Україна
04 жовтня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Харчука В.М. суддів: Карпусь С.А., Кізюн О.Ю. при секретарі Тимощук М.В. з участю: з участю сторін та представників
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-Ц-1551/6 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайсуду від 1 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до колективного підприємства «Хмельницький завод продтоварів» про визнання рішення загальних зборів членів підприємства недійсними, заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судова колегія,
встановила:
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є засновником КП «Хмельницький завод продтоварів».
В 2004 році їй стало відомо, що директор підприємства без її відома та згоди 14 та 27 вересня 2002 року виготовив рішення загальних зборів членів КП «Хмельницький завод продтоварів» про дозвіл на продаж майна підприємства.
Станом на 14 та 27 вересня 2002 року членів підприємства всього було 54 чоловіки. Однак директором проведено збори із 10 чоловік, які прийняли рішення про продаж майна.
Відповідно до п.п. 8.1 та 8.2 Статуту підприємства питання використання майна належить до компетенції загальних зборів членів підприємства. Загальні збори вважаються правомочними, якщо в них брали участь 3/4 всіх членів підприємства.
Вважає збори від 14 вересня та 27 вересня 2002 року неправомочними і просить визнати прийняті ними рішення про продаж майна недійсними, стягнути понесені витрати.
Головуючий у першій інстанції - Салоїд Н.М. Справа № 22-ц-1551/6
Доповідач - Харчук В.М. Категорія № 44
2.
Представники відповідача позовних вимог ОСОБА_1 не визнали, пояснили, що на вересень 2002 року членів колективного підприємства було всього 12 чоловік, решта звільнилась з підприємства і припинили своє членство. Позивачка ОСОБА_1, як член підприємства, приймала участь в зазначених зборах, голосувала за прийняті рішення, була ознайомлена з порядком денним.
Рішенням Хмельницького міськрайсуду від 1 червня 2006 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права - ст.ст. 169 ЦПК України, 4, 9 Закону України «Про підприємства в Україні», положень Закону України «Про власність», статуту КП «Хмельницький завод продтоварів», ст. 65 ч. 2 Господарського кодексу України.
Посилається на те, що провадження у справі об'єднувалось та роз'єднувалось з іншими дев'ятьма аналогічними позовами, в судове засідання 1 червня 2006 року вона запізнилась і рішення постановлене у її відсутність, тому по суті свого позову вона не давала пояснень. Суд не врахував, що співвласників підприємства було 54 чоловіки, а рішення приймали лише 11 чоловік, інші співвласники про проведення зборів та про їх порядок денний не повідомлялись. Суд не врахував, що долі інших співвласників підприємством не були виплачені і вони залишились членами підприємства, не були виключені з членів рішенням загальних зборів.
Суд при вирішенні спору не врахував ухвали судової колегії апеляційного суду Хмельницької області від 16 лютого 2003 року, де зазначено, що є ще 54 члена підприємства. Судом не враховано також і протоколи загальних зборів НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які підтверджують членство у підприємстві пенсіонерів, які не працюють на підприємстві. Тому просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким задоволити її позовні вимоги.
Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.ст. 303, 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу апелянта і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що на вересень 2002 року членами колективного підприємства «Хмельницький завод продтоварів» залишалось всього 12 чоловік, які працювали на підприємстві, решта засновників підприємства із загальної кількості 78 чоловік звільнились із підприємства, припинили своє членство і отримали свій вклад у підприємстві або перебувають в спорі з підприємством щодо визначення розміру вкладу.
14 та 27 вересня 2002 року відбулись загальні збори членів КП «Хмельницький завод продтоварів» на яких вирішувалось питання продажу майна підприємства для виконання зобов'язань, в тому числі і для виплати вкладів вибувшим членам підприємства.
У проведенні зборів приймали участь 11 із 12 членів підприємства, які одноголосно приймали рішення про продаж майна. У проведенні зборів, як член підприємства, брала участь і позивачка ОСОБА_1, яка також голосувала за винесені на вирішення зборів питання.
Наведені обставини повністю підтверджуються дослідженими доказами: списком членів підприємства, що приймали участь у його приватизації (а.с. 23), списком членів підприємства, що приймали участь у зборах у вересні 2002 року в кількості 11 чоловік , де за НОМЕР_3 зазначена позивачка ОСОБА_1 і наявний її підпис (а.с. 10), документами про заборгованість підприємства для погашення якої вирішувалось питання продажу майна (а.с. 11-14), протоколами зборів від 14 та 27 вересня 2002 року (а.с. 18-19,21) копіями рішень судів, якими підтверджено факти виходу частини членів підприємства, виділ їхнії вкладів ( а.с. 22, 24-25, 29-30), довідкою КП «Хмельницький завод продтоварів», якою підтверджується час звільнення членів підприємства та припинення свого членства в ньому. Цю довідку не заперечує і позивачка та апелянт ОСОБА_1, яка сама звільнилась з підприємства 3 грудня 2002 року (а.с. 34, 35).
Відповідно до ст.ст. 20, 23 Закону України «Про власність» від 7 лютого 1991 року суб'єктами права колективної власності є трудові колективи колективних підприємств в цілому, а не кожен із членів трудового колективу зокрема.
У майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників. Працівникові, який припинив трудові відносини з підприємством, виплачується вартість вкладу.
Відповідно до ст.ст. 9, 10, 14, 15, 16 Закону України «Про підприємства», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, підприємство діє на підставі статуту, який затверджується власниками майна.
В статуті визначається власник і найменування підприємства, його органи управління, компетенція і повноваження трудового колективу і його виборних органів, інші питання. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.
Управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу.
Підприємство самостійно визначає структуру управління. Власник або уповноважені ним органи можуть делегувати свої права раді підприємства (правлінню) чи іншому органові, який передбачений статутом підприємства і представляє інтереси власника та трудового колективу.
Відповідно до п.п. 1.3,1.4, 3.1, 3.3, 3.5 статуту, 9.4 цього ж статуту колективного підприємства «Хмельницький завод продовольчих товарів», затвердженого загальними зборами 15 лютого 1993 року та зареєстрованого розпорядженням Хмельницької міської адміністрації НОМЕР_4 власником майна КП «Хмельницький завод продтоварів» є колектив членів підприємства, а не кожен член підприємства зокрема. Власник (трудовий колектив) несе відповідальність по зобов'язаннях підприємства. Підприємство не несе відповідальності по зобов'язаннях членів підприємства. Членами підприємства при його створенні були (стали) працівники, які у складі організації орендарів Хмельницького заводу безалкогольних напоїв здійснили викуп державного майна, зданого в оренду, а також працівники, які працювали на умовах найму і відповідно до встановленого порядку були прийняті до членів підприємства.
Членство в підприємстві зберігається лише на період роботи на підприємстві та в інших визначених статутом випадках.
Члену підприємства, який вибув з підприємства (припинив трудові відносини з підприємством) виплачується вартість вкладу. Лише член підприємства має право брати участь в управлінні підприємством.
Із зазначених положень законодавства та статуту підприємства вбачається, що лише працюючі члени підприємства зберігають за собою членство і як члени трудового колективу підприємства в особі трудового колективу в цілому являються єдиним суб'єктом права власності на майно колективного підприємства «Хмельницький завод продтоварів».
Член підприємства, який припинив трудові стосунки з підприємством, втрачає членство в трудовому колективі, права участі в управлінні підприємством і набуває лише право отримати свій вклад у підприємстві.
В цьому заключається специфіка правового регулювання відносин власності та управління в такій формі господарського об'єднання громадян як колективне підприємство.
А тому, позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 та доводи її апеляційної скарги не грунтуються на положеннях Закону та статуту підприємства.
Спростовуються доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 і в частині порушення судом першої інстанції її процесуальних права під час розгляду цивільної справи та роз'єднання її позовних вимог з позовними вимогами інших позивачів по аналогічних позовах.
З матеріалів справи вбачається, що 28 квітня 2006 року роз'єднані позовні вимоги ОСОБА_1 з позовними вимогами інших позивачів за аналогічними об'єднаними позовами, з тих підстав, що через постійні неявки, як не одного, то іншого позивачу суду приходилось відкладати розгляд позовних вимог всіх інших позивачів, що утруднювало своєчасний розгляд справи ( а.с. 67).
Після роз'єднання позову 22 травня 2006 року проведено судове засідання з участю позивачки ОСОБА_1, яка давала пояснення, приймала участь в дослідженні доказів у справі, особисто написала заяву про закінчення розгляду справи ( а.с. 70-72), виступила в судових дебатах. У зв'язку з закінченням робочого дня з участю позивачки судом було оголошено перерву до 31 травня 2006 року до 16 години 30 хвилин. Однак на продовження дебатів та виступ представника відповідача позивачка не з'явилась, причину неявки суду не повідомила. Так як справа була повністю розглянута з участю позивачки, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, враховуючи, що справа розглядається з 2 вересня 2005 року, про можливість закінчення дебатів у відсутність позивачки. Права позивачки при цьому порушені не були, що підтверджується технічним записом судового процесу та письмовим протоколом судового засідання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Хмельницького міськрайсуду від 1 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.