7 серпня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Харчука В.М. суддів: Карпусь С.А., Кізюн О.Ю. при секретарі Хмельницькій Ю.
з участю
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1464 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду від 25 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він орендує став біля села Лажева Баглаївської сільської Ради площею 4,41га, в якому вирощує рибу, 19 квітня 2004 року та 10 травня 2005 року закупив мальок коропа та зарибив став.
Проте, по річці вище орендованого ним ставу ОСОБА_2 14 червня 2005 року самовільно насипав дамбу, перекрив річку, затопив прибережні землі площею біля 5 га.
Внаслідок незаконних дій відповідача мальок в його ставу почав пропадати, став почав пересихати.
17 серпня 2005 року насипану відповідачем дамбу прорвало, вода хлинула в його став, а його риба пішла вверх по течії в річку, де її стали виловлювати жителі сіл Лажева та Баглаїв. Тому він просить стягнути із відповідача заподіяну виловом риби майнову шкоду в сумі 12000 гривень (вартість малька), понесені судові витрати в сумі 287 гривень, моральну шкоду в сумі 1700 гривень.
Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав, пояснив, що дійсно після погодження із сільським головою відновив стару довоєнну дамбу на річці біля сіл Баглаї та Лажев. Орендований ОСОБА_1 став знаходиться нижче по течії цієї ж річки і вихід із ставу не перегороджений ОСОБА_1 сітками чи іншими засобами.
Головуючий у першій інстанції- Боровицький О.А. Доповідач - Харчук В.М.
Справа № 22ц-1464 Категорія № 23
2
18 серпня 2005 року була велика злива, яка зруйнувала обладнану ним дамбу. Риба зі ставу ОСОБА_1 пішла вверх по течії річки на велику воду. Його вини в цьому немає.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 25 травня 2006 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права - ст.ст. 11-12,16,22-23,1166-1168 ЦК України.
Зокрема, суд не взяв до уваги надані ним докази: договір оренди ставу, акт приймання ставу позивачем, довідки про вартість 1 кг риби, накладні на закупівлю малька. Суд не зазначив, чому відкинув зазначені докази і взяв до уваги заперечення відповідача Суд не зіслався на жодну норму матеріального права, помилково зіслався на ст. 51 Водного кодексу України.
Тому просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга апелянта задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу апелянта, якщо рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд вирішує спір на засадах змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести доказами ті обставини, на які вона посилається, як на обгрунтування своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст.ст. 22-23, 1166-1167 ЦК України майнова та моральна шкода, заподіяні неправомірними діями фізичної особи іншій фізичній особі відшкодовується в повному об'ємі особою, що її заподіяла.
Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з її вини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 13 лютого 2004 року уклав договір оренди із Старокостянтинівською райдержадміністрацією на оренду земельної ділянки на території Баглаївської сільської Ради площею 4,41 га з водним об'єктом строком на три роки з порушенням ст. 51 Водного кодексу України з метою вирощування риби під умовою, що він буде приймати всі міри по збереженню об'єкта оренди від руйнування, в тому числі під час повеней та паводків. Зазначений став розташований на річці загального користування.
В 2004 та 2005 роках ОСОБА_1 закупив мальок коропа і зарибив став в кількості 159 кг.
Жодних захисних споруд на втоці річки до ставу з метою збереження малька риби та риби, попередження втечі риби вверх по течії річки ОСОБА_1 не обладнав.
29 березня 2005 року із заявою про надання в оренду водно-болотних угідь між селами Баглаї та Лажева звернувся ОСОБА_2 і після погоджень із сільським головою, відділами земельних ресурсів, екологічної служби, архітектури та санітарного лікаря розпорядженням голови Старокостянтинівської райдержадміністрації від 29 липня 2005 року надано дозвіл на укладання договору оренди земельної ділянки вверх по течії річки вище від ставу, який орендував ОСОБА_1, гр..ОСОБА_2.
ОСОБА_2 на місці старої дамби перегородив річку, обладнавши став.
18 серпня 2005 року пройшла велика злива, яка зруйнувала обладнану ОСОБА_2 дамбу. Внаслідок великого притоку води через зливу риба з орендованого ОСОБА_1 ставу піднімалась вверх по річці, де її сітями виловлювали жителі сіл Баглаї та Лажева.
Наведені обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: договором оренди (а.с. 3-6) з доданими матеріалами, накладними на придбання малька (ах. 10-11), листом Старокостянтинівської райдержадміністрації ( а.с. 15), доданими до нього матеріалами (а.с. 16-19), показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Ці свідки підтвердили, що ОСОБА_1 не обладнав загороджень для запобігання втечі риби зі ставу І під час сильної зливи в серпні прорвало дамбу, а риба зі ставу ОСОБА_1 на пішла вверх по течії в річку, де її ловили жителі сіл.
Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що шкоди ОСОБА_1 ну завдано стихією (сильною зливою). Рибу виловив не ОСОБА_2, а жителі сіл Баглаї та Лажева з річки - природного водного об'єкту.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано належних та переконливих доказів на обґрунтування позову.
Тому, керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Старокостянтинівського районного суду від 25 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий - суддя
(підпис)
Судді:
(підписи)
Копія вірна:
ХарчукВ.М.