Справа №0707/4217/2012
1/0707/404/2012
Номер рядка стат. звіту - 44
22 травня 2012 року м. Мукачево
в складі: головуючого судді Кость В.В.
при секретарі Немеш Г.В.
з участю прокурора Грицака А.В.
підсудного ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з повною середньою освітою, тимчасово не працює, неодруже ний, перебуває на обліку у лікаря нарколога Мукачівської ЦРЛ, раніше судимий, а саме:
- 25 лютого 1998 року Мукачівським районним судом Закарпатської області за ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 89, ст. 42 КК України (ред. 1960 року) до 3 років позбавлення волі. 29 жовтня 1999 року Мукачівським районним судом Закарпатської області звільнений від відбування покарання на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію»від 16.07.1999 року;
- 20 червня 2002 року Мукачівським районним судом Закарпатської області за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі в умовах
суворого режиму. 13 грудня 2005 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області звільнений по відбуттю строку покарання).
за частиною першою ст. 122 Кримінального кодексу України,
Підсудний ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 02 жовтня 2011 року в періоді часу з 11.00 год. по 15.00 год., в стані алкогольного сп'яніння, по АДРЕСА_2, пере буваючи в гостях у ОСОБА_3, на ґрунті особистих неприязних відносин до потерпілого ОСОБА_2, що виникли у ході сварки з останнім, умисно, руками, затиснутими в кулаки, а потім тримаючи у руках дерев'яний брусок, завдав потерпілому ОСОБА_2 не мен ше 5-ти ударів в область лівої руки та тулуба зліва, внаслідок чого спричи нив потерпілому ОСОБА_2 закритий поперечний перелом лівого ліктьового паростка із зміщенням, закритий перелом нижньої третини діафіза лі вої ліктьової кістки зі зміщенням, закриті переломи 9-10 ребер зліва, які згі дно висновку судово-медичної експертизи від 03.02.2012 року №21/12 відно сяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потя гли за собою розлад здоров'я на строк понад 21 день.
Допитаний, в процесі судового розгляду справи, підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та дав покази, що 02 жовтня 2011 року, в обідній час прийшов до свого това риша ОСОБА_3, у якого вдома вже знаходилися ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що розп ивали спиртні напої. В подальшому, приєднався до них. В ході розмови та розпивання спиртного, між ним та ОСОБА_2 виникла суперечка, яка згодом переросла в бійку. Причиною бійки стала образа потерпілим їх спільного знайомого ОСОБА_6 Внаслідок зазначеного, ОСОБА_1 вирішив помститися ОСОБА_2 та наніс йому руками та дерев'яним бруском декілька ударів в область голови, обличчя, рук та тулуба.
В скоєному щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_2 покази підсудного щодо обставин вчиненого діяння підтвердив повністю. Також просив суд не призначати ОСОБА_5 суворого покарання, оскільки пробачив його повністю, будь -яких моральних чи матеріальних претензій до підсудного не має.
За згодою учасників судового розгляду, на підставі ст. 299 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
За таких обставин справи, суд обмежився дослідженням документів, які характеризують особу підсудного ОСОБА_1, зокрема:
- паспорту серії НОМЕР_1, виданого Мукачівським РВ УМВС України в Заакарпатській області 31.12.2005р. (а.с. 85).
- вимоги УІТ УМВС України в Закарпатській області, згідно з даними якої ОСОБА_1 раніше судимий (а.с. 97) ;
- характеристики від 05.10.2011 №536, наданої Горондівською сільською радою, дані якої свідчать про те, що поведінка підсудного ОСОБА_5 характеризується як задовільна. Органом місцевого самоврядування також вказано на те, що протягом останнього часу підсудній порушень громадського порядку не допускав (а.с. 109-110);
- довідки Горондівської сільської ради від 05 жовтня 2011 року №1591, яка вказує на те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с108),
- довідки Мукачівської ЦРЛ від 23 лютого 2012 року №149, відповідно до якої, ОСОБА_1 на обліку у психіатра, фтизіатра не перебуває, знаходиться на обліку у нарколога ( а.с. 102).
Вина підсудного у скоєнні ним злочину, передбаченого частиною першою ст. 122 Кримінального кодексу України доведена повністю, його дії вірно кваліфіковано за вказаною нормою кримінального закону.
При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Судом також враховано обставину щодо наявності в підсудного на момент вчинення діяння (02.10.2011), відповідальність за яке передбачена частиною першою ст. 122 Кримінального кодексу України, непогашеної судимості за вироком Мукачівського районного суду Закарпатської області від 20.06.2002 року.
При оцінці вказаної вище обставини суд виходить з того, що з моменту відбуття покарання (постанова Мукачівського районного суду Закарпатської області від 13.05.2005р. про звільнення засудженого ОСОБА_5 по відбуттю покарання) та до 02.10.2011, сплинуло 5 років та 10 місяців. Зазначене у своїй сукупності та взаємозв'язку, та в контексті з правовими приписами ст. 67, п. 8 частини першої ст. 89 Кримінального кодексу України не визнається судом, при обранні міри покарання, за обтяжуючу обставину.
З огляду на вищевказане, з врахуванням того, що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, однак характеризується посередньо, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, тому суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного є можливим без ізоляції від суспільства.
При обранні міри покарання суд враховує також наступне.
У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Виходячи з міжнародно-правових зобов'язань держави, положень ст. 8 Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція), яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції ратифікована Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Так, у п. 1 ст. 5 Конвенції зазначено: «Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом».
У справі «Гарькавий проти України»(рішення від 18.02.2010) Європейський суд з прав людини зазначив, що «що, коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Отже, неодмінна вимога полягає в тому, що умови, за яких має здійснюватися позбавлення свободи, мають бути чітко сформульовані в національному законі і що застосування самого цього закону має бути передбачуваним і відповідати в цьому відношенні нормі «законності», яку встановлює Конвенція».
Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 р. по справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) зазначив, що «окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України»
За таких обставин справи ОСОБА_5 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, та з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 частини першої ст. 76 Кримінального кодексу України.
Цивільний позов прокурора Мукачівського району в інтересах держави в особі фінансового відділу Мукачівської районної державної адміністрації та Мукачівської центральної районної лікарні про стягнення з ОСОБА_1 суми 2769,00 грн. підлягає задоволенню.
Заявлений на стадії досудового слідства цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 у сумі 5000,00 грн. підлягає залишенню без розгляду, в зв'язку з його неналежним оформленням та відсутністю доказових матеріалів у підтвердження його обґрунтованості та підставності, що, в свою чергу, не позбавляє потерпілого можливості звернутися з такими вимогами в порядку цивільного судочинства.
Речовий доказ - дерев'яний брусок, який знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатскій області підлягає знищенню.
Судових витрат по справі не має.
Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 299, 323, 324 Кримінально -процесуального кодексу України,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою ст. 122 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, звільнити ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п. п. 2,3 частини першої ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 31.12.2005 р. Мукачівським РВ УМВС України в Закарпатській області) на користь фінансового відділу Мукачівської РДА в особі Мукачівської центральної районної лікарні (на р/р 31416544700155, код платежу 2460300 ГУДК в Закарпатській області м. Ужгород, МФО 812016) суму 2769,00 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят дев'ять гривень 00 коп.).
Цивільний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду .
Речовий доказ - дерев'яний брусок, який знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатскій області -знищити.
Запобіжний захід ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити незмінним -підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом 15 (п'ятнадцять) діб з моменту його проголошення.
Головуючий В.В. Кость