вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
18 листопада 2011 р. (13:01) Справа №2а-3572/11/0170/19
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю.,
секретар судового засідання Устінова І.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Чечеля Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Кримської митниці
Прокуратура АР Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень №№1,2 від 11.03.2011р. Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача положень ст. ст. 81, 86 Митного кодексу України, оскільки митному органу було надано повну інформацію, яка дозволяла здійснити застосування інших передбачених законодавством методів визначення митної вартості товарів. В підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається на п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 03.06.2005р. "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил".
Відповідач, Кримська митниця проти позову заперечує. У письмових поясненнях зазначає, що підставою для донарахування мита в сумі 42156,97 грн, податку на додану вартість в сумі 48188,36 грн. та штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, було проведення позапланової документальної перевірки товару, оформленого за ВМД від 19.02.2009р. №60000011/9/040030, оформленої складеним актом №0004/11/600000000/305740235 від 02.03.2011р., згідно якого було встановлено на підставі відомостей, отриманих від митних органів Турецької Республіки, що митна вартість автобусу "MERCEDES-BENZ" з урахування доставки до митного кордону мала становити 94500 доларів США або 727650,00 грн. на відміну від заявленої в сумі 526865,17 грн. вартості. Крім того, відповідач заявив, що порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів встановлений Постановою КМУ від 09.04.2008р. №339, на підставі п. 4 якої відповідач й проводив перевірку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.04.2011р. по справі провадження по справі було зупинено, була призначена судова автотоварознавча експертиза, результати якої надійшли до суду 13.07.2011р. (а.с. 62-78), у зв'язку з чим ровадження по справі було поновлено.
17.05.2011р. до участі у справі вступила Прокуратура АР Крим на підставі заяви відповідно до положень ст. 36-1 ЗУ "Про прокуратуру".
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази по справі, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, суд -
03.09.2009р. з Zonguldak (TR) в морський торгівельний порт "Євпаторія" за коносаментом від 02.02.2009р. №5 на т/х "ROPAX YUSUF ZIYA ONIS" прибув вантаж у кількості 1 місце, зазначений як автобус "MERCEDES-BENZ", модель 2004р.. ідентифікаційний № НОМЕР_2, вагою 13570 кг, на імя ОСОБА_318.02.2009р. до Кримської митниці була надана ВМД №600000011/9/040030, на підставі якої у вільний обіг був оформлений вищезазначений товар.
Під час митного оформлення був наданий рахунок-фактура від 29.01.2009р. №0063182, в якому вартість згаданого товару дорівнюється 37500 доларів США, відповідно відомості зазначені в графах 22 та 42 ВМД, а саме - 288750,00 грн. при курсі НБУ 7,7 грн. за 1 дол. США. Додатково під час проведення митного оформлення було надано відомості про транспортні витрати ОСОБА_3 з доставки товару до митного кордону України в сумі 500 доларів США (інвойс на перевезення від 02.02.2009р. №574).
Митна вартість - основа нарахування обов'язкових митних платежів визначена на підставі експертного висновку від 16.02.2009р. №126 в сумі 526 865,17 грн.
25.02.2009р. вих. №03.5-03/437 Кримська митниця надіслала запит до митних органів Турецької Республіки,у відповідь на якій турецька сторона повідомила, що згаданий товар було експортовано згідно транзитної декларації від 30.01.2009р. № TR 000213,в якому вартість товару дорівнює 94500 доларів США.
У подальшому, на підставі відомостей, отриманих від митних органів Турецької Республіки на підставі п. 9 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою КМУ від 09.04.2008р. №339 на підставі ст. ст. 265, 266 Митного кодексу України, Кримська митниця встановила, що митна вартість імпортованого товару повинна складати 727 650 грн., що дорівнює 94500 доларам США за курсом НБУ, у зв'язку з чим Кримською митницею було донараховано обов'язкових митних платежів на суму 88345,33 грн., в тому числі й мито на товари, які ввозяться на територію України в сумі 40156,97 грн. та суми з ПДВ в розмірі 48188,36 грн.
Відповідачем була проведена перевірка на підставі наказу Кримської митниці № 52 від 31.01.2011 року (а. с. 27), за результатами якої був складений акт № 0004/11/60000000/3057410235 позапланової документальної перевірки, оформленою за ВМД від 19.02.2009 р. № 600000011/9/040030 на адресу ОСОБА_3 ( а. с. 30-34).
На підставі зазначеної перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення №1 від 11.03.2011р. на суму 50195,21 грн., з яких 40156,97 грн. - сума мита та 10039,24 грн. - сума штрафних санкцій, та №2 від 11.03.2011р. на суму 60235,45 грн., з яких 48188,36 грн. - сума ПДВ та 12047,09 грн. - сума штрафних санкцій.
Статтею 262 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Матеріалами справи підтверджується, що задекларована позивачем ціна імпортованого товару згідно вантажної митної декларації №600000011/9/040030 становить 526 865,17 грн. на підставі проведеної оцінки вартості автобуса, що ввозився на територію України, позивачем надана під час оформлення рахунок-фактуру №0063182 від 29.01.2009р., згідно якої вартість товару становить 37500 доларів США, що дорівнювало за курсом НБУ 288750 грн.
Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 266-273 Митного Кодексу України, ст.. 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф". Крім того, згадані правовідносини регулюються Постановою КМУ від 09.04.2008р. №394 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів", постановою КМУ від 20.12.2006р. №1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для підтвердження".
Зі змісту частин 1-5 ст. 266 Митного кодексу України вбачається, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися такими методами: за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій); за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних товарів (аналогів), на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості та резервного.
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом ціни договору, то проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою повного обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. При цьому, кожний наступний метод може застосовуватися лише якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування методу попереднього.
Тобто, митні органи, маючи виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, обмежені в дискреційних функціях у випадках незгоди із задекларованою вартістю. До таких, зокрема, належать процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обгрунтвоаного вибору підстав для визначення митної вартості.
У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вищенаведеним Порядком передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом визначення вартості товару за договором згідно з положенням ст. 267 Митного кодексу України, шляхом консультацій в порядку ст. ст. 268, 269 Митного кодексу України, тощо, за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари, що були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог ст. 271 Митного кодексу України або обчислена відповідно до вимог ст. 272 Митного кодексу України вартість товарів. Положення ст. 273 Митного кодексу України застосовуються у випадку послідовного виключення попередніх методів оцінки у випадку неможливості їх застосування.
Доказів послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів або неможливості їх застосування відповідачем суду не надано.
Крім того, судом враховано, що відповідач здійснив оцінку товарів в ході проведення позапланової документальної перевірки, в ході якої Кримською митницею досліджувалися документи, які не складалися позивачем та не подавалися для митного оформлення, висновки були ним зроблені на підставі саме додаткового документа - копії експортної декларації, оформленої в країні експортера - Туреччині за остаточною ціною - 94 000 доларів США.
Але суд зауважує, що відповідно до п. 54.3 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах або у випадку, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Разом з тим, суд зауважує, що такий документ був отриманий відповідачем в ході проведення позапланової документальної перевірки, виключні підстави для проведення якої встановлені ст. 78 Податкового кодексу України - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Разом з тим, зі змісту наказу від 31.01.2011р. №52 Кримської Митниці "Про проведення перевірки" не наведено жодної правової підстави для проведення позапланової документальної перевірки за ВМД №600000011/9/040030, в одночас, суд зауважує, що матеріали справи не містять жодного доказу з наявності правових підстав для її проведення, відповідачем доказів, що спростовують неправомірність проведення такої перевірки під час судового розгляду справи суду не надано.
Оскільки акт перевірки є єдиним службовим документом, який стверджує факт проведеної відповідачем перевірки, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства, то суд не може приймати у якості доказів акт, складений за результатами перевірки, що була проведена всупереч діючим нормам законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає неправомірним та необґрунтованим висновок відповідача стосовно порушення позивачем вимог положень митного кодексу України щодо заниження митної вартості товару, який імпортувався на територію України.
Оскільки податкові повідомлення-рішення №№1,2 від 11.03.2011р. було складено на підставі проведеної позапланової документальної перевірки, за порушення виявлені при проведенні перевірки та визначені цим актом перевірки, то і рішення про застосування штрафних санкцій до позивача та донарахування податкових зобов'язань є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.70 КАС України).
Відповідно до вимог частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для органів державної податкової служби таким доказом є акт перевірки, в якому факти виявлених порушень повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Таким чином, відповідач не надав належних доказів правомірності своїх дій, не надав доказів встановлення факту порушення позивачем вимог щодо визначення митної вартості товарів, а отже не довів суду обґрунтованість донарахування позивачу податкових зобов'язань та застосування до позивача штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями №№1, 2 від 11.03.2011р.
Суд зауважує на недотриманні відповідачем принципу прийняття рішення з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, тобто принцип використання повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей. Загальною метою, яка визначена у ст.3 Конституції України є утвердження і забезпечення прав людини, втім відповідачем надані повноваження використані з порушенням закону.
За таким обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кримської митниці від 11.03.2011р. №1 на суму 50196,21 грн., в тому числі й мито на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію України 40156,97 грн. та штрафні санкції в сумі 10039,24 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кримської митниці від 11.03.2011р. №2 на суму 60235,45 грн., в тому числі й податок на додану вартість в сумі 48188,36 грн. та штрафні санкції в сумі 12047,09 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кузнякова С.Ю.