Справа № 1570/704/2012
17 травня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрухіва В.В.
при секретарі Белан М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», про визнання дій протиправними, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
ПАТ «ІМЕКСБАНК»звернулося до суду з позовом до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, в якому просило зобов'язати відповідача зняти арешт з двокімнатної квартири під номером 69 в будинку номер 90 по вулиці Катерининській в місті Одесі, накладений постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ВП № 23024010 від 26.11.2010 року та визнати дії Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції протиправними та скасувати постанову ВП № 23024010 від 26.11.2010 року.
В ході судового розгляду суд залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит».
Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що 15 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК" (надалі Банк, АТ "ІМЕКСБАНК") та громадянкою України ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту №320, за умовами якого АКБ "ІМЕКСБАНК" надав ОСОБА_1 (Позичальник) кредит у сумі 134 895,00 доларів США для придбання квартири на первинному ринку зі сплатою 15% річних з кінцевою датою погашення кредиту 14 серпня 2012 року. В забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та можливих штрафних санкцій ОСОБА_1 було передано в іпотеку банку двокімнатну квартиру під номером 69 в будинку номер 90 по вулиці Катерининській в місті Одесі (надалі - Предмет іпотеки), про що свідчить іпотечний договір, посвідчений 21 вересня 2007 року приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_2, реєстровий №4497 28 липня 2009 року у зв'язку із приведенням Статуту банку до вимог чинного законодавства України АКБ "ІМЕКСБАНК" змінив назву на ПАТ "ІМЕКСБАНК". Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ "ІМЕКСБАНК" видано 14.08.2009 року. ПАТ "ІМЕКСБАНК" є правонаступником по всіх правах і зобов'язаннях АКБ "ІМЕКСБАНК" (Ст. 1.1. Статуту Банку). Позичальник, порушуючи норми чинного законодавства і умови договору, кредит та відсотки за його користування у встановленому порядку не сплачує, його заборгованість перед банком по кредиту й відсоткам становить 18400,00 доларів США та по пені 53 043,37 гривень, що по курсу НБУ разом складає 991 366,54 грн. На підставі цього Банк звернувся до Приморського районного суду м. Одеса з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 320 від 15.08.2007р. до ОСОБА_1. 21.05.2010р. Приморським районним судом м. Одеса, були задоволені вимоги АТ «ІМЕКСБАНК»в повному обсязі, та було видано виконавчий лист на примусове виконання рішення. В даний час між Банком та Позичальником вирішено питання про звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Однак сторони не мають можливості укласти відповідні договори, оскільки 23.01.2012 року банку стало відомо, що державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Глиняної Н.Д. на підстави постанови №23024010 від 26.11.2010 року було накладено арешт на все нерухоме майно Позичальника, в тому числі на Предмет іпотеки, що підтверджується, отриманим Банком витягом з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого мана. Даний арешт було накладено Відповідачем в ході виконавчого провадження, за яким Банк не є стороною. Накладення державним виконавцем зазначеного вище арешту позбавило Банк можливості звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку відповідно до Закону України "Про Іпотеку". Заборгованість Позичальника перед АТ «ІМЕКСБАНК»складає 991 366,54 коп., тоді як вартість заставленого Предмету іпотеки, згідно Іпотечного договору, посвідченого 21 вересня 2007 року приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_2, реєстровий №4497 становить 703 044,80 гривень. Таким чином, вартість предмету застави не перевищує суми заборгованості Позичальника перед Банком за кредитним договором, на підставі чого державним виконавцем не може бути проведена процедура звернення стягнення на заставлене майно з метою погашення вимог інших стягувачів. Крім того, в порушення ст.54 Закону України „Про виконавче провадження" Перший Приморський відділ державної виконавчої служби не повідомив АТ „ІМЕКСБАНК" про факт накладення арешту на майно, що перебувало у заставі АТ „ІМЕКСБАНК", тому позивач вважає дії першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, а саме арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1, в тому числі квартири, що перебуває в іпотеці Банку, порушують права банка як іпотекодержателя та порушують норми діючого законодавства, а саме Законів України "Про виконавче провадження" та "Про Іпотеку".
Представник позивача в судовому засіданні, позов підтримав та просив задовольнити з наведених підстав.
Представник відповідача, повідомлений належним чином, до суду не з"явився, надав заперечення, згідно яких вважав позов необгрунтованим та просив у задовленні вимог позивача відмовити. Крім того, у судовому засіданні 29.02.2012 року представинк відповідача пояснила, що накладення арешту на майно боржника під час відкриття виконавчого провадження є правом державного виконавця, якщо про це просить стягувач. Тому державний виконавець правомірно наклав арешт на майно боржника за заявою ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
Представник третьої особи в судовому засіданні просив у позові відмовити, вважаючи дії відповідача правомірними, а позов необгрутованим.
Заслухавши пояснення представника позивача та представинка третьої особи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.
15 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК" та громадянкою України ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту №320, за умовами якого АКБ "ІМЕКСБАНК" надав ОСОБА_1 кредит у сумі 134 895,00 доларів США для придбання квартири на первинному ринку зі сплатою 15% річних з кінцевою датою погашення кредиту 14 серпня 2012 року.
В забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та можливих штрафних санкцій ОСОБА_1 було передано в іпотеку банку двокімнатну квартиру під номером 69 в будинку номер 90 по вулиці Катерининській в місті Одесі, про що свідчить іпотечний договір, посвідчений 21 вересня 2007 року приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_2, реєстровий №4497.
28 липня 2009 року у зв'язку із приведенням Статуту банку до вимог чинного законодавства України АКБ "ІМЕКСБАНК" змінив назву на ПАТ "ІМЕКСБАНК". Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ "ІМЕКСБАНК" видано 14.08.2009 року. ПАТ "ІМЕКСБАНК" є правонаступником по всіх правах і зобов'язаннях АКБ "ІМЕКСБАНК" (Ст. 1.1. Статуту Банку).
В зв"язку з тим, що Позичальник в порушення умов договору не сплачувала кредит та відсотки, Банк звернувся до Приморського районного суду м. Одеса з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 320 від 15.08.2007р. до ОСОБА_1.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.05.2010 року з ОСОБА_1 на користь АТ «ІМЕКСБАНК»було стягнуто заборгованість у розмірі 991366,54 грн., були задоволені вимоги АТ «ІМЕКСБАНК»в повному обсязі, та було видано виконавчий лист на примусове виконання рішення.
Як вчабачається зі ст.36 Закону України "Про Іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Між Банком та Позичальником було вирішено питання про звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Однак, 23.01.2012 року позивачу стало відомо, що державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Глиняною Н.Д. на підстави постанови №23024010 від 26.11.2010 року було накладено арешт на все нерухоме майно позичальника в тому числі на предмет іпотеки.
Як вбачається в матеріалів справи, 24.11.2010 року до Першого Приморського відділу держаної виконавчої служби надійшла заява ПАТ «БАНК «Фінанси та Кредит»щодо стягнення заборгованості, відкриття виконавчого провадження та накладання арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника (ОСОБА_1.).
26.11.2010 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2-Н-777/10 від 18.11.2010 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК «Фінанси та Кредит»у розмірі 378812,8 грн. шляхом винесення відповідної постанови з накладанням арешту на майно боржника.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Таким чином, суд вважає, що Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції при прийнятті постанови ВП № 23024010 від 26.11.2010 року діяв в межах своїх повноважень.
Разом з тим, відповідно до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.
Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість Позичальника перед АТ «ІМЕКСБАНК»складає 991 366,54 коп., тоді як вартість заставленого Предмету іпотеки, згідно Іпотечного договору, посвідченого 21 вересня 2007 року приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_2, реєстровий №4497, становить 703 044,80 гривень. Таким чином, вартість предмету застави не перевищує суми заборгованості Позичальника перед Банком за кредитним договором,
Крім того, згідно зі ст. 54 вказаного Закону про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. Однак, в порушення норм вказаного Закону Перший Приморський відділ державної виконавчої служби не повідомив АТ „ІМЕКСБАНК" про факт накладення арешту на майно, що перебувало у заставі АТ „ІМЕКСБАНК".
Згідно зі ст. 3 Закону України „Про Іпотеку" пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Таким чином, обтяження на підставі вказаного Іпотечного договору має пріоритет перед обтяженням, накладеним на підставі зазначеної вище постанови.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Закон України "Про іпотеку" передбачає право Банку звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання в порядку передбаченому ст.ст. 36, 37, 38.
Таким чином, в даному випадку суд вбачає протиправну бездіяльність відповідача щодо неповідомлення ПАТ «ІМЕКСБАНК»про накладення арешту на Предмет іпотеки на підставі постанови Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції №23024010 від 26.11.2010 року, що позбавило Банк можливості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
Однак, в звязку з тим, що позивач не звертався до суду з вимогою про визнання бездіяльності відповідача протиправною, і у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, суд вважає, що позов підлагає частковому задоволенню, а саме шляхом зобов'язання Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції зняти арешт з двокімнатної квартири під номером 69 в будинку номер 90 по вулиці Катерининській в місті Одесі, накладений постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ВП № 23024010 від 26.11.2010 року.
На думку суду, таке рішення повністю відновить порушені права та інтересі позивача.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 69, 71, 159-164, КАС України, суд -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» - задовольнити частково.
Зобов'язати Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції зняти арешт з двокімнатної квартири під номером 69 в будинку номер 90 по вулиці Катерининській в місті Одесі, накладений постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ВП № 23024010 від 26.11.2010 року.
У задоволенні позову в частині визнання дій Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції протиправними та скасування постанови - відмовити.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в м.Одесі стягнути судові витрати у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 коп.) із Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК»шляхом їх безспірного списання із рахунку Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.З ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили у разі неподання у 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови виготовлено 21 травня 2012 року.
Суддя: В.В.Андрухів