16 травня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних і кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого Собіни І.М.
Суддів: Ковалевича С.П., Ковальчук Н.М.
При секретарі судових засідань Пиляй І.С.
З участю сторін, їх представників та третіх осіб,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційними скаргами ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк" та представника Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" на рішення Рівненського міського суду від 17 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог на стороні позивачів Товариство з обмеженою відповідальністю „Рівнепромекобуд", ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38,
Провадження № 22ц-1790/607/2012 Головуючий у 1інст. Кучина Н.Г.
Суддя-доповідач Собіна І.М.
ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46 до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту ТзОВ „Укрпромбанк") „Український промисловий банк" про припинення управління майном фонду фінансування будівництва, розірвання договорів про участь у фонді та стягнення коштів,
У жовтні 2011 року позивачі звернулися до суду із зазначеними позовними вимогами.
Рішенням Рівненського міського суду від 17 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_5 задоволено.
Розірвано договір № 39-08 від 03 листопада 2008 року про участь у фонді фінансування будівництва, укладений між ТзОВ „Укрпромбанк" та ОСОБА_4
Стягнуто з ТзОВ „Укрпромбанк" за рахунок коштів оперативного резерву фонду фінансування будівництва виду А багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2, що знаходиться в його управлінні, на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 292152гривні.
Припинено функціонування фонду фінансування будівництва виду А багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2, управителем якого виступало ТзОВ „Укрпромбанк".
Передано майнові права на об"єкт будівництва -багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 довірителям фонду фінансування будівництва виду А багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2, в особі ОСОБА_5.
Припинено дію іпотечного договору № 1/Z будіп-07, укладеного 12 жовтня 2007 року між ТзОВ „Укрпромбанк" та ТзОВ „Рівнепромекобуд", посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_47 та зареєстрованого в реєстрі під № 1226.
Скасовано заборону відчуження майнових прав на житловий будинок з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2, будівництво якого не завершено, що здійснена у зв"язку з посвідченням іпотечного договору № 1/Z будіп-07, укладеного 12 жовтня 2007 року між ТзОВ „Укрпромбанк" та ТзОВ „Рівнепромекобуд".
Виключено з державного реєстру іпотек запис про передачу в іпотеку, як об"єкта обтяження, майнові права на житловий будинок по вул. Степана Дем"янчука з вбудованими приміщеннями, будівництво якого не завершено, внесеного в державний реєстр іпотек реєстратором 12 жовтня 2007 року, номер запису 5831619, на підставі договору іпотеки № 1/Z будіп-07.
Стягнуто з ТзОВ „Укрпромбанк" за рахунок коштів фонду фінансування будівництва виду А багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2, на користь особи, якій передані майнові права на об"єкт будівництва -багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 -ОСОБА_5 кошти в сумі 163049,74гривні.
Стягнуто з ТзОВ „Укрпромбанк" за рахунок коштів оперативного резерву фонду фінансування будівництва виду А багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2, на користь особи, якій передані майнові права на об"єкт будівництва -багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 фонд -ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 183318,17гривень.
Зобов"язано ТзОВ „Укрпромбанк" передати особі, якій передані майнові права на об"єкт будівництва -багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 -ОСОБА_5 документи, що регламентують функціонування фонду фінансування будівництва виду А багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 -договори про участь у фонді фінансування будівництва, перелік об"єктів інвестування, договір уступки майнових прав на нерухомість, яка є об"єктом будівництва, з відкладальними умовами; договір доручення з відкладальними умовами, укладений між управителем та банком договір про відкриття рахунка, на якому обліковуються кошти фонду; складений на день набрання законної сили рішенням суду перелік довірителів та належних їм прав вимоги на закріплені за ними вимірні одиниці об"єктів інвестування та документи, на підставі яких створено систему обліку прав вимоги довірителів фонду.
Стягнуто з ТзОВ „Укрпромбанк" на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 850гривень та 120гривень витрат на ІТЗ розгляду справи.
Стягнуто з ТзОВ „Укрпромбанк" на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 850гривень.
У поданій на рішення суду апеляційній скарзі ліквідатор ТзОВ „Укрпромбанк" -Раєвський К.Є. вважаючи його незаконним та необґрунтованим доводив, що ч. 4 ст. 3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об"єкта (частини об"єкта) житлового будівництва за умови, що такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об"єкта (частини об"єкта) житлового будівництва, крім випадків коли таке розірвання здійснюється за згодою сторін.
А враховуючи, що довіритель ОСОБА_49 здійснила 100 відсотків оплати вартості об"єкта інвестування, вимоги про розірвання договору № 39-08 від 3 листопада 2008 року прямо суперечать вимогам вказаного Закону.
Стягнення з ТзОВ „Укрпромбанк" за рахунок коштів оперативного резерву фонду фінансування будівництва на користь ОСОБА_4 292152гривні, порушує інтереси інших довірителів.
У суду були відсутні передбачені ст. 22 Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19 червня 2003року № 978-IV підстави для припинення діяльності фонду фінансування будівництва.
Постановою Національного банку України від 19 січня 2010 року № 19 у ТзОВ „Укрпромбанк" відкликано банківську ліцензію та вилучено письмові дозволи на здійснення окремих операцій.
Вказує, що відповідно до ст. 4 Закону № 978-IV управителем майна при будівництві житла та операціях з нерухомістю може бути фінансова установа, що отримала у встановленому законодавством порядку дозвіл/ліцензію на здійснення довірчого управління активами та фінансування будівництва.
У зв"язку з вилученням у ТзОВ „Укрпромбанк" банківської ліцензії та письмових дозволів на здійснення окремих операцій відповідач позбавлений можливості здійснювати управлінські функції, а тому під наглядом Національного банку України здійснює пошук іншої фінансової установи.
Це свідчить про те, що відповідач не відмовляється від виконання взятих на себе зобов"язань, а лише позбавлений можливості їх виконати.
Задоволення судом вимог про передачу майнових прав на об"єкт будівництва довірителям в особі ОСОБА_5, стягнення з ТзОВ „Укрпромбанк" коштів за рахунок фонду фінансування будівництва 163049,74гривні на користь ОСОБА_5 та передачі їй документів, що регламентують фонд фінансування будівництва суперечить Закону України № 978-IV.
Суд також безпідставно скасував заборону відчуження майнових прав та виключив з державного реєстру іпотек запису про передачу в іпотеку, як об"єкту обтяження, майнових прав на житловий будинок з вбудованими приміщеннями, будівництво якого не завершено.
Стягнення з ТзОВ „Укрпромбанк" на користь ОСОБА_5 з рахунку оперативного резерву фонду фінансування будівництва 183318,17гривень порушує інтереси інших довірителів.
Посилаючись на наведене просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові.
У своїй апеляційній скарзі представник Публічного акціонерного товариства ( далі по тексту ПАТ) „Дельта Банк" вважав, що рішення Рівненського міського суду від 17 лютого 2012 року ухвалено з неповним дослідженням доказів по справі їх не пральною оцінкою, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також невірного застосування норм матеріального та процесуального права.
Доводив, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у залученні „Дельта Банку" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача оскільки, в межах виконання заходів, передбачених процедурою ліквідації ТзОВ „Укрпромбанк" розпочатою 21 січня 2010 року до ПАТ „Дельта Банк" перейшли права вимоги за кредитами, наданими „Укрпромбанком" у тому числі і за кредитним договором на відкриття не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 17/КВ-08, який був укладений 8 лютого 2008 року з ТзОВ „Рівнепромекобуд".
Зазначав, що до складу нерухомого майна, переданого ТзОВ „Рівнепромекобуд" в іпотеку за вказаним іпотечним договором, включені серед інших майнові права на незавершені будівництвом сім квартир та чотири не житлові приміщення, які входять до переліку об"єктів інвестування.
За договорами про передачу активів від „Укрпромбанку" до їхнього Банку перейшли права вимоги за кредитними договорами, які були укладені ТзОВ „Укрпромбанк" з десятьма учасниками спірного фонду фінансування будівництва для придбання житла шляхом здійснення інвестування у фонд фінансування будівництва виду А житлового будинку з вбудованими приміщеннями на АДРЕСА_2.
Вказує, що незалучення судом першої інстанції „Дельта Банку" до участі у справі, є грубим порушенням норм процесуального права, що призвело до позбавлення їх права на судовий захист.
У разі невиконання або неналежного виконання забудовником чи управителем своїх обов"язків, в тому числі і у разі припинення дії ліцензії управителя, у довірителя виникає лише право розірвання договору на участь у фонді фінансування будівництва, а у управителя фонду виникає лише відповідний обов"язок повернути такому довірителю грошові кошти, внесені до фонду.
Посилаючись на наведене представник „Дельта Банку" просив рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові.
Представники позивачів та третя особа - директор ТзОВ „Рівнепромекобуд" у своїх запереченнях на апеляційні скарги посилаються на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, ухвалення його судом без порушень норм матеріального та процесуального права, просили залишити його без змін, а апеляційні скарги відхилити.
Колегія суддів, заслухавши доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі і з"явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах поданих апеляційних скарг, дійшла висновку про їх відхилення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позивачі з однієї сторони та управитель ТзОВ „Укрпромбанк" з другої сторони, уклали договори про участь у фонді фінансування будівництва виду А житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 № 39-08 від 3 листопада 2008 року та № 28-08 від 11 серпня 2008 року відповідно.
За умовами цих договорів позивачі мали отримати двохкімнатні квартири № 72 та № 14 за які вони в день укладення договорів сплатили на користь „Укрпромбанку" відповідно 292152гривні та 212440,25гривень і отримали свідоцтва про участь у фонді фінансування будівництва.
12 жовтня 2007 року між забудовником ТзОВ „Рівнепромекобуд" та управителем ТзОВ „Укрпромбанк", який отримав у встановленому порядку дозвіл/ліцензію було укладено договір будівництва № 1, відповідно до якого забудовник зобов"язувався збудувати і ввести в експлуатацію та передати установникам фонду фінансування будівництва виду А багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2.
„Укрпромбанк" взяті на себе зобов"язання передбачені п. п. 2.2, 3.4 договору належним чином не виконав, і не перерахував всіх визначених договором коштів для ТзОВ „Рівнепромекобуд", внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 163049,74гривень для фінансування будівництва у листопаді 2010 року, що завадило введенню в експлуатацію об"єкта інвестування у другому кварталі 2011 року.
Згідно ст. 7 Закону України № 978-IV управитель фонду „Укрпромбанк" несе відповідальність за дотримання вимог цього Закону, Правил фонду та договору управління майном, несе відповідальність за забезпечення інтересів установника управління, повноту і своєчасність виконання своїх зобов"язань перед ним.
Частиною 4 ст. 18 цього ж Закону передбачено, що у разі порушення забудовником строків спорудження об"єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов"язків, передбачених ч. 1 цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів.
Управитель зобов"язаний виплатити довірителю кошти в сумі, що визначається відповідно до ст. 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у фонді фінансування будівництва і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до фонду.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону № 978-IV кошти оперативного резерву, сформованого управителем відповідно до встановлених обмежень за рахунок отриманих в управління коштів, управитель використовує для виплати в тому числі довірителям коштів з фонду фінансування будівництва.
На день розгляду справи судом оперативний резерв фонду фінансування будівництва типу А багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями сформований у розмірі 5% від залучених в оперативне управління коштів становить 475470,17гривень.
Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2012 від 13 березня 2012 року у справі № 1-7/2012 за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_50 щодо офіційного тлумачення положення ч. 4 ст. 3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (справа про заборону розірвання договорів інвестування житлового будівництва) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 4 ст. 3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" від 25 грудня 2008 року № 800-VI (з наступними змінами).
Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що виплата ОСОБА_4 внеску до оперативного резерву фонду у повному обсязі порушить інтереси інших довірителів оскільки, згідно ч. 4 ст. 18 Закону № 978-IV передбачено, що управитель зобов"язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до ст. 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у фонді фінансування будівництва і не може бути меншою за суму, внеску довірителем до фонду.
Постановою Правління Національного банку України № 19 від 21 січня 2010 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ТзОВ „Укрпромбанк".
На рахунку фонду фінансування будівництва знаходяться кошти в сумі 638519,91гривень, з яких 475470,17гривень -кошти оперативного резерву і 163049,74гривень -заборгованість ТзОВ „Укрпромбанк" перед ТзОВ „Рівнепромекобуд", що доводить факт невиконання фінансових зобов"язань відповідача перед забудовником у визначений договором строк та позбавляє його можливості вчасно завершити будівництво об"єкта.
На день розгляду справи судом першу чергу будівництва (перший та другий під"їзди) будинку по вул.Степана Дем"янчука введено в експлуатацію проте, відповідно до п. 3.3 Правил фонду фінансування будівництва та ст. 19 Закону № 978-IV ні одному з довірителів довідки про право довірителя на набуття у власність об"єкта інвестування ТзОВ „Укрпромбанк", на неодноразові звернення забудовника не видав.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов"язань, наявність фонду фінансування будівництва та похідного від нього іпотечного договору № 1/Zбудіп-07, згідно умов якого предметом іпотеки є майнові права на житловий будинок з вбудованими приміщеннями, будівництво якого не завершено, перешкоджає забудовнику належним чином оформити та передати довірителям, які придбали квартири у першому та другому під"їздах будинку, будівництво яких завершено, право власності на такі квартири у зв"язку з наявністю відповідної заборони в Єдиному реєстрі обтяжень.
Статтею 607 ЦК України встановлено, що зобов"язання припиняється неможливістю його виконання у зв"язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Зокрема, ні сторони у договорі, ні треті особи -довірителі, приймаючи на себе відповідні зобов"язання по фонду не могли передбачити можливість ліквідації ТзОВ „Укрпромбанк", і як наслідок цього -неможливість завершення будівництва будинку.
Пунктом 4 Розділу Х Правил фонду фінансування будівництва виду А багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Степана Дем"янчука у м. Рівне, управителем якого є відповідач, встановлено, що у разі неможливості задоволення вимог довірителів, управитель має право відступити (передати) майнові права на об"єкт будівництва іншій фінансовій установі, яка буде здійснювати функції управителя, а в разі відсутності фінансової установи - довірителю.
В судовому засіданні представник "Укрпромбанку" пояснив, що нового управителя - фінансову установу вони не знайшли і скільки для цього знадобиться часу пояснити не може.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів ст. 16 ЦК України передбачає -припинення правовідношення.
Частинами 1 і 2 ст. 598 ЦК встановлено, що зобов"язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов"язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
За змістом статтей 3 і 17 Закону України „Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов"язання і є дійсною до припинення основного зобов"язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов"язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Ухвалою Рівненського міського суду від 9 грудня 2011 року (а.с.16 т. 2) ПАТ „Дельта Банк" відмовлено у залученні його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог. При цьому суд виходив з того, що рішення суду не вплине на права і обов"язки ПАТ „Дельта Банку".
Згідно ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов"язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Своїм рішенням від 17 лютого 2012 року Рівненський міський суд не вирішував питань щодо прав та обов"язків ПАТ „Дельта Банк". „Дельта Банк" не був стороною у спірних правовідносинах, не є учасником фонду фінансування будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2, відповідач не передавав йому активів чи зобов"язань по фонду фінансування будівництва виду А.
Існування окремих кредитних договорів забезпечених іпотекою, між довірителями та забудовником з ТзОВ „Укрпромбанк", які передані ПАТ „Дельта Банк" з припиненням фонду фінансування будівництва, не впливають на виконання взятих на себе їх учасниками зобов"язань.
ОСОБА_4 інвестувала в будівництво власні кошти і кридитні договори з відповідачем чи ПАТ „Дельта Банк" не укладала.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону № 978-IV заміна управителя фонду фінансування будівництва виду А може бути здійснена за рішенням суду, що набрало законної сили, прийнятим за зверненням довірителів фонду або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв"язку з порушенням законодавства про фінансові послуги фонд фінансування будівництва може передаватися в управління іншій фінансовій установі, що відповідає вимогам цього Закону, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До нового управителя переходять усі права та обов"язки щодо довірителів цього фонду та відповідного забудовника.
Представник "Дельта Банку" у судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що рішення суду, яке б набрало законної сили про заміну управителя немає. Жоден із довірителів, кредитних договорів безпосередньо із ПАТ "Дельта Банк" не укладав.
Згідно ст. 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов"язки щодо однієї із сторін.
Оскільки, такі підстави відсутні, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ПАТ „Дельта Банк" у залученні його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог.
Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду наведених у рішенні, а тому підстав для його скасування не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк" та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства „Дельта банк" відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 17 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання нею законної сили.
Судді: І.М.Собіна С.П.Ковалевич Н.М.Ковальчук