26 вересня 2006 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Бим М.Є., Берднік І.С.,Леонтович К.Г., Харченка В.В., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою відділу Державної виконавчої служби у Микитівському районі м. Горлівки на постанову апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2005 року, у справі за позовом державного підприємства Микитівська виправна колонія 87 до відділу ДВС у Микитівському районі м. Горлівки на неправомірні дії, -
Державне підприємство Микитівська виправна колонія №87 звернулась до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій відділу ДВС у Микитівському районі м. Горлівки щодо накладення арешту на рахунки.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач завідомо не повідомив його про накладення арешту, в результаті чого незаконно був накладений арешт на рахунки позивача, що призвело до настання негативних наслідків. Державне підприємство Миколаївська виправна колонія не має можливості сплачувати кошти за спожиту електроенергію, питну воду, податки до бюджету, погасити заборгованість по соціальним виплатам звільнених робітників, неможливо виконати рішення місцевого і господарського суду Донецької області. Арешт грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства призвів до того, що неможливо забезпечити нормальний цикл виробничо - господарської діяльності колонії, неможливо забезпечити спецконтингент працею тощо.
Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 серпня 2005 року в задоволенні позовних вимог Державного підприємства Микитівської виправної колонії 87 - відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2005 року рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 30 серпня 2005 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано неправомірними дії Микитівського відділу ДВС Горлівського міського управління юстиції про накладення арешту на розрахункові рахунки Державного підприємства Микитвіської виправної колонії №87, та знято арешт з розрахункових рахунків Державного підприємства Микитвіської виправної колонії №87.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду, яку вважає незаконною, та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Згідно ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді Бим М.Є., перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо правомірності дій посадових осіб Микитівського відділу ДВС Горлівського міського управління юстиції по накладенню арешту на розрахункові рахунки Державного підприємства Микитівська виправна колонія.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбачених цим Законом; копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ; постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного відділу Державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.
Стаття 27 вказаного Закону встановлює, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, в окремих випадках можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами, за письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам факсимільним зв'язком або електронною поштою, також документи виконавчого провадження можуть бути вручені особисто сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, державний виконавець Микитівського відділу ДВС Горлівського міського управління юстиції не повідомляв ДП «Микитівська виправна колонія №87» про прийняття виконавчого документа до виконання і про відкриття виконавчого провадження, чим порушені вимоги ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Також судом встановлено, що державним виконавцем не була вручена боржнику -ДП Микитівська виправна колонія №87» постанова про накладення арешту на рахунки в банках, чим порушені вимоги ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Слід зазначити, що неврученням постанови про накладення арешту на рахунки в банках державний виконавець позбавив позивача права оскаржити вказану постанову у визначеному законом порядку.
За таких обставин судом апеляційної інстанції зроблено вірний висновок щодо неправомірності дій державного виконавця Микитівського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції по накладенню арешта на рахунки Державного підприємства Микитівської виправної колонії №87.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують
Відповідно до ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Судом апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення дано правильну правову оцінку обставин у справі, вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної виконавчої служби у Микитівському районі м. Горлівки залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2005 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді