16 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1980/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
при секретарі - Марченко О.Є.,
за участю:
представника позивача - Фещенка І.О.,
представника відповідача - Дем'яненка Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Латифа" про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень, -
Публічне акціонерне товариство "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" (далі по тексту - позивач, ПАТ "ККФ "Рошен") 11 квітня 2012 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень від 26 березня 2012 року №0005972301/286, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 3 682 грн., №0005992301/287, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 4 803 грн. (в т.ч., 3 202 грн. - основний платіж, 1 601 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження податку на додану вартість за вересень 2011 року на 3 202 грн. та заниження податку на прибуток за ІІ - ІІІ квартали 2011 року загалом на 3 682 грн. вважає необґрунтованим та протиправним, оскільки правомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту даних сум підтверджується належним чином оформленими первинними документами (податковою накладною, рахунком-фактурою, актом приймання виконаних робіт, банківською випискою тощо).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов просив відмовити у його задоволенні посилаючись на порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Латифа".
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, поштові відправлення на адресу ТОВ "Латифа", що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулися до суду з відміткою працівника пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відтак, зважаючи на положення статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника третьої особи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Публічне акціонерне товариство "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 20 квітня 1998 року, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ 00382191; перебуває на обліку в якості платника податків в Кременчуцькій ОДПІ з 14 травня 1998 року та відповідно до свідоцтва №100325946 є платником податку на додану вартість (а.с. 29-34).
Фахівцями Кременчуцької ОДПІ в період з 27 лютого 2012 року по 02 березня 2012 року проведено позапланову документальну перевірку ПАТ "ККФ "Рошен" з питання взаємовідносин з ТОВ "Латифа" за період з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2011 року.
Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.
За результатами перевірки складено акт №136/23-309/00382191 від 12 березня 2012 року, в якому вказано на порушення позивачем вимог:
- п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження платником податків податку на додану вартість за вересень 2011 року загалом в сумі 3 202 грн.;
- пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ "ККФ "Рошен" занижено податок на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 3 682 грн. (а.с. 82-85).
На підставі висновків даного акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 26 березня 2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0005992301/287, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 4 803 грн. (в т.ч., 3 202 грн. - основний платіж, 1 601 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 10);
- №0005972301/286, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 3 682 грн. (а.с. 9).
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 26 березня 2012 року №0005972301/286, №0005992301/287 слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що ПАТ "ККФ "Рошен" в бухгалтерському та податковому обліку товариства за вересень 2011 року відображено придбання робіт з очисти каналізаційних мереж у ТОВ "Латифа" (код ЄДРПОУ 36810950).
За наслідками здійснення даних господарських операцій позивачем віднесено до складу витрат вартість придбаних робіт в сумі 16 010 грн. 44 коп. та до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні придбаних робіт, в розмірі 3 202 грн. 09 коп.
Однак, перевіркою виявлено безпідставне віднесення до складу витрат та податкового кредиту вищезазначених сум, у зв'язку з чим відповідач дійшов висновку щодо заниження платником податків податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 3 682 грн. та ПДВ за вересень 2011 року загалом в сумі 3 202 грн.
Як визначено підпунктом 14.1.54 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України
Згідно з підпунктом 14.1.127 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
При цьому, в силу підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Порядок визначення доходів та витрат платника податку врегульовано розділом ІІІ Податкового кодексу України.
За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Згідно з пунктом 137.10 статті 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.
Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Спираючись на вищезазначені положення Податкового кодексу України Кременчуцька ОДПІ фактично стверджує про те, що сума понесених ПАТ "ККФ "Рошен" витрат у зв'язку з придбанням у ТОВ "Латифа" у вересні 2011 року робіт по очистці каналізаційних мереж на загальну суму 16 010 грн. 44 коп. має бути віднесена до доходів платника податків за звітний період, оскільки понесення таких витрат не підтверджено відповідними документами первинного бухгалтерського обліку.
Як визначено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток по вищезгаданій господарській операції на суму 3 682 грн. (16 010 грн. 44 коп. х 23% - ставка податку).
Крім того, згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За приписами підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 вказаного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, посилаючись на те, що ПАТ "ККФ "Рошен" здійснило "видимість" придбання робіт у ТОВ "Латифа", оскільки, на думку контролюючого органу, такі роботи фактично контрагентом позивача не виконувалися, а лише полягали у їх документальному оформленні з метою ухилення від сплати податків, відповідач стверджує про заниження платником податків ПДВ за вересень 2011 року на 3 202 грн.
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ПАТ "ККФ "Рошен" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Латифа" (Виконавець) 12 вересня 2011 року укладено договір №15/08-Б.О, за умовами якого Виконавець зобов'язувався виконати роботи з очистки каналізаційних мереж, а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи (а.с. 35-37).
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, на виконання умов даного договору ТОВ "Латифа" у вересні 2011 року було виконано роботи з очистки каналізаційних трубопроводів і колекторів в об'ємах, визначених у дефектному акті, локальному кошторисі №2-1-1 (а.с. 38-40).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.
На підтвердження реальності здійснення вищевказаної господарської операції позивачем до матеріалів справи надано копію податкової накладної від 27 вересня 2011 року №111, що виписана ТОВ "Латифа" в адресу ПАТ "ККФ "Рошен" (а.с. 54).
Вказану податкову накладну позивачем та його контрагентом включено до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2011 року, що сторонами у справі не заперечується, а відтак, в силу положень частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказування не потребує.
Дослідивши в судовому засіданні копію даної податкової накладної судом встановлено, що її оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Відповідачем не оспорюється той факт, що на момент видачі вищевказаної податкової накладної ТОВ "Латифа" мало статус платника податку на додану вартість та було зареєстроване як юридична особа у встановленому законодавством порядку (а.с. 44-46).
Крім того, суд зазначає, що зауваження до оформлення податкової накладної у акті перевірки відсутні.
Відтак, наведена податкова накладна підтверджує факт придбання ПАТ "ККФ "Рошен" у ТОВ "Латифа" у вересні 2011 року робіт з очистки каналізаційних мереж загальною вартістю 19 212 грн. 53 коп., в т.ч. ПДВ - 3 202 грн. 09 коп. та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України є належним доказом у справі.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Суд зазначає, що за умовами договору від 12 вересня 2011 року №15/08-Б.О на виконання зобов'язань за даним договором сторони складають та передають одна одній наступні документи: кошторисну документацію, акт виконаних робіт (типова форма КБ-2в).
Позивачем до матеріалів адміністративної справи надано копії дефектного акта, локального кошторису №2-1-1, розрахунку загальновиробничих витрат, підсумкової відомості ресурсів (а.с. 38-43), акта приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та затрати, рахунка-фактури від 21 вересня 2012 року №21/09-Б.О. (а.с. 47-53).
Дослідивши в судовому засіданні вищезазначені копії документів судом встановлено, що вони відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04 грудня 2009 року №554, тобто є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належний доказ у справі.
Оплату виконаних робіт позивачем проведено у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Латифа", що підтверджується випискою ПАТ "ІНГ Банк України" за 29 вересня 2011 року (а.с. 55).
Відповідач не заперечує той факт, що спірну господарську операцію відображено у бухгалтерському обліку ПАТ "ККФ "Рошен", податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року (аркуш 5 акта перевірки від 12 березня 2012 року №136/23-309/00382191).
Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність господарської операції з очистки каналізаційних мереж, встановлено факт понесення позивачем витрат на суму 16 010 грн. 44 коп. та сплати у ціні придбаних робіт податку на додану вартість в сумі 3 202 грн. 09 коп.
Посилання Кременчуцької ОДПІ на факт проведення СВ ПМ ДПА в Луганській області досудового слідства в кримінальній справі №41/11/8074, що порушена у відношенні гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за частиною третьою статті 212, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України судом відхиляються з огляду на те, що відповідачем не надано доказів наявності вироків судів, що набрали законної сили та відповідно до яких виявлено ознаки узгоджених кримінально-караних діянь у діях посадових осіб ПАТ "ККФ "Рошен" чи ТОВ "Латифа". Сам лише факт порушення кримінальної справи не може свідчити про заниження платником податків зобов'язань зі сплати ПДВ та податку на прибуток, оскільки Податковий кодекс України не ставить виникнення у платника податку права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
Крім того, загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.
Так само суд не приймає до уваги доводи податкової інспекції про те, що позивач здійснив "видимість" придбання робіт по очистці каналізаційних мереж з метою ухилення від сплати податків, адже фактичність виконання ТОВ "Латифа" таких робіт підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом в ході судового розгляду.
Інших обґрунтованих доводів, що б свідчили про порушення ПАТ "ККФ "Рошен" вимог Податкового кодексу України відповідачем не наведено.
З огляду на вищевказане, суд вважає, що висновки податкової інспекції про порушення позивачем вимог пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та фактичних обставин справи.
З вищенаведеного також слідує, що контролюючим органом неправомірно застосовано до платника податків штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 601 грн. (податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2012 року №0005992301/287).
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.
Однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність господарської операції з очистки каналізаційних мереж, встановлено факт понесення позивачем витрат на суму 16 010 грн. 44 коп. та сплати у ціні придбаних робіт податку на додану вартість в сумі 3 202 грн. 09 коп.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
При цьому, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 26 березня 2012 року №0005972301/286, №0005992301/287.
У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-72, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Латифа" про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 26 березня 2012 року №0005972301/286.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 26 березня 2012 року №0005992301/287.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" (код ЄДРПОУ 00382191) витрати зі сплати судового збору в сумі 107 (сто сім) гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 21 травня 2012 року.
Суддя О.О. Кукоба