17 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1734/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
при секретарі - Горбач Д.О.,
за участю:
відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -
30 березня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1339 грн. 20 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до статей 14-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Але, в порушення вказаних норм відповідач своєчасно не сплатив страхові внески, в зв'язку з чим утворилась недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1339 грн. 20 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що фізичною особою - підприємцем рахується лише формально, працює реалізатором у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, проживає разом з дитиною та не має можливості сплатити суму боргу через скрутне матеріальне становище.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно зі статтею 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Шишацькою районною державною адміністрацією Полтавської області 21.04.2006 року, номер запису про державну реєстрацію № 25830000000000566, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, наявним у матеріалах справи.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку та взята на облік як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області з 21.04.2006 року, що підтверджується повідомленням про взяття на облік № 1187/03-11 від 14.05.2012 року, копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Пунктом 3 частини 1 статті 11 та підпункту 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.
Починаючи з 01 січня 2010 року, порядок подачі звітності встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за №1136/17152 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2.2 Порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом.
Разом з тим, в порушення зазначених вимог Порядку, звіт про нарахування та сплату суми страхових внесків за 2010 рік відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області не подано.
Згідно з пунктом 5.3.3 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (надалі - Інструкція), страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, сплачуються до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав загальний місячний оподатковуваний дохід, на розмір страхового внеску, зазначений в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції.
Відповідно до п. 4.7 Інструкції, розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.1, а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), (крім осіб, які працюють у платників фіксованого сільськогосподарського податку, осіб, які мали та/або мають статус інвалідів, застрахованих осіб з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах), 2.2.2, 2.2.6 - 2.2.12 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 34 відсотки за період з 01.01.2004 до 30.03.2005, 34,3 відсотка за період з 31.03.2005 до 31.12.2005 (включно), 33,8 відсотка за 2006 рік, 33,7 відсотка за 2007 рік, 35,2 відсотка з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року включно.
Згідно Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 2461-IV від 08.07.2010, який набрав чинності 17.07.2010 року, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Статтею 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (зі змінами та доповненнями) визначено на 2010 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 липня - 888 грн., з 1 жовтня - 907 грн., з 1 грудня - 922 грн.
Розмір страхового внеску на 2010 рік було встановлено статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 33,2%.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, розмір мінімального страхового внеску на липень-вересень 2010 року становить 294,82 грн., жовтень - листопад 2010 року - 301,12 грн., а в грудні 2010 року - 306,10 грн.
За відповідачем рахується заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне страхування за 2010 року в загальній сумі 1339 грн. 20 коп., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.
Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 20 Закону № 1058, так як положеннями цієї статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків, а саме: встановлено, що страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням); страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно ч. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (чинного з 01.01.2011 року) визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Судом встановлено, що вимоги про сплату боргу № Ф-48 від 02.11.2010 року та № Ф-48 від 01.02.2011 року отримані відповідачем відповідно 23.11.2010 року та 24.03.2011 року, що підтверджується відміткою про отримання на зворотних повідомленнях про вручення рекомендованих поштових відправлень, копії яких наявні у матеріалах справи.
Разом з тим, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обов'язку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не виконала, що підтверджується витягом із картки особового рахунку відповідача.
Відповідачем не надано суду доказів того, що дані вимоги ним оскаржувались до органів Пенсійного фонду або до суду.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність у неї обов'язку щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тим, що відповідач працює продавцем у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, виходячи з наступного.
Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та повідомлення про взяття на облік № 1187/03-11 від 14.05.2012 року, саме ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, взята на облік в органі Пенсійного фонду України в Шишацькому районі з 21.04.2006 року та є платником страхових внесків.
Відтак, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має обов'язок щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування незалежно від матеріального становища.
Разом з тим, сума заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік становить 1339 грн. 20 коп.
Пунктом 7 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1339 грн. 20 коп. (одна тисяча триста тридцять дев'ять гривень двадцять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 22 травня 2012 року.
Суддя С.С. Сич