Справа № 1-454/11
22.05.2012 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Микуляк П.П.
суддів Домніцького В.В., Монич О.В.
при секретарі - Микович Я.Ю.
з участю прокурора - Сочки О.І.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суд, кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, за національністю українця, уродженця м. Кривий Ріг Запорізької області, без визначеного місця проживання, неодруженого, тимчасово непрацюючого, раніше судимого: 13 вересня 1995 року Терновським районним судом м. Кривий Ріг Запорізької області за ч.2 ст.141, ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 р.), у відповідності до ст.42 КК України, до позбавлення волі на 2 роки без конфіскації майна; 27 березня 1997 року судовою колегією у кримінальних справах Дніпропетровського обласного суду за п. «а»ст. 93, ч.2 ст.141, ч.3 ст.142 КК України (в редакції 1960 р.), у відповідності до ст.ст. 42, 43 КК України, до позбавлення волі на 10 років з конфіскацією майна. 11.12.2001 р. звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 2 роки 1 місяць і 16 днів; 21 липня 2005 року Терновським районним судом м. Кривий Ріг Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч.1 ст.263 КК України (в редакції 2001 р.), у відповідності до ст.70 КК України, до позбавлення волі на 2 роки 6 місяців. 20.02.2007 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 8 місяців 26 днів; 11 лютого 2009 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.1 ст.122, ст.356 КК України, у відповідності до ст.70 КК України, до позбавлення волі на 1 рік,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, п.6 та п.13 ч.2 ст. 115 КК України, -
ОСОБА_2, будучи раніше судимим за умисне вбивство, 22 липня 2009 року в близько 18 год., знаходячись біля бару «Три горби», що розташований по вулиці Станційній в м. Ужгороді, зустрівся з ОСОБА_4, з яким раніше не був знайомим, запропонував останньому розпити з ним спиртні напитки. В ході розпивання спиртних напоїв спочатку в барі «Три горби», потім в барі «Під горіхом», що знаходиться в м. Ужгороді по вул. Станційна, а потім на ділянці місцевості, яка розташована між тильною стороною будинку №53 на проспекті Свободи, з одного боку, та огорожею дитячого садка №26 в м.Ужгороді, з правої сторони між будинком №13 А по вул. Ф.Тихого, ОСОБА_2 достовірно знаючи, що в потерпілого при собі є значна сума грошей купюрами по 50 грн., почав розповідати ОСОБА_4 про необхідність зібрати суму коштів для підтримки осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Отримавши від останнього мобільний телефон марки «Нокіа-6300»вартістю 1090 грн. та гроші в сумі 200 грн. покинув його.
Через деякий проміжок часу, орієнтовно до 21 год. 22.07.2009 -0год. 30 хв. 23.07.2009 р., ОСОБА_2 знову зустрівся з ОСОБА_4 в районі бару «Три горби». Після чого вони перейшли на ділянку місцевості, яка розташована між тильною стороною будинку №53 на проспекті Свободи та будинком №13 А по вул. Ф.Тихого та огорожі дитячого садка №26 в м.Ужгороді, де на пропозицію ОСОБА_2 стали розпивати горілку, після чого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_4, що мали місце у зв'язку з вимогою потерпілого повернути йому мобільний телефон та гроші, які потерпілий раніше передав йому, ОСОБА_2, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я особи, наніс ОСОБА_4 три удари руками затиснутими в кулак по спині, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, після чого, з метою умисного протиправного заподіяння смерті потерпілому здавив шнурівками шию, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді підшкірних крововиливів шиї, крововиливу в навколишні м'які тканини органокомплексу шиї, переломів правого великого ріжка підязикової кістки, правої частини дуги перстнеподібного хряща та лівої частини дуги хряща, а також загальними ознаками швидко наставшої смерті, а саме: дрібно крапкових крововиливів під епікард та легені, плевру (плями Тард'є), переповнення рідкою кров'ю правої половини серця, дрібно крапкових крововиливів в склеру очей, емфіземою легень, застійним повнокрів'ям внутрішніх органів.
При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4, виявлено тілесні ушкодження у вигляді:
- двох странгуляційних борозн на шкірних покривах шиї, переломів кісток та хрящів органокомплексу шиї;
- крововиливів в м'які тканини органокомплексу шиї;
- підшкірного крововиливу шиї та поперекової ділянки справа;
- саден на шкірних покривах спини та грудної клітки.
Тілесні ушкодження у вигляді странгуляційних борозн, підшкірного крововиливу шиї та органокомплексу шиї, перелом кісток та хрящів органокомплексу шиї виникли внаслідок дії туго еластичних предметів по механізму здавлення органокомплесу шиї.
Дані тілесні ушкодження є прижиттєвими, стосовно живих осіб, згідно п.2.1.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відноситься до тяжких тілесних ушкоджень і мають прямий причинний зв'язок із настанням смерті ОСОБА_4
Після цього ОСОБА_2, з метою імітації самогубства через повішення, зняв з штанів ОСОБА_4 поясний ремінь, зав'язав ремінь навколо шиї останнього, затягнув його, потім підвісив потерпілого в напівсидячому положенні до куща.
Побачивши, що ОСОБА_4 не подає ознак життя ОСОБА_2 вирішив вчинити крадіжку майна ОСОБА_4, при цьому він таємно, повторно, викрав з кишені штанів потерпілого близько 300 грн., купюрами по 50 грн., після чого покинув місце події. Викрадені грошові кошти ОСОБА_2 тієї ж ночі обміняв в касі бару «Під горіхом», що по вул.Станційна в м.Ужгороді, на купюри меншого номіналу.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.4 ст. 187, п.6 та п.13 ч.2 ст. 115 КК України не визнав та показав, що 22 липня 2009 року в період часу між 17 до 18 год. у кафе «Три горби», яке знаходиться на вул.Станційній в м.Ужгород, він познайомився з потерпілим ОСОБА_5 Протягом двох годин вони вживали алкогольні напої і приблизно о 20 год., цього ж дня, ОСОБА_4, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, подарував йому свій мобільний телефон марки «Нокіа-6300»і дав 200 грн. Близько 21 год. він продав мобільний телефон таксисту ОСОБА_6 за 150 грн. Гроші, які йому дав ОСОБА_4, він використав на придбання алкогольних напоїв, якими пригощав знайомих, а також на таксі. Після опівночі і до 06-07 годин ранку 23.07.2009 року він разом із знайомим ОСОБА_8 на прізвисько «Альфонс», жінкою на ім'я Жанна та ще одним хлопцем на ім'я ОСОБА_30 знаходився на дитячій площадці неподалік автовокзалу, де вживав алкогольні напої. ОСОБА_4 в цей час взагалі не бачив.
ОСОБА_2 вважає, що до вбивства ОСОБА_4 можуть бути причетні троє невідомих, які приїхали на червоному автомобілі марки «ВАЗ 2107», разом з якими був працівник міліції ОСОБА_9, з яким ОСОБА_4 був добре знайомий.
Суд вважає таку позицію підсудного ОСОБА_2 способом захисту і вона спростовується наступними дослідженими доказами:
З аналізу показань ОСОБА_2, даних 31.07.2009 року під час досудового слідства, в якості підозрюваного (т.1 а.с.122-125; т.1 а.с. 135) та обвинуваченого (т.1 а.с.169-171) слідує, що в ніч 22 липня 2009 року він розпивав спиртні напитки з ОСОБА_4 на проспекті Свободи в м. Ужгороді, біля будинку №13 А, по вул. Ф. Тихого, поблизу дитячого садка №26. ОСОБА_4 передав йому добровільно гроші в сумі 200 грн. та телефон «Нокія-6300»нібито на підтримку осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі.
Після чого він покинув ОСОБА_4, поїхав на таксі в район вул. Чорновола в м.Ужгороді, але незабаром повернувся і знову зустрів ОСОБА_4 і запропонував йому випити. Розташувавшись на місцевості, біля дитячого садка, вони почали розпивати горілку. Під час розпивання спиртного, останній накинувся на нього і став запитувати у нього де знаходиться його мобільний телефон та гроші, після чого почав його душити якимись «верьовками чи шнурками». Відштовхнувши потерпілого від себе, він наніс йому три або чотири удари руками затиснутими в кулак по нирках щоб заспокоїти його. Через декілька хвилин ОСОБА_4 знову накинувся на нього і почав душити його, в цей момент він перехопив ремінь, що був у потерпілого, та прижав його ним до землі, протримавши одну-півтора хвилини. Коли побачив, що ОСОБА_4 втратив свідомість, зав'язав йому ремінь на шию, та залишив потерпілого на цьому місці. Допускає, що затягнув на шиї ОСОБА_4 ремінь (пасок) (т.1 а.с.135).
Такі показання ОСОБА_2 щодо часу, місця та обставин вчинення злочину узгоджуються з його поясненнями від 27.07.2009 року (т.1 а.с. 55-60), які написані ним власноручно, в якому підсудній ОСОБА_2 пояснив, що коли він побачив, що ОСОБА_4 не подає ознак життя, вирішив таємно викрасти майно ОСОБА_4 З кишені штанів викрав біля 300 грн. купюрами по 50 грн. і покинув місце події. Гроші того ж вечора обміняв в касі бару «Під горіхом»на купюри меншого номіналу і покинув місце події, що узгоджується з його «чистосердечним зізнанням»(т.1 а.с. 62-65).
Крім зазначених доказів вина ОСОБА_2 стверджується наступними доказами.
З оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_10 (т.2 а.с.2-3) слідує, що 22.07.2009 року, коли він перебував на заробітках в Чехії, йому на мобільний зателефонувала його дружина ОСОБА_11, яка повідомила, що його брат ОСОБА_4 не прийшов додому ночувати. Наступного дня, близько 12 год., від дружини він дізнався, що брата знайдено у повішеному стані в м. Ужгороді поблизу будинку №53 по пр. Свободи.
Зі слів дружини він також дізнався, що 22.07.2009 року, коли вона розшукувала його брата ОСОБА_4, зателефонувавши на його мобільний телефон, їй відповів незнайомий чоловічий голос, який розмовляв з нею в грубій формі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що вона працює продавцем в барі «Під горіхом», що розташований по вул. Станційній в м. Ужгород. 22.07.2009 року вона зустрілася біля бару «Три горби»з своїм шовгором -братом чоловіка ОСОБА_4, який приїхав до м. Ужгорода, щоб зробити собі новий паспорт для виїзду закордон, так як старий він загубив. Вони разом поїхали на пл. Корятовича, де зайшли в «Райффайзен Банк Аваль», щоб зняти гроші в сумі 500 доларів США, які ОСОБА_4 вислала його рідна сестра з Молдови. Отримавши гроші вони поїхали в обласний ОВІР, що по вул. Грибоєдова в м. Ужгороді, де ОСОБА_4 здав документи та заплатив гроші за виготовлення паспорту. Після цього ОСОБА_4 попросив її обміняти йому 100 доларів США на гривні, у відділенні банку, яке знаходиться неподалік магазину «Ера», вона обміняла валюту на 780 або на 790 грн., їй дали 750 гривень купюрами по 50 грн., а інші дрібними купюрами. Близько 16 год. 30 хв. вона з ОСОБА_4 приїхали до автовокзалу по пр. Свободи в м. Ужгороді, останній залишився випити пиво, після чого мав прийти до неї на квартиру, а вона пішла додому. Оскільки о 22 год. ОСОБА_4 не було ще вдома, вона зателефонувала йому на мобільний телефон, але слухавку ніхто не піднімав. Тієї ночі ОСОБА_4 не прийшов ночувати додому.
Наступного дня 23 липня 2009 року вона пішла на роботу в бар «Під горіхом», по дорозі вона знову спробувала зателефонувати на мобільний ОСОБА_4, але їй відповів якийсь незнайомий чоловік і почав їй говорити, щоб вона більше не дзвонила та поклав слухавку. Тоді вона знову зателефонувала і попросила покликати до телефону ОСОБА_4, однак чоловічий голос знову сказав, щоб вона більше не телефонувала на цей номер, а об 11 год. телефон вже був відключений. Того ж дня, знаходячись на роботі в барі «Під горіхом», приблизно о 12 год., їй зателефонувала її кума ОСОБА_3, яка повідомила, що шовгора ОСОБА_4 знайшли повішеним. Також їй зателефонували з міліції, приїхавши в морг, вона побачила тіло ОСОБА_4, він був одягнутий в сині джинси і темну майку, обутий в чорні черевики, але без шнурків. В Ужгородському МУ УМВС їй повідомили, що ОСОБА_4 знайшли повішеним з ременем на шиї підвішеним до куща біля будинку №53 по проспекту Свободи в м. Ужгороді.
На роботі від співробітників вона дізналась, що 22.07.2009 року ввечері її шовгора ОСОБА_4 бачили з ОСОБА_2 по кличці «ОСОБА_2, якого вона знала до того часу, оскільки він був постійним клієнтом в барі. В той момент вона подумала, що смерть ОСОБА_4 є справою саме підсудного, її підозри підтвердив дзвінок її колеги ОСОБА_14, яка повідомила, що в ночі з 22 на 23.07.2009 року, під час нічної зміни, до неї підходив ОСОБА_2 і міняв в неї гроші купюрами по 50 грн., а також розповідав, що він усипив одного чоловіка біля дитсадка і взяв гроші та мобільний телефон, який він вже «скинув». Дану інформацію вона повідомила працівникам міліції.
З показань свідка ОСОБА_15 слідує, що вона працює продавцем пиріжків в ПП «ОСОБА_31», в торговій точці, що розташована по вул. Станційній в м. Ужгород, неподалік бару «Три горби». Графік роботи кожен день, крім неділі, з 08 до 22 год.
22 липня 2009 року, близько 19 год. 30 хв., коли вона перебувала на своєму робочому місці, до неї звернувся хлопець по імені ОСОБА_2 на кличку «ОСОБА_2», як їй стало відомо згодом це ОСОБА_2, якого вона знала близько трьох місяців, оскільки він часто знаходився в районі авто-та залізничного вокзалу і був клієнтом в барі «Три горби»та «Під горіхом». Він попросив продати йому біляш з м'ясом, але так як він не мав грошей, вона дала йому в борг.
Того ж вечора, десь о 20 год. 30 хв., ОСОБА_2 приніс гроші, він розрахувався купюрою номіналом 50 грн., після чого пішов в напрямку бару «Три горби». Приблизно о 21 год. 30 хв. вона побачила, що ОСОБА_2 разом ОСОБА_4, який був в стані сильного алкогольного сп'яніння, у кожного з них була пляшка пива, вони присіли на лавицю і про щось розмовляли. В ході розмови вона чула, що ОСОБА_4 говорив про якісь документи і ОСОБА_2 ходив до бару «Три горби»звідки виніс поліетиленовий пакет, в якому мабуть і були зазначені документи, які віддав ОСОБА_4 Останній хотів іти до бару, але ОСОБА_2 сказав, щоб той йшов додому. ОСОБА_4 взяв машину таксі, темного кольору, типу «ВАЗ 21099», і вони вдвох сіли в автомобіль, на її запитання навіщо ОСОБА_2 іде з цим чоловіком, він повідомив, що відвезе його додому, оскільки той знаходиться в стані сильного алкогольного сп'яніння. О 22 год. вона закрила свою точку і пішла додому.
Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні показала, що працює барменом в барі «Три горби», що розташоване по вул. Станційна в м. Ужгороді. 22 липня 2009 року вона була на роботі, близько 18 год. 30 хв. -19 год., до бару зайшли знайомі їй чоловіки ОСОБА_2 та ОСОБА_4, з якими був ще один хлопець, якого вона знала лише візуально. ОСОБА_4 замовив три стаканчики по 50 грам горілки і три маленькі бокали пива, хлопці сіли за столик та про щось розмовляли, в той момент вони були вже трохи «випивші». Через декілька хвилин ОСОБА_2 почав кричати, щоб вона принесла здачу з 50 грн., але вона відповіла, що гроші за замовлення дав ОСОБА_4 і здачу вона поверне йому. Близько 21 год. хлопці вийшли з бару, підійшовши до їх столика вона помітила поліетиленовий пакет в якому знаходився паспорт ОСОБА_4 і ще якісь документи. Десь через 10-15 хвилин до неї в бар повернувся ОСОБА_2 і попросив віддала йому документи. Спочатку вона не хотіла їх віддавати, так як це документи ОСОБА_4, але ОСОБА_2 запевнив її, що він передасть їх ОСОБА_4. Більше того вечора і вночі вона хлопців не бачила.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що вона працює барменом в барі «Під горіхом». 22 липня 2009 року вона заступила на зміну о 20 год. і була на роботі до 08 год. ранку 23.07.2009 року. Приблизно в 20 год. 30 хв. 22 липня 2009 року до неї підійшов ОСОБА_2 на кличку «ОСОБА_2, як їй стало відомо пізніше ОСОБА_2, якого вона знала на протязі двох останніх місяців, оскільки він дуже часто заходив в кафе «Під горіхом»випити каву, спиртні напої. Він просив дати йому 50 грам горілки, в борг, але вона відмовилась. Приблизно через хвилин 30-40 ОСОБА_2 повернувся в замовив 50 грам горілки і каву, в нього вже були гроші малими купюрами. Десь 00 год. 30 хв. 23.07.2009 року до бару знову підійшов ОСОБА_2 і попросив каву, за що розрахувався купюрою номіналом 50 грн., а коли вона дала йому здачу, останній попросив розміняти йому ще дві купюри по 50 грн. на купюри меншого номіналу. На її запитання звідки у нього з'явились гроші, ОСОБА_2 відповів, що сьогодні в нього «урожайний»день. Тієї ночі ОСОБА_2 декілька разів підходив до неї і міняв приблизно 12 купюр номіналом 50 грн.
Приблизно в період часу з 03 год. по 04 год. 23 липня 2009 року до неї знову прийшов ОСОБА_2, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Він почав сам говорити, що він поміняв гроші і «я зараз піду в садик, там я одного усипив, він ще довго буде спати, я біля нього полежу, а як прокинеться, то я скажу, що я від тебе нічого не брав, бо в мене в кармані не такі гроші, які були в тебе». Також він сказав, що забрав у цього чоловіка мобільний телефон з «небющимся»корпусом і що даний телефон вже продав. Тоді вона зрозуміла, що ОСОБА_2 забрав гроші у якогось чоловіка і обміняв їх у неї, через що почала на нього кричати, на що він відповів «що робить все чисто»і кудись побіг.
Тієї ж ночі, десь через годину, ОСОБА_2 зайшов до бару купив пляшку горілки, пляшку води та три одноразові стаканчики. Після того вона бачила його на тротуарі з таксистом на ім'я ОСОБА_16 по кличці «Альфонс», з ними була дівчина віком близько 30 років. Вони всі разом сіли в якийсь автомобіль і кудись поїхали. Приблизно через хвилин 30 ОСОБА_2 повернувся за свою джинсовою курткою, яку він біля бар-стійки.
Після закінчення своєї зміни 23.07.2009 року вона пішла додому. Того ж дня, по телефону від своєї сестри, вона дізналась, що в садку на вул. Тихого знайшли повішеним чоловіка на ім'я ОСОБА_4 Вона відразу згадала про розповідь ОСОБА_2 і повідомила про ці обставини дружину брата померлого ОСОБА_11
Зазначені показання ОСОБА_17 підтвердила під час досудового слідства (т.1 а.с.158-163), під час проведення очної ставки між ОСОБА_17 -ОСОБА_2
З показань свідка ОСОБА_6 слідує, що він працює таксистом на автомобілі марки «ВАЗ 2107», синього кольору. 22.07.2009 р. біля 21 год. до нього підійшов ОСОБА_2 на кличку «ОСОБА_2», який запропонував купити в нього телефон «Нокія-6300»сірого кольору за 200 гр. При цьому ОСОБА_2 витягнув з телефону Сім карту і пояснив, що телефон не крадений.
При проведенні розрахунку він бачив у ОСОБА_2 гроші купюрами по 50 гр. Біля 0 год. 40 хв. 23.07.2009 р. він відвозив ОСОБА_2 в «Новий район»до вул. Чорновола (раніше Дівоча) в м.Ужгороді, але ОСОБА_2 з машини не виходив і він привіз його назад на вокзал.
Вина підсудного ОСОБА_2 стверджується висновком стаціонарної амбулаторної судово-психіатричної експертизи №127 від 10.08.2009 р. (т.2 а.с.88-91), згідно якої ОСОБА_2 вчинив інкримінований йому злочин за ч.1 ст.115 КК України в стані простого звичайного алкогольного сп'яніння, коли міг віддавати собі звіт у своїх діях, керувати ними, розуміти їх протизаконність, наказуємість, його дії носили цілеспрямований характер з адекватним мовним контактом з оточуючим.
Крім того, суд бере до уваги, що в описовій частині зазначеного висновку експертизи викладено із слів ОСОБА_2 фактичні обставини справи щодо місця, часу і обставин вчинення злочину, що фактично узгоджується з першочерговими поясненнями ОСОБА_2 та його допитом в якості підозрюваного щодо обставин вчинення злочину, згідно яких він в ніч з 22 на 23.07.2009 р. вчинив вбивство потерпілого на ґрунті раптово виниклих неприязнених обставин з потерпілим, визваних вимогою ОСОБА_4 повернути раніше передані потерпілим гроші та телефон.
Зазначені обставини вчинення злочину викладені ОСОБА_2, узгоджуються з його «чистосердечним зізнанням»(т.1. а.с. 62-65).
Згідно висновку судово-медичної експертизи (т.2 а.с.60-63) №23 від 25.08.2009 р., який був підтверджений експертом ОСОБА_20 в судовому засіданні слідує, що смерть ОСОБА_4 наступила внаслідок механічної асфіксії внаслідок здавлення органокомплексу шиї туго еластичним предметом, якими могли бути шнурки.
Наявність на шиї потерпілого двох странгуляційних борозн експерт пояснила, що смерть ОСОБА_4 наступила від здавлювання шиї внаслідок дії туго еластичних предметів, якими могли бути шнурки, а інша борозна від здавлювання ременем. і виникли вказані борозни від здавлювання на шиї шнурками та руками сторонньої людини.
Згідно висновку експерта виключена можливість нанесення ОСОБА_4 власноручно тілесних ушкоджень у вигляді синців на спині. На момент отримання вищезазначених тілесних ушкоджень ОСОБА_21 міг знаходитись як у вертикальному так і в близькому до нього положенні, повернутий як передньою, так і задньою частиною тіла.
Всі інші тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути руки сторонньої людини, затиснуті в кулак та обуті ноги. Стосовно живих осіб, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до легких тілесних ушкоджень і не мають причинного зв'язку із настанням смерті.
Приймаючи до уваги характер та розташування тілесних ушкоджень, можна стверджувати, що вищі вказані тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_4, не могли виникнути одномоментно і виникли на протязі короткого проміжку часу.
Не виключена можливість, щоб вищі вказані тілесні ушкодження, у вигляді странгуляційних борозн на шкірних покривах шиї, виникли внаслідок здавлення шиї руками сторонньої людини шнурком.
Виключена можливість, щоб тілесне ушкодження у вигляді садна на шкірних покривах спини ОСОБА_4 яких-небудь тілесних ушкоджень, які свідчили б про переміщення тіла з одного місця на інше, не виявлено.
Від вищевказаних ушкоджень наступила смерть ОСОБА_4
Вказаний висновок експертизи в частині механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 узгоджується з вищезазначеними обставинами, при яких нанесені такі ушкодження узгоджуються з показаннями ОСОБА_2 (т.1 а.с. 169,171), поясненнями останнього (т.1 а.с.55-60), явкою з повинною (т.1 а.с.62-64).
Відповідно протоколів пред'явлення фотознімків для впізнання (т.2 а.с. 13-14, т.2 а.с.3-26), свідки ОСОБА_6, ОСОБА_15 впізнали ОСОБА_2 як особу, яка 22.07.2009 р. до 21 год. розпивала з потерпілим ОСОБА_4 спиртні напої в районі бару «Три горби».
Вина ОСОБА_2 стверджується протоколом відтворення обстановки та обставин події (т.1 а.с. 137-141), згідно якого, при проведенні слідчої дії від 25.07.2009 р. підозрюваний ОСОБА_2 вказав місце біля дитячого садка №26 та будинку №13 А по вул. Ф. Тихого, де ним було вчинено інкримінований йому злочин. В подальшому при проведенні відтворення обстановки і обставин події 17.11.2011 р. (т.4 а.с.140-141) було встановлено, що відтворення обстановки і обставин події 25.07.2009 р. проводилось в одному і тому ж місці за адресою м. Ужгород,огорожа дитячого садка №26 та будинками №53 по проспекті Свободи та №13 А по вул. Ф.Тихого, чим спростовуються заяви підсудного, що органом досудового слідства проведено відтворення обстановки і обставин події в різних місцях. Згідно протоколу огляду місця події від 23.07.2009 р. та план-схеми до вказаного протоколу (т.1 а.с. 21-28) є відображення місця виявлення трупа ОСОБА_4, що знаходиться біля огорожі дитячого садка №26 та будинків № 53 по проспекту Свободи та будинком № 13 А по вул. Ф.Тихого.
Суд, аналізуючи показання підсудного ОСОБА_2, його письмові клопотання, заяви, скарги, що працівниками міліції чинився на нього психологічний тиск з метою отримання певних показань вважає надуманим, так як останній допитувався неодноразово в присутності захисників, писав пояснення, доповнення до показань власноручно, при відтворенні обстановки і обставин події (т.1 а.с. 137-141) в присутності захисника, понятих, членів оперативно-слідчої групи із застосуваннях технічних засобів та при ознайомленні з відеозаписом протоколу відтворення обстановки та обставин події від 25.07.2009 р. (т.1 а.с.141), заяв, клопотань з боку ОСОБА_2 не надійшло.
Крім того, такі заяви підсудного ОСОБА_2 спростовуються показаннями свідка ОСОБА_9, який займаючи посаду оперуповноваженого Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області показав, що 22.07.2009 р. бачив в районі бару «Три горби»ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з яким був знайомий раніше. Він був свідком розмови, в процесі якої ОСОБА_4 вимагав пояснення у ОСОБА_2 для чого той просить гроші.
В процесі проведення оперативно-розшукових мір по факту встановлення особи, що заподіяла смерть ОСОБА_4 він повідомив членів оперативно-розшукової групи про вказану розмову.
З оголошених показань свідка ОСОБА_22 (т.3 а.с.127-128) слідує, що він проводив розслідування по справі по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст. 115, ч.4 ст.187 КК України. Під час проведення розслідування жодного психологічного тиску на підсудного ніхто із працівників міліції не чинив.
З показань свідка ОСОБА_23 слідує, що до ОСОБА_2 незаконних методів слідства не застосовувалось. При виконанні слідчої дії -відтворення обстановки та обставин події були присутні поняті, адвокат, а також проводився відеозапис даної слідчої дії.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що він був включений до складу оперативно-слідчої групи Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатської області при проведенні відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_2 25.07.2009 року (т.1 а.с.137-139) та 17.11.2011 року (т.4 а.с.95-96), ним велась відео зйомка зазначених слідчих дій. ОСОБА_2 добровільно вказав на місце та обставини вчинення ним вбивства ОСОБА_21, будь-яких зауважень до проведення вказаної слідчої дії від підсудного ОСОБА_2 та його адвоката не надходило.
Згідно оголошених показань свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25 (т.3 а.с.117, 125), останні були запрошені в якості понятих 25.07.2009 року під час проведення відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_2 В ході проведення зазначеної слідчої дії ОСОБА_2 вказав на місце та час вчинення ним вбивства чоловіка. Жодного психологічного, чи фізичного тиску до підсудного з боку працівників міліції не застосовувалось.
Суд не бере до уваги посилання підсудного ОСОБА_2 щодо обставин відповідно до яких він в період часу з 01 год. до 06-07 год. 23.07.2009 р. не міг вчинити вбивство ОСОБА_4, так як знаходився з іншими особами. Оскільки із метою перевірки зазначених показань в порядку ст.315-1 КПК України були проведені додаткові слідчі і оперативно-розшукові дії, внаслідок виконання яких встановлено, що особа на прізвище ОСОБА_8 повісилась в 2010 р., а осіб на ім'я «Жанна», ОСОБА_26, а також осіб, що знаходились на автомобілі марки «ВАЗ 2107»-не встановлено (т.3 а.с. 72, 88-90).
З оголошених показів свідка ОСОБА_27 (т.3 а.с.88-89) слідує, що 22.07.2009 р. біля 20 год. він як приватний таксист підвозив на автовокзал в м. Ужгород особу, яка назвалася ОСОБА_26, які пили там каву. Через деякий час завіз ОСОБА_26 в район «Радванка», після чого завіз в бар «Три горби». Разом з ним був ОСОБА_18, як йому стало відомо, останній помер. ОСОБА_4 в той вечір він не підвозив.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка батько ОСОБА_27 -ОСОБА_13 показав, що його син являється інвалідом ІІ-ої групи, хворіє «розсіяним склерозом». В 2009 році в користуванні сина знаходився автомобіль марки «ВАЗ 2107», червоного кольору, однак чи управляв він 22.07.2009 року зазначеним транспортним засобом та підвозив якихось осіб в районі вокзалу, син на даний час не пам'ятає. Дані обставини спростовують посилання ОСОБА_2 про те, що злочин могла вчинити особа на ім'я ОСОБА_26.
Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні викладені показання в протоколі його допиту в якості свідка від 27.08.2009 р. (т.2 а.с. 32-33) щодо агресивності ОСОБА_2 та схильності до крадіжок не підтвердив. Крім того, зазначені обставини не є предметом судового слідства.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Згідно ст.ст.275-278 КПК України не є перешкодою для прийняття судом рішення по справі і те, що дані судового слідства щодо обставин розбійного нападу не відповідають формулюванню висунутого ОСОБА_2 обвинуваченню, оскільки суд не може вийти за межі пред'явленого обвинувачення, а змінити чи доповнити його, не погіршуючи становище підсудного суд вправі, навіть якщо прокурор не погоджується змінити обвинувачення.
Так як суд встановив, що частина обвинувачення є недоведеною і дії ОСОБА_2 за ч.4 ст.187 та п.п.6,13 ч.2 ст.115 КК України підлягають перекваліфікації і кваліфікації за вчинення іншого злочину, а саме п.13 ч.2 ст.115 КК України, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин.
Виходячи з сукупності досліджених доказів, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до переконання, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати:
- за п.13 ч.2 ст.115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині , вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство;
- за ч.2 ст.185 КК України -таємне заволодіння чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При цьому суд виходить з наступного, -
В ході судового слідства не знайшло свого підтвердження пред'явлене ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.187 КК України кваліфікуючими ознаками якого є - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Згідно роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності»№10 від 06.11.2009 року розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.
Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном. Напад може бути як відкритим, так і таємним (наприклад, нанесення удару потерпілому з-за спини). За цією ознакою розбій відрізняється, з одного боку, від крадіжки, з іншого, - від грабежу
Суб'єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, - заволодіння чужим майном.
Як вбачається з досліджених судом доказів, мобільний телефон марки «Нокіа-6300»та грошові кошти в сумі 200 грн. ОСОБА_4, 22.07.2009 року в період часу з 18 по 20 год. передав ОСОБА_2 добровільно, що підтверджується показаннями підсудного даними в ході досудового слідства, інших доказів вини підсудного не здобуто.
Умисел заволодіти майном потерпілого ОСОБА_4, а саме грошовими коштами в розмірі 300 грн., у ОСОБА_2 виник після протиправного заподіяння потерпілому смерті, оскільки іншого досудовим слідством не доведено, а відповідно до вимог ст.323 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинність у вчинені злочинів, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, і що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд вважає, що діях ОСОБА_2 слід перекваліфікувати з ч.4 ст.187 КК України на ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Суд вважає, що висунуте ОСОБА_2 обвинувачення за п.п. 6,13 ч.2 ст.115 КК України в частині вчинення вбивства ОСОБА_4 з корисливих мотивів є не доведеною, оскільки в ході судового слідства не знайшло свого підтвердження те, що ОСОБА_2 у період з 18 год. 22.07. по 03 год. 23.07. 2009 р. з метою вбивства ОСОБА_4 з корисливих мотивів розпивав з ним спиртні напої, після чого з метою заволодіння грошовими коштами, вчинив умисне вбивство та протиправно заволодів грошима. Тому із обвинувачення ОСОБА_2 слід виключити п.6 ч.2 ст.115 КК України -умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, та кваліфікувати його дії за п.13 ч.2 ст.115 КК України.
Вина ОСОБА_2 за п.13 ч.2 ст.115 КК України умисне вбивство -тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивств, передбачених ст.ст.116-118 КК України, що стверджується аналізом досліджених доказів, вироком судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 27.03.1997 р. (т.2 а.с.158-167), згідно якого ОСОБА_2 засуджений за ст.ст. 93 п. «а», ч.3 ст. 142, ч.2 ст.141 КК України, ст. 42, 43 КК України до 10 років позбавлення волі, довідкою ВІТ про наявність судимостей згідно якої підтверджено, що ОСОБА_2 був засуджений за умисне вбивство.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного судом не встановлено.
Обставини, що обтяжують покарання підсудного є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину.
Обираючи до підсудного ОСОБА_2 вид та міру покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудного, як характеризуючі дані приймає до уваги те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, був засуджений за вбивство, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе за умови відбування ним покарання у вигляді позбавлення волі, що на думку суду буде відповідати вимогам ст. 50 КК України, а саме буде сприяти виправленню засудженого, а також запобіганню вчинення нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати -відсутні.
Питання щодо речових доказів по справі суд вирішує в порядку ст.81 КПК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п.13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
- за п.13 ч.2 ст.115 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років,
- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
У відповідності до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно обрати до засудженого ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строк на 13 (тринадцять) років.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту його фактичного затримання -25 липня 2009 року (т.1 а.с.129).
Речові докази по справі:
- відеокасети »з записом допиту підозрюваного та »з записом відтворення обстановки та обставин події з підозрюваним (т.1 а.с.142) -зберігати при матеріалах справи;
- мобільний телефон маки «Нокіа 6300», ІМЕІ: НОМЕР_1 ремінь шкіряний темного кольору, шнурки чорного кольору, дві фотокартки, дві заяви на оформлення паспорту для виїзду закордон, лікарське посвідчення, клаптик паперу з номером мобільного телефону, квитанції про оплату послуг УГІРФО, які знаходяться в камері зберігання речових доказів УМВС України (т.1 а.с.143) -повернути потерпілому ОСОБА_10;
- черевики чорного кольору, штани спортивні сірого кольору та сорочку чорного кольору, які знаходяться в камері зберігання речових доказів УМВС України (т.1 а.с.146) -повернути ОСОБА_2
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий суддя: Микуляк П.П.
Судді: Домніцький В.В.
Монич О.В.