Справа № 2а/1770/1471/2012
07 травня 2012 року 17год. 10хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д. П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у Рівненському районі
доОбласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне"
про стягнення заборгованості,
Державна податкова інспекція у Рівненському районі звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне" про стягнення заборгованості.
Позивач до початку судового розгляду справи подав клопотання, в якому просив розглянути справу без участі його представника.
Відповідач до початку розгляду справи по суті подав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 05.07.2011 року № 945/11/13/-11 вказується, що тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Таким чином, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку. При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов. Аналогічним чином визначаються строки, протягом яких податковий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення сум податкового боргу з платника податків. Позов ДПІ в Рівненському районі подало до Рівненського окружного адміністративного суду в квітні 2012 року. У позові, зокрема, ставиться питання про стягнення боргу з податку з власників транспортних засобів згідно самостійно поданого розрахунку № 9000160162 від 10.02.2010 року. Станом на час подання вказаного розрахунку, відповідно до ст. 99 КАС України, було встановлено річний строк для звернення до суду з позовом про захист порушеного права. За таких обставин, на думку відповідача, ДПІ в Рівненському районі пропущено строк звернення до суду з позовом про стягнення боргу з ОКП "МА Рівне" в частині стягнення боргу з податку з власників транспортних засобів. На підставі вищевикладеного, відповідач просить залишити без розгляду позов ДПІ в Рівненському районі в частині стягнення боргу з податку з власників транспортних засобів в сумі 76 574, 11 грн. (+ пеня 1613, 08 грн.) згідно розрахунку № 9000160162 від 10.02.2010 року.
Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки в судове засідання не з'явились всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, то суд розглядає справу в письмовому провадженні.
Розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Матеріалами справи стверджено, що відповідач зареєстрований як юридична особа Рівненською районною державною адміністрацією Рівненської області 20.09.2001 року (а.с.9, 10-13, 21) та взятий на облік як платник податків ДПІ у Рівненському районі з 26.09.2001 року (а.с. 5).
Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 1 877 695, 44 грн., а саме:
- по податку на додану вартість в сумі 958 285, 39 грн., який виникла на підставі самостійно поданих декларацій № 9000508355 від 18.02.2011 року, № 9002520467 від 20.04.2011 року, № 900344299 від 19.05.2011 року, № 9004364009 від 20.06.2011 року, № 9005175137 від 21.07.2011 року, № 9007045921 від 19.08.2011 року, № 9007820853 від 19.09.2011 року, № 9009098637 від 19.10.2011 року та податкового повідомлення-рішення № (+ пеня 8660, 77 грн.);
- по податку з доходів фізичних осіб в сумі 842 835, 94 грн., яка виникла на підставі самостійно поданої декларації від 17.03.2011 року (+ пеня в сумі 3486, 75 грн.);
- по податку з власників транспортних засобів в сумі 76 574, 11 грн., яка виникла на підставі самостійно поданого розрахунку № 9000160162 від 10.02.2010 року (+ пеня в сумі 1613, 08 грн.).
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Враховуючи відсутність доказів адміністративного чи судового оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000011650/0 від 23.02.2009 року, грошове зобов'язання є узгодженим.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: довідкою про взяття на облік як платника податків (а.с.5), довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 04.04.2012 року (а.с. 6), інформацією по банківським рахункам (а.с. 7, 8), копією довідки статистики (а.с. 9), копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 10-13), копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 20), копією свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи (а.с. 21), копією зворотнього боку облікової картки платника (а.с. 24-35), копією податкової декларації з податку на додану вартість № 9009098637 від 19.10.2011 року (а.с. 36-38), копією податкової декларації з податку на додану вартість № 9007820853 від 19.09.2011 року (а.с. 39-41), копією податкової декларації з податку на додану вартість № 9007045921 від 19.08.2011 року (а.с. 42-44), копією податкової декларації з податку на додану вартість № 9005175137 від 21.07.2011 року (а.с. 45-47), копією податкової декларації з податку на додану вартість № 9004364009 від 20.06.2011 року (а.с. 48-50), копією податкової декларації з податку на додану вартість № 9003442999 від 19.05.2011 року (а.с. 51-53), копією податкової декларації з податку на додану вартість № 9002520467 від 20.04.2011 року (а.с. 54-56), копією податкової декларації з податку на додану вартість № 9000508355 від 18.02.2011 року (а.с. 57-59), копією податкового повідомлення-рішення № 0000011650/0 від 23.02.2009 року (а.с. 60), копією зворотнього боку облікової картки платника (а.с. 61-67), копією податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб № 9001155866 від 17.03.2011 року (а.с. 68), копією розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 9000160162 від 10.02.2010 року (а.с. 69, 70), копією зворотнього боку облікової картки платника (а.с. 71-77).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. На підставі вказаної статті Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, Державною податковою інспекцією у Рівненському районі платнику було надіслано першу податкову вимогу № 1/511 від 17.07.2002 року (а.с. 22) та другу податкову вимогу № 2/563 від 04.10.2002 року (а.с. 23), які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені та у встановленому порядку не оскаржувались.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
Згідно з п. 1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
З урахуванням досліджених судом доказів суд приходить до висновку, що заборгованість по податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та зі сплати податку з власників транспортних засобів в порядку та строки, визначені законом, до бюджету не сплачена.
Щодо заперечення відповідача, то відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно п.п. 15.2.1. п. 15.2. ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року, в п. 102.4. ст. 102 якого викладена аналогічна позиція щодо строків давності та їх застосування.
Таким чином, твердження відповідача про пропущення Державною податковою інспекцією у Рівненському районі строку звернення до суду з позовом про стягнення боргу з податку з власників транспортних засобів згідно самостійно поданого розрахунку № 9000160162 від 10.02.2010 року є необгрунтованим, та судом не береться до уваги.
Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані належними та допустимими доказами, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з обласного комунального підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне" (35360, вул. Авіаторів, 5 А, с. Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 31620337) податкову заборгованість в сумі 1 877 695 (один мільйон вісімсот сімдесят сім тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 44 коп. з них:
- по податку на додану вартість в сумі 885 635 (вісімост вісімдесят п'ять тисяч шістсот тридцять п'ять) грн. 39 коп. (одержувач Державний бюджет Рівненський район, код платежу 14010100, ЄДРПОУ 38012756, банк одержувача ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, рахунок 31115029700295);
- по податку з доходів фізичних осіб в сумі 842 835 (вісімсот сорок дві тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн. 94 коп. (одержувач місцевий бюджет, код платежу 11010199, ЄДРПОУ 38012756, банк одержувача ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, рахунок 33210800700306);
- по податку з власників транспортних засобів в сумі 76 574 (сімдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 11 коп. (одержувач місцевий бюджет Городоцької с/р, код платежу 19050326, ЄДРПОУ 38012756, банк одержувача ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, рахунок 33111330700306).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зозуля Д. П.