Категорія №11.5
Іменем України
11 травня 2012 року Справа № 2а/1270/637/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Матвєєвої В.В.,
при секретарі: Сіряцькому А.С.,
за участю сторін:
представника позивача - ДП «Донбаснафтопродукт»
ТОВ «Донбаснафтопродукт»: не з'явився,
представника відповідача - Головного управління юстиції
у Луганській області в особі Підрозділу
примусового виконання рішень: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 01.02.2012, дійсна до 31.12.2012),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» до Головного управління юстиції у Луганській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень про визнання незаконною бездіяльності щодо відсутності контролю за станом виконавчого провадження за рішенням адміністративного суду від 16.03.2011 по справі № 2а-1338/11/1270, визнання незаконною бездіяльність щодо не здійснення усіх, передбачених законом заходів, по примусовому виконанню постанови Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 по справі № 2а-1338/11/1270, зобов'язання здійснити заходи щодо примусового виконання Ленінським ВДВС Луганського МУЮ рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 по справі № 2а-1338/11/1270, суд -
17 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» до Головного управління юстиції у Луганській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень, яким позивач просив:
1) визнати незаконною бездіяльність щодо ненадання відповіді на заяву від 07.12.2011 у передбачений законом термін;
2) визнати незаконною бездіяльності щодо відсутності контролю за станом виконавчого провадження за рішенням адміністративного суду від 16.03.2011 по справі № 2а-1338/11/1270;
3) визнати незаконною бездіяльність щодо не зобов'язання Ленінського ВДВС Луганського МУЮ по застосуванню приписів п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»;
4) зобов'язати примусити Ленінський ВДВС Луганського МУЮ виконати приписи п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» відносно передачі виконавчих проваджень до Артемівського ВДВС Луганського МУЮ;
5) визнати незаконною бездіяльність щодо не здійснення усіх, передбачених законом заходів, по примусовому виконанню постанови Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 по справі № 2а-1338/11/1270;
6) зобов'язати здійснити заходи щодо примусового виконання Ленінським ВДВС Луганського МУЮ рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 по справі № 2а-1338/11/1270.
Ухвалою судді від 20.01.2012 адміністративний позов ДП «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» в частині позовних вимог щодо визнання незаконною бездіяльності щодо ненадання відповіді на заяву від 07.12.2011 у передбачений законом термін було відкрито провадження, в іншій частині - було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» задоволено, ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2012 - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Зазначена вище справа 27.03.2012 надійшла до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 06.04.2012 адміністративний позов Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» до Головного управління юстиції у Луганській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень в частині позовних вимог залишено без розгляду у зв'язку з відкликанням (а. с. 70). Позовні вимоги в частині визнання незаконною бездіяльності щодо відсутності контролю за станом виконавчого провадження за рішенням адміністративного суду від 16.03.2011 по справі №2а-1338/11/1270, визнання незаконною бездіяльність щодо не здійснення усіх, передбачених законом заходів, по примусовому виконанню постанови Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 по справі №2а-1338/11/1270, зобов'язання здійснити заходи щодо примусового виконання Ленінським ВДВС Луганського МУЮ рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 по справі №2а-1338/11/1270 залишилися.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.05.2011 набрала чинності постанова Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 по справі №2а-1338/11/1270, згідно якої було скасовано постанови Ленінського ВДВС Луганського МУЮ про зупинення виконавчих проваджень №3525730, №12408148, №16264764 та №23696362. Позивач зазначив, що до теперішнього часу вищезазначене рішення суду не виконано, а відповідачем, за відповідним виконавчим листом відкрито виконавче провадження.
ДП «Донбаснафтопродукт» на адресу відповідача було направлено заяву, яка була отримана останнім 14.12.2012. У межах, передбаченого чинним законодавством, місячного терміну розгляду звернень, відповіді на зазначену заяву від відповідача не надходило. Не надавши відповіді на поставленні у заяві питання, відповідач, на думку позивача, одночасно проігнорував і пропозицію позивача щодо зобов'язання Ленінського ВДВС на отримання від позивача авансування витрат на проведення виконавчих дій.
Тобто, відсутність авансування витрат, за позицією позивача, має наслідком передачу державною виконавчою службою відповідного виконавчого провадження до іншого ДВС.
Позивач також вважав, що відповідач не проконтролював стан виконання виконавчого провадження всупереч нормам ст. 3 та ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», та не зобов'язав боржника по адміністративній справі вчинити дії, передбачені чинним законодавством. До теперішнього часу, дії передбачені частиною другої п.6 ст.20 Законом України «Про виконавче провадження», суб'єктом владних повноважень у особі Ленінського ВДВС здійснено не було.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи був повідомлений, надіслав до суду заяву про проведення розгляду справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення проти позову, в яких посилався на наступне.
13.01.2012 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області за вих. № 213/14-32/4 від 13.01.2012 року позивачу було надано письмову відповідь на питання порушені у звернені, про що свідчить копія відповіді на заяву та копія витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу.
У відповідності до вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Представник відповідача підтвердив, що заявою від 07.12.2011 позивач дійсно заявив свій намір авансувати витрати на організацію та проведення виконавчих дій відповідно до вимог ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», але на той час здійснювалась перевірка інформації про наявність майна боржника в порядку ч. 4 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження». Таку перевірку здійснює територіальний орган ДВС за доручення державного виконавця Ленінського ВДВС, проведення цих дій будь-яких додаткових витрат не передбачає, про що позивача було повідомлено листом від 13.01.2012 року.
У даному випадку, на думку відповідача, відсутня необхідність в авансуванні витрат на проведення виконавчих дій, що не має жодного відношення до положень ч. 6 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа. Такого попередження позивачу державний виконавець не направляв.
На підставі викладеного представник відповідача наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог повністю.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (ч. 3 ст. 181 КАС України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606).
Згідно із ст. 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 11 Закону № 606 визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Судом встановлено, що постановою суду від 16.03.2011 по справі №2а-1338/11/1270 позовні вимоги ДП «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» до Ленінського ВДВС, третя особа ДП «Луганськвугілля» про визнання дій незаконними щодо здійснення виконавчого провадження та скасування постанови про зупинення виконавчих проваджень було задоволено частково. Була визнана незаконною бездіяльність Ленінського ВДВС щодо не направлення у 3-х денний термін копій постанов, про зупинення виконавчих проваджень №3525730, № 23696362, №12408148 та №16264764 на адресу ДП «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт»; скасовано постанови від 31.01.2011 року про зупинення виконавчих проваджень № 3525730, № 23696362, № 12408148 та № 16264764; зобов'язано Ленінський ВДВС винести постанови про поновлення виконавчих проваджень № 3525730, № 23696362, № 12408148 та № 16264764 та здійснити усі, передбачені законом, заходи по примусовому виконанню наказів Господарського суду Луганської області від 15.03.2007 року по справі №2/450, від 13.04.2009 року по справі № 11/93 та від 23.11.2009 року по справі №17/258. В іншій частині позовних вимог ДП «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» було відмовлено за необґрунтованістю.
23.08.2011 року була винесена постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження № 29009277 за виконавчим листом № 2а-1338/11/1270 (а. с. 9).
Розглядаючи позовні вимоги позивача в частині визнання бездіяльності відповідача щодо відсутності контролю за станом виконавчого провадження за рішенням адміністративного суду від 16.03.2011 року по справі № 2а-1338/11/1270 та не спонукання Ленінського ВДВС до розгляду пропозиції позивача про авансування витрат на проведення виконавчих дій за виконавчими провадженнями № 3525730, № 23696362, № 12408148 та № 16264764, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 606, з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.
Після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом (ч. 2 ст. 42 Закону № 606).
Тобто, необхідною умовою внесення стягувачем авансування проведення виконавчих дій є необхідність забезпечення цих дій, тобто, наявність потреби у разі відповідних витрат державного виконавця, які пов'язані з виконанням рішення суду.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідач у порядку ч. 4 ст. 20 Закону № 606 здійснював перевірку інформації про наявність майна боржника, при цьому, проведення цих дій будь-яких витрат не передбачає, окрім поштових. У відповіді від 13.01.2012 року на заяву № 127/двс позивачу було повідомлено про відсутність необхідності авансування витрат на проведення зазначених дій (а. с. 93-96).
За таких обставин суд вважає необґрунтованим та безпідставним вимогу позивача в частині спонукання Ленінського ВДВС до розгляду пропозиції позивача про авансування витрат на проведення виконавчих дій за виконавчими провадженнями № 3525730, № 23696362, № 12408148 та № 16264764, оскільки така пропозиція позивача була розглянута та надана відповідь від 13.01.2012 про відсутність необхідності щодо авансування витрат на проведення виконавчих дій у відповідній частині.
Суд також вважає недоведеною та безпідставною вимогу позивача в частині визнання бездіяльності відповідача щодо відсутності контролю за станом виконавчого провадження за рішенням адміністративного суду від 16.03.2011 року по справі №2а-1338/11/1270, оскільки це спростовується наданими в судовому засіданні наступними документами: вимогою від 22.12.2011№ 7462/4/32/4 (а. с. 90-92), листом від 13.01.2012 вих. № 213/4-32/4 (а. с. 93-96), листом від 03.01.2012 № 19 (а. с. 104-105), листом № 322 від 13.01.2012 (а. с. 106).
Враховуючи проведену роботу зі сторони відповідача щодо контролю за станом виконавчого провадження за рішенням адміністративного суду від 16.03.2011 року по справі № 2а-1338/11/1270, що підтверджується дослідженими матеріалами справи, суд вважає хибним порушувати питання в частині бездіяльності відповідача в цій частині.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не було надано суду жодних документів або доказів на підтвердження позовних вимог в цій частині.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині відсутності контролю за станом виконавчого провадження за рішенням адміністративного суду від 16.03.2011 року по справі № 2а-1338/11/1270 та не спонукання Ленінського ВДВС до розгляду пропозиції позивача про авансування витрат на проведення виконавчих дій за виконавчими провадженнями № 3525730, № 23696362, № 12408148 та № 16264764, слід відмовити за необґрунтованістю.
Розглядаючи позовні вимоги в частині визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо не здійснення усіх передбачених законом заходів по примусовому виконанню постанови суду від 16.03.2011 року по справі № 2а-1338/11/1270 у передбачений законом двомісячний термін та зобов'язання відповідача здійснити усі передбачені законом заходи щодо примусового виконання Ленінським ВДВС рішення суду від 16.03.2011 року по справі № 2а-1338/11/1270, суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 25 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення, державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Стаття 30 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Як встановлено ст. 33 Закону № 606, у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито декілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.
Згідно зі ст. 49 Закону № 606, виконавче провадження підлягає закінченню, окрім іншого, також у випадках:
- фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом;
- направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
У відповідності до ст. 21 Закону № 606, на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень, за якими:
1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;
2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Відповідно до ст. 52 Закону № 606, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Пунктом 5 статті 52 Закону № 606 встановлено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Крім того, п. 5.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявлені (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Судом встановлено, що 23.08.2011 на виконання до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Луганській області надійшов виконавчий лист № 2а-1338/11/1270 від 23.08.2011, виданого Луганським окружним адміністративним судом.
23.08.2011 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Луганській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 29009277 (а. с. 9, 99).
23.09.2011 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Луганській області на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а. с. 100).
21.11.2011 року начальником відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Луганській області проведено перевірку виконавчого провадження, за результатами якої скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2011 року (а. с. 101).
21.11.2011 року Ленінським ВДВС Луганського МУЮ винесено постанову про поновлення виконавчих проваджень № 3525730, № 12408148, № 16264764 та № 23696362, про що свідчить копія постанови про відновлення виконавчого провадження (а. с. 102). Копію постанови направлено сторонам для відома.
22.12.2011 року на адресу Ленінського ВДВС Луганського МУЮ направлено вимогу щодо стану виконання рішення суду та надання копій підтверджуючих документів (а. с. 90-92).
13.01.2012 року на адресу відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Луганській області надійшла відповідь боржника - Ленінського ВДВС Луганського МУЮ на вимогу, з якої встановлено, що 15.09.2011 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського МУЮ зроблено запити до реєстраційних установ та з метою виявлення відкритих розрахункових рахунків боржника, окремо направлена вимога до СДПІ по роботі з великими платниками податків. Додатково, до отримання інформаційних довідок від реєстраційних установ, державним виконавцем направлено вимогу № 18021 на адресу ДП «Луганськвугілля» щодо повідомлення відкритих розрахункових рахунків підприємства. 14.10.2011 року, після отримання відповіді ДП «Луганськвугілля» на вимогу постановою державного виконавця накладено арешт на розрахункові рахунки боржника у межах суми боргу по всім поновленим виконавчим провадженням. Згідно відповідей, наданих банківськими установами, грошові кошти на арештованих розрахункових рахунках не накопичено. 13.12.2011 року у зв'язку з надходженням клопотання від одного із стягувачів по зведеному виконавчому провадженню, на адресу відокремлених підрозділів ДП «Луганськвугілля» направлено вимогу державного виконавця за вихідним № 21516 від 12.12.2011 року про надання відомостей щодо видобутку вугілля окремо по кожному підрозділу (згідно реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції від 13.12.2011 року). 09.12.2011 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції вручено особисто генеральному директору ДП «Луганськвугілля» вимогу за вихідним № 21720 про надання відомостей щодо майна зареєстрованого за ДП «Луганськвугілля», майна, яке обслуговується на балансі відокремлених підрозділів та відомостей щодо видобутку вугілля на відокремлених підрозділах ДП «Луганськвугілля».
27.12.2011 року Ленінським ВДВС Луганського МУЮ отримано відповідь ДП «Луганськвугілля» на вимогу № 21720, до якої надано перелік надлишкового майна, яке не задіяне або не використовується у виробничій діяльності і може бути відчужене у рахунок погашення податкового боргу ДП «Луганськвугілля» та довідка щодо переробки рядового вугілля на збагачувальних фабриках по ДП «Луганськвугілля». 27.12.2011 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського МУЮ відповідно до вимог ч. 4 ст. 20 Закону № 606 на адресу ВДВС Перевальського РУЮ та ВДВС Слов'яносербського РУЮ направлено постанови про проведення перевірки інформації щодо майна боржника на відокремлених підрозділах ДП «Лугансьвугілля» згідно переліку. 27.12.2011 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського МУЮ направлено повторний запит до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську щодо надання інформації по відкритим розрахунковим рахункам боржника. 28.12.2011 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського МУЮ здійснено вихід за адресою: м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в. За результатами виходу складено акт опису й арешту майна боржника, яке згідно Переліку, обліковується за виконавчим апаратом ДП «Луганськвугілля». 29.12.2011 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського МУЮ здійснено вихід за адресою: м. Луганськ, сел. Ювілейне, вул. Бондаренко, 1. За результатами виходу складено акт опису й арешту майна боржника, яке згідно Переліку, обліковується за відокремленим підрозділом «Ш/У Луганське» ДП «Луганськвугілля». У ході проведення виконавчих дій представником боржника було повідомлено, що відносно зазначеного у Переліку майна складено акт опису активів Спеціалізованою ДПІ ВПП у м. Луганську. Згідно довідки наданої МКП БТІ за ДП «Луганськвугілля» на праві господарського видання закріплено 4 одиниці нерухомого майна, але Законом України № 2865-14 «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», встановлено мораторій на відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості з сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, в судовому засіданні відповідачем доведено правомірність своїх дій і тому суд приходить до висновку про неможливість визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо не здійснення усіх передбачених законом заходів по примусовому виконанню постанови суду від 16.03.2011 року по справі №2а-1338/11/1270 у передбачений законом двомісячний термін та зобов'язання відповідача здійснити усі передбачені законом заходи щодо примусового виконання Ленінським ВДВС рішення суду від 16.03.2011 року по справі №2а-1338/11/1270.
Також, слід звернути увагу, що порушувати питання в цій частині позовних вимог щодо бездіяльності відповідача також не містить під собою жодного обґрунтування, враховуючи описанні дії відповідача та Ленінського ВДВС.
Таким чином, відповідачем в судовому засіданні доведено правомірність своїх дій і тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян», ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» до Головного управління юстиції у Луганській області в особі Підрозділу примусового виконання рішень про визнання незаконною бездіяльності щодо відсутності контролю за станом виконавчого провадження за рішенням адміністративного суду від 16.03.2011 по справі № 2а-1338/11/1270, визнання незаконною бездіяльність щодо не здійснення усіх, передбачених законом заходів, по примусовому виконанню постанови Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 по справі № 2а-1338/11/1270, зобов'язання здійснити заходи щодо примусового виконання Ленінським ВДВС Луганського МУЮ рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 по справі № 2а-1338/11/1270 відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 15 травня 2012 року.
Суддя В.В. Матвєєва