06 липня 2005 року м.Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Бим М.Є., перевіривши касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області на рішення господарського суду Львівської області від 06 вересня 2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2005 року, у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області до Львівського комунального підприємства «Львівсвітло» про стягнення економічних санкцій, -
Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області подала касаційну скаргу на зазначені вище судові рішення до Вищого господарського суду України, яка ухвалою Вищого господарського суду України від 31 січня 2006 року передана Вищому адміністративному суду України.
Як вбачається з касаційної скарги, рішенням господарського суду Львівської області від 06 вересня 2004 року, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2005 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області до Львівського комунального підприємства «Львівсвітло» про стягнення економічних санкцій у сумі 74213,40 грн. за порушення державної дисципліни цін.
Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частинами 3,4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено КАС України. Юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у встановлених випадках.
Львівське комунального підприємства «Львівсвітло» не є суб'єктом владних повноважень.
В даній справі між сторонами виник господарський спір щодо стягнення економічних санкцій, розгляд якого не належить до компетенції адміністративних судів.
Таким чином, спір підвідомчий господарським судам.
Згідно ст.108 Господарського процесуального кодексу України касаційною інстанцією в господарських справах є Вищий господарський суд України.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області слід відмовити, а касаційну скаргу разом зі справою повернути за підвідомчістю Вищому господарському суду України, про що повідомити заявника.
Керуючись ст.108 ГПК України, п.1 ст.109, ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області на рішення господарського суду Львівської області від 06 вересня 2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2005 року, у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області до Львівського комунального підприємства «Львівсвітло» про стягнення економічних санкцій - відмовити.
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області на рішення господарського суду Львівської області від 06 вересня 2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2005 року разом зі справою повернути за підвідомчістю Вищому господарському суду України.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя М.Є.Бим
З оригіналом згідно
Суддя М.Є.Бим