позовної заяви в якій сам ОСОБА_1 зазначав цю відстань в 21 м.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують.
Вказані апелянтом порушення процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи по суті.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судців, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Буринського районного суду Сумської області від 11 серпня 2006 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України.