Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а-493/11
Категорія 10.3.3.
17 березня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді Зарицької Г.В.
суддів: Кашапової Л.М., Рафальської І.М.
при секретарі Ганько Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 жовтня 2009 року, -
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 жовтня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області по проведенню виплат, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року - неправомірними.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області на користь ОСОБА_1 кошти, передбаченіст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 7 516, 50 грн. за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області просить постанову скасувати у частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення. Апелянт посилається на те, що суд не дослідив та не проаналізував Закони України про Державний бюджет на відповідні роки щодо розміру видатків для реалізації виплат потерпілим від Чорнобильської катастрофи, задовольняючи позовні вимоги про стягнення недоплачених сум, суд не дослідив чи проводились згідно зі ст.63 Закону №796-Х11 відповідні перерахування бюджетних коштів на рахунки відповідачів для виплати їх потерпілим від Чорнобильської катастрофи.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером, проживає в м. Коростені Житомирської області, яке відповідно до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року та розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (а.с.7). Управлінням Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області позивачу проводились виплати згідно зі ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом (а.с. 8).
Згідно зі ст. 39 вищезазначеного Закону пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Дія вказаної норми була зупинена Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2008 року.
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними положення щодо зупинення дії ст.39 вищевказаного Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Разом з тим, частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції помилково зазначив, що стягненню підлягає доплата, як громадянину, який працює на території радіоактивного забруднення. Судом правильно встановлено, що позивачка є непрацюючим пенсіонером, що проживає на території радіоактивного забруднення, а тому до стягнення підлягає підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, передбачене ч.2 ст.39 вищевказаного Закону.
Крім того, при проведенні обрахунку сум, що підлягають до стягнення за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року, суд припустився помилки.
Так, до стягнення за вказаний період підлягають кошти в розмірі 6318,80грн. (525х2х3=3150; 545х2х2=2180; 605х2х1=1020; 3150+2180+1020=6350; 6350-31,50 =6318,80).
Враховуючи наведене, постанова в частині вимог про стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 207, 211, 212 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області - задовольнити частково.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 жовтня 2009 року в частині вимог про стягнення підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, передбачене ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - змінити, зменшивши розмір стягуваних коштів з управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області на користь ОСОБА_1 з 7 516, 50 грн. до 6318,80 грн., виключити з мотивованої частини постанови висновок суду про те, що до стягнення підлягає доплата, як громадянину, який працює на території радіоактивного забруднення.
У решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуюча Судді: