копія
18 квітня 2012 р. Справа № 2a-1870/536/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., суддів - Шаповала М.М., Гелети С.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області, управління Державної казначейської служби у Кролевецькому районі, Кролевецька міська рада, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.16) звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України (далі - 1-й відповідач, ДСА України), територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (далі - 2-й відповідач, ТУ ДСА в Сумській області), треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області (далі - ГУ ДКСУ у Сумській області), управління Державної казначейської служби України у Кролевецькому районі (далі - УДКСУ у Кролевецькому районі), Кролевецька міська рада, Глухівська міжрайонна державна податкова інспекція, в якому просив:
- визнати дії ТУ ДСА в Сумській області по утриманню в 2011р. податку з щомісячного грошового утримання в сумі 7117грн. 59коп. неправомірними;
- зобов'язати ТУ ДСА в Сумській області повернути йому незаконно утримані кошти в сумі 7117грн. 59коп.
Свої вимоги мотивує тим, що він працює суддею Кролевецького районного суду Сумської області, і відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має право на відставку, але продовжує працювати.
Зазначає, що відповідно до п.3-1 Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 3 вересня 2005р. «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують заробітну плату та щомісячне грошове утримання в розмірі 100 відсотків щомісячного довічного грошового утримання, належного їм у разі виходу у відставку. Відмічає, що відповідно до вимог ст. 163 п.163.1.1 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як суми щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом. Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання судді, який має право на відставку, незалежно від того перебуває він в трудових відносинах чи не перебуває, та незалежно від того отримується вказане грошове утримання з бюджету через Пенсійний фонд чи прямо з бюджету, не включається до загального оподатковуваного доходу.
Однак, як позивачу стало відомо, в січні 2012 р. із його утримання за 2011 р., всупереч ч.2 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ТУ ДСА в Сумській області здійснювало утримання податку за ставкою 15-17% з щомісячного довічного грошового утримання без надання пояснень на підставі листа заступника голови ДПС України С.І.Лекаря, надісланого на адресу Державної судової адміністрації України. Такі дії ТУ ДСА в Сумській області позивач вважає здійснені за відсутності законних підстав, а тому просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 15.03.2012р. (а.с.71-72) до участі у розгляді справи в якості відповідача було залучено Глухівську об'єднану державну податкову інспекцію в Сумській області (далі - 3-й відповідач, Глухівська ОДПІ).
Відповідачі, ДСА України і ТУ ДСА в Сумській області проти позову заперечували, надали письмове заперечення (а.с.30-32,61-62). В обґрунтування своєї позиції зазначили, що утримання податку з щомісячного грошового утримання позивача протягом 2011 року здійснювалось відповідно до положень Податкового кодексу України та листа Державної податкової служби України. Кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і не підлягають оподаткуванню, встановлено статтею 165 розділу IV Податкового Кодексу України.
Згідно вказаних роз'яснень, доходи у вигляді щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, та продовжує працювати на посаді судді, не входять до переліку доходів, визначених статтею 165 розділу IV Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 164.2.18 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України інші доходи, крім доходів, зазначених у статті 165 Кодексу, включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, який є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
У зв'язку з цим суми щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, включаються до його загального місячного оподатковуваного доходу, який оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України.
Тому, відповідачі вважають, що Державна судова адміністрація України в особі ТУ ДСА в Сумській області правомірно протягом 2011 року утримувала податок з щомісячного грошового утримання позивача, згідно чинного законодавства України - Податкового кодексу України та листа Державної податкової служби України.
Враховуючи рішення Конституційного Суду України Державна судова адміністрація України звернулась до Державної податкової служби України за роз'ясненням з приводу механізму відшкодування витрат, понесених суддями, у зв'язку з оподаткуванням щомісячного грошового утримання. Приймаючи до уваги лист від 25.01.2012р. відповідачі відмічають, що утриманий податок з щомісячного грошового утримання відноситься до поняття «помилково сплачені грошові зобов'язання». Разом з тим, стверджують, що жодним чинним нормативно-правовим актом вони не зобов'язані відшкодувати суми утриманого податку з щомісячного грошового утримання.
Просили відмовити у задоволенні позову (а.с.30-32,61-62).
3-й відповідач, Глухівська ОДПІ, відмітив, що підстав для повернення з місцевого бюджету коштів ОСОБА_1 або ТУ ДСА в Сумській області немає (а.с.29,78,102,109). Зазначив, що статтею 163 Податкового кодексу України передбачено такий об'єкт оподаткування, як загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, у тому числі заробітна плата. Також Податковим кодексом встановлено винятки з оподатковуваних доходів фізичних осіб. Одним з доходів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку є сума пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати (підпункт "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу).
При цьому, відмітив, що у Глухівської ОДПІ відсутня можливість повернути позивачу ОСОБА_1 з місцевого бюджету податок на доходи фізичних осіб, оскільки порядок повернення надміру сплачених грошових зобов'язань визначений положеннями Податкового кодексу України, згідно п. 43.1 ст. 43 якого помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. За змістом п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернень протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Також відповідач відмітив, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 16.01.2012 року не звертався до Глухівської ОДПІ із заявою про повернення помилково (надмірно) утриманого та перерахованого в місцевий бюджет податку з доходів фізичних осіб з його щомісячного грошового утримання за 2011 рік.
Крім того, оскільки, ОСОБА_1 працює суддею, то обов'язок щодо своєчасно та повного нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, що виплачується на користь платника податку та оподатковується покладається на податкового агента, тобто ТУ ДСА в Сумській області, що обліковується в Глухівській ОДПІ (Кролевецьке відділення) як платник окремого виду податку яке і перераховувало суми податку на доходи фізичних осіб. При цьому податок на доходи фізичних осіб перераховувався загальною сумою без розмежування на суми утриманого податку з доходу кожного працівника, без зазначення прізвищ працівників та з якого саме виду доходу (заробітної плати, грошового утримання, ін.); утримувався податок, а отже неможливо прослідкувати, яка сума була утримана з доходу позивача та, яка фактично була перерахована податковим агентом до місцевого бюджету м. Кролевця. Особові картки платника податків ОСОБА_1 також відсутні (а.с.29,78,102,109).
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, справу просив розглядати у його відсутності (а.с.107).
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились справу просили розглядати у відсутності їх представників (а.с.58,69).
Представник третьої особи, ГУ ДКСУ у Сумській області, в судове засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якій відмітив, що ГУ ДКСУ у Сумській області не має безпосереднього відношення до даних спірних правовідносин, у зв'язку з чим просив розглядати справу без участі представника ГУ ДКСУ у Сумській області (а.с.48).
Представник третьої особи - УДКСУ у Сумській області у Кролевецькому районі, в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій відмітив, що до утримання податку з щомісячного грошового утримання не має безпосереднього відношення, на органи казначейства покладені функції по розрахунково-касовому обслуговуванню розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, ТУ ДСА в Сумській області в їх управління не обслуговується. Просив справу розглядати у відсутності їх представника (а.с.28,56,90,100).
Представник третьої особи - Кролевецької міської ради, в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій справу просив розглядати у його відсутності. При вирішенні справи покладався на розсуд суду (а.с.41,47,92,105).
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, які подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, згідно ст.ст. 12, 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд даної справи здійснений в письмовому провадженні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою.
Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач працює суддею Кролевецького районного суду з 04.05.1993р. та отримує щомісячне грошове утримання судді. ОСОБА_1 набув право на відставку та продовжує працювати. Вказане підтверджується довідкою від 13.01.2012р. (а.с.6), та вбачається з інших досліджених матеріалів справи, зокрема, зі змісту позову, з розрахунку щомісячного грошового утримання (а.с.5).
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, згідно ст.164 якого було визначено базу оподаткування податку на доходи фізичних осіб. Так, відповідно до п.164.1 ст. 164 вказаного кодексу було зазначено, що базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згодом до вказаного пункту 164.1 статті 164 Законом України від 07.07.2011р. за №3609-VІ було внесено зміни, відповідно яких він був викладений в новій редакції, згідно якої, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 164.1.2. пункту 164.1. ст. 164 зазначеного Кодексу вказано, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Пунктом 164.2 встановлений перелік доходів платника податку, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Даний перелік не є вичерпним, оскільки підпунктом 164.2.19. встановлені інші доходи. Разом з тим, в ньому йде посилання на виключення, що містяться у статті 165 цього Кодексу.
Так, відповідно до підпункту «е» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового Кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
Враховуючи зазначені норми, як встановлено судом, ТУ ДСА України в Сумській області, як податковий агент з 01.01.2011 р. утримував з щомісячного грошового утримання позивача податок на доходи платника податку у відповідності до підпункту 164.2.19. пункту 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України за ставкою, встановленою пунктом 167.1 ст.167 Податкового кодексу України, з огляду на те, що згідно в тому числі, роз'яснення Державної податкової адміністрації України, до вказаних сум щомісячного довічного грошового утримання, що отримуються суддями, які перебувають у відставці, не включаються суми грошового утримання працюючим суддям.
Згідно наданого 2-м відповідачем, розрахунку щомісячного грошового утримання (а.с.14) з щомісячного грошового утримання позивача у 2011 році був утриманий податок в сумі 7117,59грн., який перерахований до місцевого бюджету м. Кролевець (а.с.13).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між позивачем та відповідачами, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Як встановлено судом 14.12.2011р. Конституційним Судом України було прийнято рішення №18-рп/2011 у справі №1-33/2011 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо офіційного тлумачення поняття «щомісячне довічне грошове утримання», що міститься у підпункті «е» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України. В даному рішенні відмічено, що згідно зі статтею 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі; судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді. Зі змісту Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у ньому розрізняється правове становище судді, який здійснює правосуддя, та судді у відставці. У статті 138 Закону передбачено підстави набуття суддею у відставці права на пенсію або на щомісячне довічне грошове утримання.
Також в рішенні зазначено, що особливість щомісячного грошового утримання судді полягає в тому, що воно не належить до суддівської винагороди і тому не є складовою заробітної плати судді. Виходячи з системного аналізу положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу.
Щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення.
Податковим кодексом України передбачено такий об'єкт оподаткування, як загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, у тому числі заробітна плата, та встановлено винятки з оподатковуваних доходів фізичних осіб. Одним з доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і не підлягають оподаткуванню, є щомісячне довічне грошове утримання (підпункт «е» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Кодексу).
Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та позиції Конституційного Суду України дає підстави для висновку, що правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання працюючого судді є однаковою, а самі ці поняття - однорідними та взаємопов'язаними. Щомісячне грошове утримання ідентичне щомісячному довічному грошовому утриманню та є звільненою від оподаткування виплатою.
Відмінність щомісячного грошового утримання працюючого судді від щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці полягає у тому, що судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, цю виплату одержують виключно з Державного бюджету України, а судді у відставці - з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (частина п'ята статті 138 Закону).
Пенсійний фонд України є уповноваженим державою органом, зокрема, щодо виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (абзац восьмий підпункту 5 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України «Про Положення про Пенсійний фонд України» від 6 квітня 2011 року №384).
Таким чином, поняття «щомісячне довічне грошове утримання» означає неоподатковану грошову виплату як судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді і одержує її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, так і судді у відставці, який одержує її з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
На підставі викладеного, Конституційним Судом України дано тлумачення «щомісячного довічного грошового утримання», що міститься у підпункті «е» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, в системному зв'язку з положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI з наступними змінами згідно якого, це неоподаткована грошова виплата як судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді та одержує її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, що є складовою правового статусу судді і однією з гарантій його незалежності, так і судді у відставці, який одержує таку виплату з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Посилаючись на вказане рішення Конституційного Суду України позивач стверджує, що ним було підтвердженого незаконність дій відповідачів, а тому виплата утримання підлягає поверненню з дня незаконного утримання.
Однак, суд не може погодитись з такими доводами позивача. Вказаним рішенням не перевірялась законність або незаконність дій Державної судової адміністрації України чи територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, в тому числі і відповідачів по справі, а надавалось тлумачення поняттю «щомісячне довічне грошове утримання», що міститься у підпункті «е» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.
При цьому, як встановлено судом, рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011р. №18-рп/2011 було опубліковано 30.12.2011р. До того часу, як вбачається з письмових заперечень (а.с.61) та матеріалів справи (а.с.68) вказане утримання податку на доходи фізичних осіб ТУ ДСА в Сумській області проводилось на підставі податкової консультації наданої Державною податковою адміністрацією України. Так на початку 2011р. маючи питання, у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України, щодо порядку оподаткування щомісячного грошового утримання працюючого судді, який має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді, ДСА України, яка відповідно до Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 22.10.2010р. №12, здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів, представляє суди у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування в межах повноважень, установлених законом, організовує проведення планово-фінансової роботи, ведення бухгалтерського обліку в судах, територіальних управліннях ДСА України, 18.01.2011р. за №17-264/11, звернулось за податковою консультацією до Державної податкової адміністрації України.
02.03.2011р. Державна податкова адміністрація України листом за №2689/5/170716 в порядку ст. 52 Податкового кодексу України було роз'яснено, що доходи у вигляді щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді, не входять до переліку доходів визначених статтею 165 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 164.2.18 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України інші доходи, крім доходів, зазначених у статті 165 Кодексу, включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, який є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб. У зв'язку з цим, Державною податковою службою України роз'яснено, що суми щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, включаються до його загального місячного оподатковуваного доходу, який оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України.
Згодом в порядку ст. 52 Податкового кодексу України Державною податковою адміністрацією України було надано податкову консультацію аналогічного змісту листом від 14.03.2011 р. №5013/6/17-0715.
При цьому суд відмічає, що відповідно до п.п.52.1, 52.2. ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Враховуючи, що ТУ ДСА України в Сумській області, яке відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також Положення про територіальній управління Державної судової адміністрації України, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 05.04.2011р. за№82, є територіальним органом ДСА України та їй підпорядковується, приймаючи до уваги приписи вказаних норм ст. 52 Податкового кодексу України, другий відповідач в 2011р. як податковий агент, утримуючи податок з щомісячного грошового утримання позивача, діяв у відповідності до податкової консультації, наданої податковим органом в 2011р. згідно ст. 52 Податкового кодексу України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання неправомірними дій ТУ ДСА в Сумській області по утриманню в 2011р. податку з щомісячного грошового утримання в сумі 7117грн. 59коп.
При цьому, заявляючи позов до ДСА України, позивачем на неодноразові вимоги суду так і не було викладено змісту позовних вимог до даного відповідача, разом з тим звернення позову до ДСА України є безпідставними, оскільки утримання вищевказаного податку здійснюється виключно податковим агентом, в даному випадку ТУ ДСА України в Сумській області.
Що стосується іншої частини позовних вимог про зобов'язання повернути ОСОБА_1 незаконно утримані кошти в сумі 7117грн. 59коп. суд зазначає, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання. З прийняття Конституційним Судом України рішення від 14.12.2011р. №18-рп/2011, виникли підстави вважати, що суму утриманого податку на доходи фізичних осіб з щомісячного грошового утримання позивача було сплачено до бюджету м. Кролевця надмірно та підлягає поверненню. Разом з тим умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначено в ст. 43 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті.
Пунктом 43.3 ст.43 цього ж кодексу визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент. Тобто, позивач є платником податку на доходи фізичних осіб.
При цьому, як вже було зазначено, за змістом ст.43 Податкового кодексу України, єдиним шляхом повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб є звернення платника податків, податкового агента, із заявою про повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання із зазначенням у ній суми помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п.43.4 та п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.
На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з листа Глухівської ОДПІ від 12 квітня 2012 року (а.с.102,109), позивач у період з 01.01.2011р. по 16.01.2012р. не звертався до Глухівської ОДПІ з заявою про повернення помилково сплачених сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.
Враховуючи, що позивачем не було подано вищевказаної заяви, механізм повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, визначений у Податковому кодексі України, не був дотриманий, кошти ТУ ДСА в Сумській області, як податковим агентом, були сплачені до місцевого бюджету м. Кролевець, а тому зобов'язати ТУ ДСА в Сумській області підстав суд не вбачає, у зв'язку з чим вважає за необхідне в задоволенні даної частини позовних вимог також відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області, Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області, управління Державної казначейської служби у Кролевецькому районі, Кролевецька міська рада, про визнання неправомірними дій по утриманню в 2011р. податку з щомісячного грошового утримання в сумі 7117грн. 59коп. та зобов'язання територіальне управління Державної судової адміністрації України у Сумській області, повернути незаконно утримані кошти в сумі 7117грн. 59коп. -відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя (підпис) І.Г. Шевченко
Судді (підпис) М.М. Шаповал
(підпис) С.М. Гелета
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко