Справа № 0707/4514/2012
№ 3/0707/672/2012
іменем України
16 травня 2012 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Гутій О.В., при секретарі Іванчо ЛВ., з участю прокурора Піпаш І.І., особи, яка притягається до адмністративної відповідальності ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, розглянувши матеріали, що надійшли з військової прокуратури Ужгородського гарнізону про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Грязовець Вологодської області, Російська Федерація, мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, начальника Західного центру радіотехнічного спостереження, одруженого, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 405 -відділенням Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області 03 липня 1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
- за ч.1ст.172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 4 від 23.04.2012 року, складеного помічником військового прокурора Ужгородського гарнізону І.І.Піпаш, ОСОБА_1, являючись службовою особою, без дотримання відповідної процедури оренди майна, зокрема укладення договору без визначення у ньому істотних умов оренди, без отримання дозволу регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, без проведення конкурсу, здійснення експертної оцінки майна, що орендується та проведення відповідних розрахунків орендної плати, що є порушенням обмежень щодо використання службового становища, визначених ст. 6 ч. 1 п. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», оскільки ОСОБА_1 надав переваги ТзОВ «Астеліт»при укладанні з ними договору про встановлення сервітуту, а не договору оренди майна, що в свою чергу призвело до недоотримання Державним бюджетом України коштів в розмірі 5337,31 гривень, тобто вищевказаними діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ст. 172-2 ч. 1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, не визнав та пояснив, що договір про встановлення сервітуту від 27.12.2011 року, був укладений між Національним центром управління та випробувань космічних засобів та ТзОВ «Астеліт»за домовленістю сторін, згідно вимог чинного законодавства, за його умовами ніяке майно не передавалося ТзОВ «Астеліт», право володіння, користування та розпорядження майном залишилось за Західними центром радіотехнічного спотстереження, кошти, які отримувались від виконання цього договору зараховувались до спеціального фонду Державного бюджету України, жодної вигоди він від цього не одержував.
Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, його захисника, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
ОСОБА_1 з 06.12.2006 року працює на посаді начальника Західного центру радіотехнічного спостереження, який є філією Національного центру управління та випробувань космічних засобів.
27 грудня 2011 року між Національним центром управління та випробувань космічних засобів в особі начальника Західного центру радіотехнічного спостереження ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності № 112 /10 від 22.01.2009 року, та ТзОВ «Астеліт»було укладено договір про встановлення сервітут, предметом якого є право обмеженого строкового платного користування частиною даху казарми, загальною площею 20 кв .м., що знаходиться за адресою м. Мукачево, вул. Космонавтів , б/н.
ОСОБА_1 притягується до відповідальності за порушення спеціального обмеження, яке передбачено п. 1 ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», яке виразилось у наданні переваги ТзОВ «Астеліт»при укладанні з ними договору про встановлення сервітуту, а не договору оренди майна, що в свою чергу призвело до недоотримання Державним бюджетом України коштів в розмірі 5337,31 гривень.
Однак, жодним доказом у справі не стверджено, що договір сервітуту був укладений з порушенням існуючих нормативно-правових актів, в судовому порядку недійсним не визнавався. Лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області не може вважатися доказом неправомірності правочину.
Крім того, диспозиція ст. 172-2 ч. 1 КупАП вказує, що відповідальність за цією статтею наступає за порушення встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у звязку з прийняттям обіцянки, пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Проте, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення такий не містить в собі відомостей, яку саме неправомірну вигоду отримав або мав отримати ОСОБА_1 за ці дії - укладення договору сервітуту від 27.12.2011 року. Також ці відомості не надав суду прокурор і під час розгляду справи.
Згідно із ст. 247 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в праві про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням наведеного, справа щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1ст. 172-2 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої вона винесена чи опротестована прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Закарпатської області через суд, який виніс постанову.
Суддя О.В.Гутій