справа № 7086/10/1570
14 травня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стеценко О.О.
при секретарі - Колотовічевій Г.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби в Одеській області, Березівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача -Державної податкової служби в Одеській області Замітайло С.В. про визнання неправомірними дій посадових осіб Державної податкової адміністрації в Одеській області та скасування рішення № 0000602320 від 11.09.2008 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 4800,00 гривень,-
25.09.2008 року до Іванівського районного суду Одеської області звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -Позивач, або ОСОБА_1.) із адміністративним позовом (а.с. 2-4) до Державної податкової адміністрації в Одеській області (далі -ДПА в Одеській області) та Березівської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області (далі - Березівської МДПІ) про визнання неправомірними дії посадових осіб ДПА -головного державного податкового ревізора-інспектора Замітайло Сергія Володимировича та ОСОБА_3 з приводу здійснення 02.09.2008 року позапланової перевірки підприємницької діяльності позивача щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари, здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу, а також скасувати рішення Березівської МДПІ № 0000602320 від 11.09.2008 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6360 грн.
03.10.2008 року ухвалою Іванівського районного суду Одеської області було відкрито провадження у справі № 2-а-54/08 за вищевказаним адміністративним позовом ОСОБА_1 (а.с.13).
Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 06.10.2008 року по справі №2-а-54/08 було задоволено клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову: зупинено дію рішення №0000602320 від 11.09.2008 року начальника Березівської МДПІ про застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6360 гривень до розгляду справи по суті (а.с.15).
27.10.2008 року ухвалою Іванівського районного суду Одеської області по справі № 2-а-54/08 було відмовлено в задоволенні клопотання Березівської МДПІ та ДПА про передачу справи до Одеського окружного адміністративного суду (а.с.30-31).
25.05.2009 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду було частково задоволено апеляційну скаргу Березівської МДПІ та ДПА в Одеській області, а саме: скасована ухвала Іванівського районного суду Одеської області від 27.10.2008 року, постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання представника Березівської МДПІ та ДПА про передачу адміністративної справи до Одеського окружного адміністративного суду (а.с.52).
Ухвалою від 22.04.2011 року по справі №2а-7086/10/1570 справу було прийнято до провадження Одеським окружним адміністративним судом (а.с.133).
У судовому засіданні позивач та його представник відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, долученої судом 02.03.2012 року, просили: визнати неправомірними дії посадових осіб ДПА в Одеській області з приводу здійснення 02.09.2008 року позапланової перевірки підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари, здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу, а також скасувати рішення начальника Березівської МДПІ Борисова В.О. № 0000602320 від 11.09.2008 року в частині застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 4800 грн.
Ухвалою суду від 14.05.2012 року відповідачів: Державну податкову адміністрацію в Одеській області та Березівську міжрайонну державну податкову інспекцію в Одеській області замінено на їх правонаступників -Державну податкову службу в Одеській області (далі -ДПС в Одеській області) та Березівську міжрайонну державну податкову інспекцію в Одеській області Державної податкової служби (далі -МДПІ) відповідно.
Ухвалою суду від 14.05.2012 року до участі у справі було долучено третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача Державної податкової служби в Одеській області -Замітайла Сергія Володимировича. ОСОБА_5 не залучався до участі у справі в зв'язку із смертю.
Свої позовні вимоги Позивач мотивував наступним.
02.09.2008 року співробітниками ДПА державними податковими ревізорами-інспекторами Замітайлом С.В. та ОСОБА_3 було проведено перевірку належного позивачу бару-магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів, ліцензій. За результатами цієї перевірки, на підставі складеного акту від 02.09.2008 року, за порушення вимог п.13 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95), МДПІ було прийнято рішення №0000602320 від 11.09.2008 року про застосування до ОСОБА_1 (далі -позивач) штрафних санкцій у сумі 6360 грн.
Позивач вважає, що перевірка була проведена з порушенням встановленого законодавством порядку, на підставі чого складений акт перевірки та рішення про застосування фінансових санкцій є незаконними. Позивач вказує, що він не був повідомлений належним чином про проведення перевірки в зв'язку з чим перевірку було проведено у його відсутність, співробітники ДПА, які проводили перевірку, не надали наказ керівника органу державної податкової служби про її проведення. Крім того, вказана у акті перевірки в якості продавця бара-магазину ОСОБА_6, в дійсності не є продавцем і не перебуває в трудових відносинах з позивачем. В акті перевірки ОСОБА_6 вказала, що розбіжність в сумі готівкових коштів пов'язана з тим, що основна частина грошей в сумі 960 грн. належали їй особисто, а не були денними готівковими коштами, але її пояснення до уваги прийняті не були.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, оскільки посадові особи ДПА в Одеській області правомірно здійснили дії щодо перевірки бара-магазину, належного позивачу, а рішення Березівської МДПІ про застосування фінансових санкцій є законним.
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ДПС в Одеській області Замітайло С.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, оскільки він, як посадова особа ДПА в Одеській області, правомірно здійснив дії щодо перевірки бара-магазину позивача щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, третьої особи, допитавши свідка, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 16.03.1999 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого Іванівською районною державною адміністрацією в Одеській області (а.с.5).
На підставі направлень на проведення перевірки від 01.09.2008 року № 14236/23-7017 та №14237/23-7017 та згідно плану-графіку проведення перевірок відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області на вересень 2008 року (а.с. 154-155) головним державним податковим ревізором-інспектором Замітайлом С.В. та старшим державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_3 була проведена перевірка господарської одиниці (бар-магазин) «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, належного ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів, ліцензій.
02.09.2008 року, за результатами проведеної перевірки, був складений Акт перевірки з дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 23-7017/13582 (далі -«Акт перевірки»)(а.с. 152-153). До Акту перевірки був долучений опис наявних готівкових коштів (а.с.101-а). Перевірку було проведено в присутності продавця бару-магазину ОСОБА_6, яка підписала Акт перевірки.
11.09.2008 року МДПІ, на підставі Акту перевірки, згідно ст.22 Закону № 265/95-ВР, прийняло рішення № 0000602320 про застосування до позивача штрафних(фінансових) санкцій у сумі 6360 гривень (а.с.10).
На підставі висновків Акту перевірки співробітниками державної податкової служби було складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с. 110, 112).
15.12.2008 року постановами Іванівського районного суду Одеської області по справам №3-4678/2008р. та №3-4430/2008р. адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були закриті у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В даних постановах суд вказав, що при перевірці інспектором не встановлені факти здійснення ОСОБА_1 та ОСОБА_6 порушення, передбаченого ст. 155-1 КУпАП, у зв'язку з чим вони не підлягають адміністративній відповідальності (а.с.111,113).
В судовому засіданні позивач та його представник посилалися на порушення посадовими особами ДПА в Одеській області порядку проведення позапланової перевірки, встановленого ст.11-1 та ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу України»№509-ХІІ від 04.12.1990 року (далі -«Закон №509»): ДПА належним чином не повідомила позивача про проведення перевірки в зв'язку з чим перевірку було проведено у його відсутність, співробітники ДПА, які проводили перевірку, не надали наказ керівника органу державної податкової служби про її проведення, в зв'язку з цим позивач вважає, що Акт перевірки складено незаконно і на його підставі не можна було виносити рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій).
Суд не приймає до уваги вказаних доводів позивача та його представника за наступних підстав.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом № 265/95. Статтею 15 Закону № 265/95 передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно ч.4 ст.16 Закону № 265/95 планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
В преамбулі Закону № 265/95 зазначається, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Отже, суд не приймає до уваги посилання позивача, на ті обставини, що посадовими особами ДПА в Одеській області під час проведення перевірки позивача, порушено норми ст.ст. 11-1, 11-2 Закону №509 (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки), оскільки зазначені норми регулюють проведення планових та позапланових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаних з питанням сплати податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів і не поширюється на перевірки, які проводяться щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктів підприємницької діяльності.
В даному випадку податковим органом було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, яка була передбачена планом проведення перевірок.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що проведена ДПА в Одеській області перевірка позивача була здійснена відповідно до Закону №509, Закону 265/95, та проведена в межах повноважень органів державної податкової служби України, у визначений законодавством спосіб та у відповідності до порядку, передбаченого законодавством України.
Згідно Акту перевірки було встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (далі -РРО) на загальну суму 1272 гривні, чим порушено вимоги п.13 ст.3 Закону №265/95. Так, згідно опису наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків в барі-магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», у місці проведення розрахунків наявні готівкові кошти в сумі 1299 грн., показники «Х»денного звіту РРО складають 27 грн. Невідповідність наявних готівкових коштів показникам «Х»денного звіту РРО складає 1272 грн. Вказаний опис готівкових коштів власноручно зроблено та особисто підписано продавцем бару-магазину ОСОБА_6
Допитана в якості свідка ОСОБА_6 зазначила, що співробітники ДПА в Одеській області під час проведення перевірки, на її думку, неправомірно включили до суми готівкових коштів у касі кошти в розмірі 960 гривень. Вказану позицію ОСОБА_8 пояснила тим, що, після складання акту перевірки, за наполяганням господарки бару-магазину ОСОБА_9, яка з'явилася фактично після закінчення перевірки, вона вирішила зробити зауваження в акті, а саме: засвідчити той факт, що гроші в сумі 960 грн., які нібито були відібрані перевіряючими у неї з її сумочки, були враховані як такі, що знаходились в касі бару-магазину.
Третя особи Замітайло С.В. зазначив, що він разом з ОСОБА_3 02.09.2008 року провів перевірку, належного позивачу бара-магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1». В барі-магазині в цей час перебувала ОСОБА_6, яка здійснювала продаж товару. Співробітники ДПА купили пляшку шампанського «Французький бульвар»ціною 22 грн. та пачку сигарет «Мальборо»ціною 5 грн., сплативши загалом 27 гривень. Після того як ОСОБА_6 роздрукувала фіскальний чек співробітники ДПА в Одеській області пред'явили ОСОБА_6 направлення на перевірку та службові посвідчення. Замітайло С.В. стверджує, що за прилавком, де знаходиться касовий апарат знаходилися готівкові кошти в сумі 1299 гривень, з яких 27 грн., які були сплачені самими перевіряючими за шампанське та сигарети. Замітайло С.В. зазначив, що на місці проведення розрахунків знаходились виключно грошові кошти, належні бару-магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1». Під час опису наявних у касі готівкових коштів не враховувалися кошти, які належали особисто ОСОБА_6 чи будь-якій іншій особі. Замітайло С.В. також зазначив, що ОСОБА_6 особисто підписала опис готівкових коштів, наявних на місці розрахунку, в якому вказала, що касир на місці проведення розрахунків власних коштів не має.
Під час розгляду справи позивач сплатив 1600 гривень штрафних санкцій відповідно до рішення про їх застосування № 0000602320 від 11.09.2008 року (а.с.235). В судовому засіданні позивач та його представник пояснили часткову сплату штрафних санкцій фактом порушення ОСОБА_6, як продавцем бару-магазину, вимог п.13 ч.1 ст.13 Закону 265/95: невідповідністю сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 320 гривень. Однак позивач та його представник наполягали на тому, що залишок суми невідповідності в розмірі 960 гривень належав особисто ОСОБА_6 Враховуючи факт часткової сплати штрафної санкції та пояснення позивача, надані ним в судовому засіданні суд приходить до висновку, що позивач фактично підтвердив факт перебування ОСОБА_6 в трудових відносинах з ним, а також факт порушення позивачем п. 13 ч.1 ст.13 Закону 265/95. В зв'язку з визнанням позивачем факту порушення вимог Закону 265/95 суд не приймає до уваги постанови Іванівського районного суду Одеської області по справам № 3-4678/2008р. та №3-4430/2008р. згідно яких адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були закриті у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Судом не приймаються до уваги посилання Позивача та його представника на те, що грошові кошти в сумі 960 гривень, які були виявлені на місці проведення розрахунків, належали ОСОБА_6, а не позивачу. Під час перевірки ОСОБА_6 підписала опис наявних на місці розрахунку готівкових коштів. Згідно вказаного документу касир на місці проведення розрахунків власних коштів не має, тобто готівкові кошти належали саме бару-магазину, а не ОСОБА_6 чи іншим особам. Відповідно до п.4.5. порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000 року, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення»та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Позивачем не надано до суду доказів здійснення операцій «службове внесення»та «службова видача»в обґрунтування належності ОСОБА_6 чи іншій особі коштів в сумі 960 грн., які знаходились у касі.
Крім того, суд вважає, що відсутність в Акті перевірки буд-яких заперечень, що підтверджено особистим підписом ОСОБА_6, відсутність підтверджених особистим підписом висловлювань ОСОБА_6 щодо належності їй грошових коштів в сумі 960 грн., є, крім інших, ще одним доказом достовірності відомостей, викладених в Акті перевірки.
В зв'язку з викладеним, суд вважає, що позивач не спростував відомості Акту перевірки про невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 1272 гривні.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 Закону №265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до ст. 22 Закону №265/95, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. В зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що МДПІ правомірно застосувало до позивача штрафну санкцію в розмірі 6360,00 гривень (1272 грн. х 5=6360,00 гривень).
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони задоволенню не підлягають
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-
В задоволені адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби в Одеській області, Березівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Державної податкової служби в Одеській області Замітайло С.В. про визнання неправомірними дій посадових осіб Державної податкової адміністрації в Одеській області та скасування рішення № 0000602320 від 11.09.2008 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 4800,00 гривень - відмовити в повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Стеценко О.О.
18 травня 2012 року
.