ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
15 травня 2012 р. № 2а-3452/12/1370
о 10 год., 47 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.
секретар судового засідання Кавка Н.І.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, представник -ОСОБА_1 (довіреність № 686/9/10-008 від 26.03.2012 року)
доВідкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач»», представник -Гаврилюк О.Р. -директор
прозастосування арешту коштів на рахунках платника податків
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з поданням до Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач»»у якому просить застосувати адміністративний арешт коштів Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач»»на рахунках:
- № 26002239281002, № 26025239281001, № 26003239281001, № 26046239281024, № 26004239281022 у Західне ГРУ ПАТ УКБ «ПриватБанк», МФО 325321;
- 26001302410060, № 26049308410060 у Філії ПАТ ПІБ у м. Львові, МФО 325633;
- № 26000000003015, № 26001000003014 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023;
- № 26102600022732, № 26103600022731 у Львівській обласній філії ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Львів, МФО 325321.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що виконуючий обов'язки голови Правління Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач»»ознайомившись з наказом на проведення перевірки та отримавши направлення на перевірку, відмовився надати працівниками податкового органу документи для проведення перевірки, про що було складено акти № 41/22-10 від 13.04.2012 року та № 42/22-10 від 17.04.2012 року, що є порушенням ст. 94 Податкового кодексу України.
Начальником ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби прийнято рішення № 3174 від 19.04.2012 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач»». Позивач, згідно ст. 94 Податкового кодексу України, звернувся до суду з позовом про застосувати адміністративний арешт коштів відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задоволити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечив з підстав, що при отриманні наказу на проведення перевірки та направлення на перевірку директор підприємства відповідача повідомив працівників податкового органу про неможливість надання запитуваних документів, у зв'язку з значним їх обсягом та завершенням робочого дня. Листом від 13.04.2012 року за № 58/20/1 відповідач повідомив позивача про роботу підприємства в умовах робочого тижня та звернувся з проханням перенести початок проведення перевірки на 23.04.2012 року. Також листом від 13.04.2012 року за № 59/20/1 відповідач повідомив позивача, що внаслідок наявної заборгованості по виплаті заробітної плати в розмірі 92,0 тис.грн., перед Пенсійним фондом в розмірі 1192,0 тис.грн. та перед бюджетом всі вільні грошові кошти скеровані на погашення заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам підприємства. Відповідач повідомив про технічну неможливість виготовлення зазначених у запиті копій первинних документів бухгалтерського та податкового обліку. Крім цього, відповідач листом від 17.04.2012 року за № 60/20/1 повідомив позивача про процесуальні помилки допущені податковим органом при оформленні направлення на позапланову виїзну перевірку та повідомив про відсутність заперечень щодо проведення перевірки податкового та бухгалтерського обліку підприємства. Як стверджує відповідач, всі вищевказані листи були вручені працівнику податкового органу та у зв'язку з відмовою в наданні відмітки про їх отримання, направлені поштою.
Відповідач також зазначає, що працівники податкового органу 13.04.2012 року та 17.04.2012 року не були присутні на території підприємства, а тому акти про не допуск працівників ДПІ у Залізничному районі м. Львова до перевірки є такими, що не відповідають дійсності.
Процедура накладення адміністративного арешту передбачає накладення арешту, перевірку обґрунтованості та звернення до суду щодо накладення такого арешту на розрахункові рахунки. Оскільки обґрунтованість накладення арешту не підтверджена, відтак застосування адміністративного арешту не відповідає вимогам податного законодавства.
Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:
Відповідач -Відкрите акціонерне товариство «Львівський завод «Автонавантажувач»»перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, що підтверджується копією Витягу з реєстру серії АЕ № 697058.
29.02.1996 року відповідач взятий на облік у ДПІ у Залізничному районі м. Львова м. Львова Державної податкової служби, що підтверджується довідкою від 19.042012 року за № 3087/10/18-2022.
Постановою старшого слідчого СУ ДПС у Львівській області капітана податкової міліції від 09.02.2012 року призначено виїзну позапланову документальну перевірку ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач»»та поставлено питання які необхідно перевірити.
11.04.2012 року начальником ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби винесено наказ № 131 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач»».
12.04.2012 року начальником ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби видано направлення № 113, № 114, № 115, № 116, № 117 на перевірку ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач»», яка повинна проводитися з 12.04.2012 року, тривалістю 5 робочих днів.
Вказані направлення були пред'явлені та копія наказу на перевірку вручена директору підприємства, про що свідчить відповідні розписки на поданих направленнях.
Листом ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 12.04.2012 року за № 2600/22-10 «Про представлення документів», зобов'язано відповідача в повному обсязі надати документи податкового та бухгалтерського обліку за період з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року. Вказаний лист 12.04.2012 року отримано директором підприємства відповідача.
Листом ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 13.04.2012 року за № 2767/27-10 «Про представлення документів», повторно зобов'язано відповідача в повному обсязі надати документи податкового та бухгалтерського обліку за період з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року. Вказаний лист 13.04.2012 року отримано відповідачем.
13.04.2012 року та 17.04.2012 року працівниками податкового органу складено Акти № 41/22-10 та № 42/22-10 «Про ненадання документів до проведення перевірки ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач»».
19.04.2012 року начальник управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернувся до начальника ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
19.04.2012 року начальником ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби прийнято рішення № 3174 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року за № 1398, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно п.п. 20.1.5. п. 20.1. ст. 20 Податкового Кодексу, органи державної податкової служби мають право у разі ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовувати заходи, передбачені статтею 94 цього ж Кодексу.
Згідно п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;
Згідно п. 85.6. ст. 85 цього ж Кодексу, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Згідно п. 94.1. ст. 94 цього ж Кодексу, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно п.п. 94.2.3. п. 94.2. ст. 94 цього ж Кодексу, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Згідно п. 94.4. ст. 94 цього ж Кодексу, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно п. 94.6. ст. 94 цього ж Кодексу, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї ж статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Згідно п. 7.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Згідно п. 7.3. цього ж Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються подання чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Судом враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог, оскільки органи державної податкової служби мають право у разі ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовувати заходи, передбачені ст. 94 ПК України. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови. Позивачем складено акти № 41/22-10 від 13.04.2012 року та № 42/22-10 від 17.04.2012 року, які засвідчують факти відмови надати документи до проведення перевірки, про що представник відповідача не заперечував.
Органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг. Згідно довідки про заборгованість по платежах до бюджету станом на 14.05.2012 року у відповідача є податковий борг, про що представник відповідача також не заперечував.
Представник відповідача, на запитання суду, зазначив, що первинні документи податковому органу не надавались, однак повідомлено про можливість ознайомлення з такими документами на території підприємства.
Відтак, факт ненадання до перевірки документів податкового органу до перевірки підтверджений належними та допустимими доказами.
Представник позивача також вказала, що на даний час податковим органом перевірка відповідача не проведена.
Судом не враховується заперечення відповідача, оскільки значний обсяг документів та завершення робочого дня по суті не є підставою ненадання документів взагалі. Прохання перенесення початку проведення перевірки та заборгованість відповідача по виплаті заробітної плати, перед Пенсійним фондом та перед бюджетом, а також технічна неможливість виготовлення зазначених у запиті копій первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не є причиною ігнорування вимог податкового органу щодо надання документів до перевірки.
Заперечення відповідача, що працівники податкового органу 13.04.2012 року та 17.04.2012 року не були присутні на території підприємства, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Заперечення відповідача, що процедура накладення адміністративного арешту передбачає перевірку обґрунтованості судом щодо накладення такого арешту на розрахункові рахунки, спростовується вимогами законодавства, згідно якого арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду із позовною заявою.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.
Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про застосування адміністративного арешту коштів Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач»»на рахунках банку є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167, 183-3 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Застосувати адміністративний арешт коштів Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач»»на рахунках:
- № 26002239281002, № 26025239281001, № 26003239281001, № 26046239281024, № 26004239281022 у Західне ГРУ ПАТ УКБ «ПриватБанк», МФО 325321;
- 26001302410060, № 26049308410060 у Філії ПАТ ПІБ у м. Львові, МФО 325633;
- № 26000000003015, № 26001000003014 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023;
- № 26102600022732, № 26103600022731 у Львівській обласній філії ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Львів, МФО 325321.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 21.05.2012 року.
Суддя Гавдик З.В.