Справа № 0707/2379/2012
2/0707/984/2012
Номер стат. звіту -49
Іменем України
22 травня 2012 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Носова В.В., при секретарі Іванчо Л.М., за участю представника позивача органу опіку та піклування Мукачівської райдержадміністрації Райко П.П., відповідача ОСОБА_2, представника прокуратури Мукачівського району Грицака А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування Мукачівської райдержадміністрації до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав -
Орган опіки та піклування Мукачівської райдержадміністрації звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відібрання у останніх малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення їх батьківських прав.
08 травня 2012 року від органу опіки та піклування Мукачівської райдержадміністрації на адресу суду надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить відібрати від громадянки ОСОБА_2 її малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Дану заяву мотивують тим, що відповідач ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в зв'язку з чим просять з підстав викладених в позовній заяві відбрати дітей у відповідача ОСОБА_2
Позов мотивують тим, що відповідач ОСОБА_2 неналежним чином ставиться до виконання батьківських обов'язків щодо нагляду за своїми дітьми та їх утримання, ніде не працює, зловживає спиртними напоями та веде аморальний спосіб життя, що підтверджується актом обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_2, згідно якого сім'я проживає вкрай важких, антисанітарних умовах, батьки догляду за дітьми не ведуть, їх здоров'ям не цікавляться та не можуть забезпечити дітям належного рівня фізичного, соціального та інтелектуального розвитку. З врахуванням вищевикладеного, відповідно до ст. ст. 150, 170 СК України просять суд відібрати від відповідача ОСОБА_2 дітей.
Представник органу опіки та піклування Мукачівської райдержадміністрації Райко П.П. в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник прокуратури Мукачівського району Грицак А.П. в судовому засіданні підтримав змінені заявлені органом опіки та піклування Мукачівської райдержадміністрації позовні вимоги та зазначив, що умови проживання у відповідача ОСОБА_2 для дітей не створені, вкрай незадовільні, остання ніде не працює, зловживає алкогольними напоями, матеріально не забезпечена, у зв'язку з чим не має можливості забезпечити малолітнім дітям належні умови для їх фізичного, духовного та морального розвитку.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, просила суд не відбирати у неї дітей.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 27.09.1998 року та серії НОМЕР_1 від 11.02.2003 року, відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_2 являються батьками: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 5, 6).
Рішенням виконавчого комітету Бистрицької сільської ради Мукачівського району №1 від 04.01.2012 року, дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в зв'язку із загрозою їх життю та здоров'ю було тимчасово, терміном на 1 рік відібрано у батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.4)
Відповідно до характеристики № 02-19/06 від 04.01.2012 року ОСОБА_2 характеризується незадовільно, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. (а.с. 10).
Із акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_2, складеного 04 січня 2012 року слідує, що створені умови проживання є незадовільними, приміщення в будинку в антисанітарному стані, предмети першої необхідності відсутні. (а.с. 12).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації є доцільним відібрати від громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_2 малолітніх дітей -ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, без позбавлення їх батьківських прав (а.с. 14-15).
Згідно із актом прийому дитину до притулку від 06.01.2012 року та акту про факт передачі дитини від 06.01.2012 року, ОСОБА_8, та ОСОБА_6, прийнято до притулку для дітей служби у справах дітей Закарпатської обласної державної адміністрації (а.с. 18,)
Згідно вимог ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
У відповідності до ч.1 ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
Згідно ст.ст. 3, 4, 5 Конвенція ООН про права дитини, яка прийнята 20 листопада 1989 року 44/25 Генеральної Асамблеї ООН, ратифіковано 191 країною світу та набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року усі дії щодо дитини мають виконуватися в інтересах дитини. Якщо рідні, або ті особи, які несуть відповідальність за дитину, недбало виконують свої обов'язки, держава має забезпечити дитині належний догляд і піклування. Держава має вживати всіх необхідних заходів для реалізації прав дитини. Держава не може залишати поза увагою права дитини. Всі країни мають співпрацювати для того, щоб права дитини реалізовувались у повсякденному житті. Більш розвинені країни мають допомагати бідним, економічно. Держава має поважати відповідальність, права та обов'язки батьків та родини. І, водночас, держава повинна вимагати від батьків ростити та виховувати дітей належним чином.
Відповідно до ст.ст. 18, 20 Конвенція ООН про права дитини, яка прийнята 20 листопада 1989 року 44/25 Генеральної Асамблеї ООН, ратифіковано 191 країною світу та набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року батьки несуть рівну відповідальність за виховання дитини. Держава надає батькам належну допомогу у виконанні ними обов'язків стосовно дітей. Держава має забезпечувати належний догляд за дітьми, батьки яких працюють. Дитина, яка не може жити в своїй сім'ї (тимчасово чи постійно) має право на особливий захист. Держава має забезпечити дитині належний догляд відповідно до своїх національних законів: усиновлення, передачу на виховання до прийомної родини, або до відповідних установ по догляду за дітьми.
Згідно із ст. 2 ч. 2, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року вбачається, що завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст. 12 ч. 1, ч. 2 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Як вбачається із пояснень учасників судового розгляду та матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 всупереч вимогам ст.ст.8, 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ та ст. 150 СК України ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню малолітніх дітей, не піклується про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Її малолітні діти мають неналежні умови для проживання, що загрожують їх життю та здоров'ю, перебувають у занедбаному стані, у зв'язку з чим суд вважає, що позовна заява обґрунтована, відповідає вимогам чинного законодавства, і така, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.10, 60, 169, 208, 209, 212 -218 ЦПК України, ст.ст. 150, 152, 164, 170 СК України, ст.ст. 3, 4, 5, 18, 20 Конвенції ООН про права дитини, яка прийнята 20 листопада 1989 року 44/25 Генеральної Асамблеї ООН, ратифіковано 191 країною світу та набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року, ст.ст.8, 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ, суд,-
Змінений позов органу опіки та піклування Мукачівської райдержадміністрації до ОСОБА_2 про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Відібрати малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері -ОСОБА_2 без позбавлення останньої батьківських прав.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду В.В. Носов