"25" жовтня 2006 р.
Справа № 32/256-06-8967
За позовом: ВЧ А 1357, Одеська область, м. Роздільна
до відповідача: ПП ОСОБА_1, м. Одеса
про стягнення 22 073,41 грн.
Суддя Грабован Л.І.
Представники сторін
Від позивача: Олехновіч І.Д. за дорученням №1257 від 5.05.2006р.
Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 19.10.2006р.
У судових засіданнях оголошувались перерви з 24.10.2006р. до 25.10.2006р. та 25.10.2006р. до 20год.55хв. у відповідності з вимогами статті 77 ГПК України.
Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди від 11.07.05р. НОМЕР_1 в сумі 11 638,44 грн., шкоди на проведення ремонту екскаватора -в сумі 5802,36 грн., штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань за договором оренди від 11.07.05р. НОМЕР_1.
Відповідач у відзиві на позов з позовними вимогами не погоджується, посилаючись на те, що фактично договір оренди від 11.07.2005р. було розірвано за згодою сторін, оскільки техніка згідно акту НОМЕР_2., який підписаний обома сторонами та членами комісії військової частини, за технічним станом була технічно несправна, потребувала ремонту, та у зв'язку з неможливістю використання, не використовувалась відповідачем в роботі, як це передбачено п.1.2., п.5.3. договору, тобто даний договір, на думку відповідача, є недійсною угодою, оскільки сторони його не виконали. При цьому, відповідач посилається на ч.1 статті 215, ч.4.5. ст.203, ч.1 п.1 ст.784 ЦК України. Крім того, відповідач вказує, що у зв'язку з тим, що майно було несправне, а він дійсно бажав його орендувати, але на час підписання договору не мав такої можливості, він приступив до ремонту та поніс витрати на придбання запчастин та їх установку, та недоліки, які виявились при проведенні ремонту, та час, який він затратив на проведення усіх дій, пов'язаних з ремонтом, перешкоджали йому у використанні цієї техніки. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що договір оренди був недійсним, оскільки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, тобто на оренду.
Відповідач посилається на те, що відповідно до ч.6 статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Відповідач вважає, також, що фактично за обставинами справи договір було розірвано сторонами за згодою, про що свідчить дострокове розірвання договору та прийом орендованого майна (8.07.2005р.) згідно акту від 8.10.2005р., що дає йому право звернутись із зустрічним позовом про відшкодування збитків.
Відповідач у відзиві вказав, що має намір надати суду письмові докази, які свідчать про придбання запчастин та установку саме цих запчастин, на майно, яке підлягало оренді згідно договору оренди НОМЕР_1 від 11.07.2005р. та йому необхідний час для звернення для спеціалістів, які ремонтували це майно. При цьому, відповідачем надано копії товарних чеків, що містять відомості про купівлю запчастин до техніки. У зв'язку з викладеним, відповідач просить у задоволенні позову відмовити та надати строк для пред'явлення зустрічного позову.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:
Згідно умов договору НОМЕР_1 від 11.07.2005р., укладеного між ВЧ А1357 (орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (орендар), орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння і використання техніку, вид, кількість і технічний стан якої визначені у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.1. договору). Мета оренди -використання техніки за її технологічним призначенням при виконанні сільськогосподарських робіт (п.1.2. договору).
Відповідно до п.2.2. договору від 11.07.2005р. прийом-передача техніки в оренду здійснюється відповідними фахівцями сторін на підставі акту прийому-передачі техніки в оренду. Сторони при прийомі-передачі зобов'язані перевірити технічну справність орендованої техніки, що має бути відзначене у акті прийому-здачі техніки в оренду.
У п.3.1. договору визначено, що термін виконання складає 3 місяці з моменту прийому техніки орендарем по акту прийому-здачі техніки в оренду.
Відповідно до п.4.1. договору від 11.07.2005р. вартість оренди складає 29,39 грн. за одну годину роботи. Орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування коштів на рахунок військової частини (п.4.2. договору).
За положеннями п.5.2. договору від 11.07.2005р. орендодавець зобов'язаний ознайомити орендаря з правилами технічної експлуатації для проведення відповідного інструктажу на місці експлуатації; надавати орендарю інформаційне і консультаційне обслуговування про порядок правильної експлуатації орендованої техніки.
Згідно п.5.3. договору оренди орендар зобов'язаний використовувати орендовану техніку по її цільовому призначенню у відповідності до п.1.2. даного договору; вчасно здійснювати орендні платежі; дотримувати режиму експлуатації і збереження орендованої техніки, містити орендовану техніку в повній справності; за свій рахунок усувати несправності і поломки орендованої техніки, що виникли з вини орендаря.
Відповідно до п.6.1. договору від 11.07.2005р. після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний у 3-денний строк повернути орендовану техніку орендодавцю з технічною документацією згідно акту передачі техніки. Передача техніки орендодавцю здійснюється відповідними фахівцями сторін на підставі акту прийома-передачі (п.6.2. договору).
Згідно п.6.3. договору від 11.07.2005р. орендована техніка повинна бути передана орендодавцю в справному стані, з урахуванням нормального зносу за термін оренди.
На виконання умов договору від 11.07.2006р. орендодавцем було передано орендарю техніку із наступним технічним станом: машина технічно несправна - потребує середнього ремонту, на машині відсутні - “Пускоз АКБ, фільтр грубої та тонкої очистки», про що складено акт НОМЕР_2., підписаний сторонами.
В підтвердження повернення відповідачем орендованої техніки, сторонами складно акт від 8.10.2005р., з якого вбачається, що техніку повернуто у наступному технічному стані: “машина технічно несправна, потребує середнього ремонту, не має вологодільника, немає гальмового разгрузочного, немає датчика температури води, немає амперметра, немає форсунки, не хватає гальмівних трубок, не має вихлопного колектора глушителя, проміжного диска щеплення, кардана від КПП до роздавальної пробки, верхня кришка з ричагом переключання швидкостей відсутня, не співпадають номери резини колес». Акт підписано представником військової частини.
У зв'язку з несплатою заборгованості по орендній платі позивачем відповідачу було виставлено претензію №1 від 18.08.2006р. з вимогою сплатити наявну заборгованість за оренду техніки в сумі 11 638,44 грн. та відшкодувати збитки в сумі 5802,36 грн. у зв'язку із погіршенням під час оренди стану орендованого майна. Доказів надання відповідачем відповіді на претензію позивача суду не надано.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків по угоді НОМЕР_1 від 11.07.2005р. сторонами визнано, що заборгованість ПП ОСОБА_1 за оренду складає 11 638,44 грн.
Згідно до ч.1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За положеннями ч.1 статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частина перша статті 225 ГК України визначає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Позивачем розраховано вартість ремонту техніки, що була предметом договору оренди, про що надано відповідну довідку-розрахунок. Розрахунок проведено у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.1998р. №759 “Про визначення залишкової вартості майна збройних сил України, інших формувань». Різниця між працездатністю та непрацездатністю орендованого майна складає -5802,36 грн.
Частинами 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За положеннями ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно ч.2 статті 216 вказаного Кодексу застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Частиною 1 ст.230 ГК України визначено, що штрафні санкції -як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно д ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Статтею 546 ч.1 ЦК України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1 статті 547 ЦК України). Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частина 2 статті 549 ЦК України визначає, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Договір оренди НОМЕР_1 від 11.07.2005р. не містить положень про застосування до сторони, що порушила зобов'язання за цим договором, штрафних санкцій. Незважаючи на наявність порушено зобов'язань за договором оренди НОМЕР_1 від 11.07.2005р. з боку відповідача, позивачем не доведено нормативного обґрунтування встановленого законом забезпечення виконання зобов'язання у спірних правовідносинах у вигляді штрафних санкцій.
Приймаючи до уваги неправомірність застосування у даному випадку відповідальності у вигляді штрафу) до відповідача у розмірі, наведеному у розрахунку позивача, суд відмовляє у задоволенні цієї частини вимог.
Таким чином з врахуванням викладеного, задоволенню підлягають лише нормативно обґрунтовані та документально підтверджені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11 638,44 грн. заборгованості за оренду техніки, 5802,36 грн. заподіяної шкоди.
Доводи відповідача, викладені у відзиві проте, що договір оренди НОМЕР_1 від 11.07.2005р. є недійсним з посиланням на те, що його сторонами не виконано та вказівка на те, що зазначений договір розірвано за згодою сторін, оскільки техніка у зв'язку з несправним технічним станом відповідачем не використовувалась, судом до уваги не приймаються, оскільки не мають належного нормативного обґрунтування з огляду на наступне. Обов'язок щодо приймання-передачі об'єкту в оренду сторонами виконано, про що сторонами складено акт НОМЕР_2. із зазначенням у ньому про те, що передане майно технічно несправне та потребує середнього ремонту, що свідчить про обізнаність відповідача про технічний стан орендованого майна у час його отримання від орендодавця. Умови договору містять положення про те, що вид, кількість та технічний стан орендованої техніки визначені у додатках до договору та сторони при прийомі-передачі зобов'язані перевірити технічну справність орендованої техніки, що має бути відзначене у акті прийому-здачі техніки в оренду (п.п.1.1., 2.3. договору оренди НОМЕР_1 від 11.07.2005р.). Тобто визначений у акті прийому-передачі техніки в оренду НОМЕР_2., який є додатком до договору оренди, стан майна, обумовлений договором оренди, а саме п.1.1. договору. У зв'язку з цим відсутні підстави у відповідача, як наймача, вимагати розірвання договору найму, із посиланням на те, що наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі, ґрунтуючись на положеннях ч.1 статті 784 ЦК України. При цьому, належні докази розірвання договору в установленому законом порядку відповідачем не надані. Докази проведення ремонту за власні кошти та докази звільнення у зв'язку з цим його від сплати орендної плати в установленому законом порядку з належним оформленням відповідач не надав.
Клопотання відповідача, викладене у відзиві на позов, про надання строку для пред'явлення зустрічного позову судом не задовольняється, оскільки не обґрунтовано з посиланням на причини, що перешкоджали поданню зустрічного позову під час розгляду справи, що не позбавляє відповідача права на звернення до суду із позовом до позивача на загальних підставах у встановленому законодавством порядку.
Витрати по сплаті держмита віднести за рахунок сторін пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.ст.44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82, 84 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з ПП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) на користь Військової частини А1357 (Одеська область, м. Роздільна, код 08456231) 11 638 (одинадцять тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 44 коп. боргу, 5802 (п'ять тисяч вісімсот дві) гривні 36 коп. збитків, 174 (сто сімдесят чотири) гривні 40 коп. витрат по державному миту, 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В решті позовних вимог відмовити.
4.Стягнути з Військової частини А1357 (Одеська область, м. Роздільна, код 08456231) 46 (сорок шість) гривень 32 коп. державного мита Держбюджету на код бюджетної класифікації 22090200, одержувач: Управління Держказначейства в Одеській області, банк одержувача: Управління Держказначейства в Одеській області, рахунок 31117095600008, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460 через Роздільнянську МДПІ.
Рішення господарського суду набирає чинності відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Наказ видати у відповідності зі ст.116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення підписано 3.11.2006р.
Суддя Грабован Л.І.