14 травня 2012 року м. ПолтаваСправа №2а-1670/2020/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
при секретарі - Марченко О.Є.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Діденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
12 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про скасування рішення Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 31 січня 2012 року про тимчасову відмову у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон; зобов'язання Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на безпідставну відмову у видачі паспорта громадянина України для виїзду закордон. Зауважував, що відповідачем порушено право вільно залишати територію України, яке гарантується положеннями законодавства та міжнародних договорів, оскільки відповідач фактично позбавив ОСОБА_1 можливості вільно перетинати державний кордон України. На думку ОСОБА_1, відповідачем не враховано, що робота позивача водієм ПП "Транзит-Сервіс" пов'язана з обов'язковими регулярними перевезеннями та поставками товарів в Україну із іноземних держав, для чого потрібно тимчасово перетинати межі державного кордону, що є неможливим без оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року до участі у справі у якості другого відповідача залучено Управління державної міграційної служби у Полтавській області.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
У судовому засіданні представник відповідачів визнав позов в частині скасування рішення Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 31 січня 2012 року про тимчасову відмову у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон; проти задоволення позову в частині зобов'язання Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон. заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, який є громадянином України /а.с. 32/, 20 січня 2012 року звернувся до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з заявою щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 33/.
У видачі паспорту позивачеві було тимчасово відмовлено - до відбуття покарання або звільнення від покарання, тобто на підставі пункту 4 частини першої статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", про що надіслано повідомлення від 31 січня 2012 року №19/Т-15, копія якого наявна в матеріалах справи /а.с. 38/.
Позивач не погодився із відмовою Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та оскаржив її до суду.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, які виникають у сфері здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядку оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядку розв'язання спорів у цій сфері регулюються Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року, №3857-XII, Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року, №231 "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення".
Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" закріплено право громадян України виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
Частиною першою статті 2 зазначеного Закону документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно статті 7 цього ж Закону правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
На виконання статті 7 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" Кабінетом Міністрів України затверджено Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення.
Згідно пункту 3 зазначених Правил у разі здійснення регулярних поїздок за кордон та необхідності при цьому завчасного оформлення віз для в'їзду до іноземних держав за обґрунтованою заявою громадянину може бути оформлено другий паспорт.
Інформація про наявність у громадянина двох паспортів вноситься до машинозчитуваної зони другого з них (40 і 41 позиції знаків нижнього машинозчитуваного рядка) та на четверту чи п'яту сторінку першого паспорта. У разі одночасного оформлення двох паспортів інформація про це вноситься до машинозчитуваної зони кожного з них.
Пунктом 10 Правил визначено перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується представником відповідачів, що позивач 20 січня 2012 року подав до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області усі передбачені законом документи для оформлення другого діючого паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Єдиною підставою для відмови у видачі паспорта стало посилання Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на положення пункту 4 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", якими передбачена тимчасова відмова громадянину України у видачі паспорта у випадках, якщо він засуджений за вчинення злочину - до відбуття покарання або звільнення від покарання. Тому, оскільки позивач засуджений за вчинення злочину, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Дійсно, положення статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», на які посилаються відповідачі, визначають підставою, з якої громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, якщо він засуджений за вчинення злочину - до відбуття покарання або звільнення від покарання.
Суд зауважує, що дана норма закону носить диспозитивний характер та її застосування є правом, а не обов'язком Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області.
Зі змісту наведеної норми закону слідує, що визначальним для можливості застосування такого обмеження прав є з'ясування відповідним територіальним органом чи має місце ухилення від виконання зобов'язань, покладених вироком суду.
Однак, як свідчать матеріали справи, відмова відповідача ґрунтується лише на наявності вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2011 року у справі №1-136 /а.с. 43/, відповідно до якого ОСОБА_1 засуджено за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України до п'яти років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України, ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки, зобов'язавши його: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання /а.с. 43/.
Суд звертає увагу, що вироком суду від 23 серпня 2011 року у справі №1-136 ОСОБА_1 заборонено виїзд за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, в той час як позивач звернувся за видачею другого діючого закордонного паспорта для тимчасового виїзду за кордон з метою здійснення своєї трудової діяльності (вантажоперевезень у міжнародному сполученні), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями трудової книжки ОСОБА_1 /а.с. 34/, клопотання роботодавця позивача ПП "Транзит-Сервіс", свідоцтва про державну реєстрацію та ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України /а.с. 35/.
При цьому, Управлінням у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області не було враховано, що згідно пункту 6 частини першої статті 1491 Кримінально-процесуального кодексу України при обранні запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя, суд має право покласти на підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого один або декілька таких обов'язків: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, які повертаються негайно після скасування відповідного запобіжного заходу або покладеного обов'язку.
Станом на дату винесення вироку від 23 серпня 2011 року у справі №1-136 підстав для застосування такого виду запобіжного заходу у Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області не було, а наявність вироку суду не може свідчити про ухилення позивача від відбування покарання за судовим рішенням чи порушення статей 75-76 Кримінального кодексу України, тому лише ця обставина без належного з'ясування відповідачем факту ухилення від відбування покарання не може слугувати підставою для тимчасового обмеження прав позивача у оформленні паспорта.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що позивач ухиляється від виконання своїх зобов'язань, покладених на нього вироком суду від 23 серпня 2011 року у справі №1-136 та статтями 75-76 Кримінального кодексу України.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у формі повідомлення від 31 січня 2012 року №19/Т-15 про тимчасову відмову ОСОБА_1 у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон відповідачем прийнято неправомірно, не маючи на те необхідних підстав, а, отже, підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 5 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що заяви громадян України або їх законних представників про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини (далі - паспорт) розглядаються протягом не більше трьох місяців з дня подання документів, а якщо поїздка пов'язана з терміновим лікуванням від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживає за кордоном, - протягом трьох робочих днів. У разі обґрунтованої відмови у видачі громадянинові України паспорта мотиви такого рішення доводяться до відома заявника у письмовій формі. Повторне клопотання може бути прийнято до розгляду не раніш як через шість місяців після остаточного вирішення питання про відмову у видачі паспорта. При цьому беруться до уваги матеріали, подані раніше, якщо зазначені в них дані залишилися без зміни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року №231 "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення" визначено, що підставою для оформлення паспорта/проїзного документа чи обґрунтованої відмови у його видачі є рішення, прийняте начальником (або його заступником) відповідного територіального органу або підрозділу, посадовою особою дипломатичного представництва чи консульської установи України в порядку, встановленому відповідно МВС і МЗС.
Указом Президента України, від 06 квітня 2011 року, №405/2011 "Питання Державної міграційної служби України" затверджено Положення про Державну міграційну службу України, відповідно до підпункту 10 пункту 4 якої ДМС України відповідно до покладених на неї завдань здійснює оформлення і видачу громадянам України, які постійно проживають в Україні, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, затримує видачу та вилучає ці документи у передбачених законодавством випадках.
Враховуючи встановлену законом компетенцію Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, а також те, що позивачем подані необхідні документи, щодо оформлення паспорта та щодо зазначення відомостей в них будь-яких зауважень з боку відповідачів не було, а відмова у видачі позивачу паспорта є необґрунтованою, суд вважає позовні вимоги про зобов'язання відповідача оформити і видати позивачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає необхідним для повного захисту порушених прав позивача, про захист яких він просить, в порядку статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог і відповідно до пункту 2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняти постанову яка б гарантувала повний захист прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, якою зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Мотивація та докази, надані представником відповідачів під час судового засідання у запереченнях, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідачів, покладеної в основу оскаржуваної відмови.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а згідно частини третьої цієї ж статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Скасувати рішення Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у формі повідомлення від 31 січня 2012 року №19/Т-15 про тимчасову відмову ОСОБА_1 у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 16 грн. 10 коп. (шістнадцять гривень десять копійок). Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 21 травня 2012 року.
Суддя О.О. Кукоба