Справа № 408/1131/12
Провадження №2/408/1047/12
"15" травня 2012 р.
Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Свистунової О.В.
при секретарі Каплуновій В.В.,
прокурора Андрух В.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей виконкому Дзержинської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей виконкому Дзержинської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, посилаючись на той факт, що мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов"язків у відношенні її двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
З 02.12.2011 року зазначених малолітніх дітей поставлено на облік в службі у справах дітей виконкому Дзержинської районної у місті ради, як дітей, що опинились в складних життєвих обставинах, в зв'язку з тим, що мати ухилялась від виконання батьківських обов'язків.
Позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який було розірвано 30 січня 2007 року. З метою запобігання конфліктних ситуацій, позивач був змушений проживати в іншому місті. Крім того, позивач у добровільному порядку написав заяву до розрахункового відділу бухгалтерії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», згідно до якої з його заробітної плати відраховувалось 33% в рахунок сплати аліментів на користь відповідачки на утримання їх дітей.
Однак, останнім часом позивач вважає, що відповідачка перестала займатись вихованням дітей, живе лише для себе, вживала наркотичні засоби. Позивач вважає, що спілкування дітей з такою матір'ю негативно впливає на їх поведінку. Вважає, що у зазначених умовах подальше перебування дітей разом з їх матір'ю може бути небезпечним для їх життя та здоров'я, тому він і був змушений звернутись до суду з питанням позбавлення відповідачку у справі батьківських прав та стягнення з неї аліментів на утримання дітей.
У судовому засіданні 15.05.2012 року позивач підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача також вважав, що наявності тих обставин що склались, позовні вимоги його довірителя мають бути задоволені у повному обсязі.
Відповідачка у справі заперечувала проти позбавлення її батьківських прав у відношенні її дітей, зазначила, що саме з боку позивача вчиняються дії, якими він не надає їй можливості здійснювати свої обов'язки, як матері, навіть забороняє дітям їсти те що вона готує. Відповідачка зазначила, що саме позивач настроює дітей проти неї, дозволяє сину нецензурно на неї лаятись. Вважає, що в міру своїх можливостей вона завжди піклувалась про дітей, виховувала їх. Також відповідачка зазначила, що і у теперішній час позивач не завжди ночує вдома, може взагалі після зміни не повертатись додому, у нього є інша сім'я, де також є його дитина. Відповідачка заперечувала проти того, що вона вживає наркотичні засоби, а навпаки зазначила, що з грудня 2011 року вона відвідує за власним бажанням метадонову програму, стоїть на обліку в центрі зайнятості та має статус безробітної і намагається знайти роботу, у зв'язку з чим проходить стажування. Вона забезпечена житлом, зазначила, що квартира в якій зареєстровані її діти та позивач отримувала її мати. Вважає, що вона заслуговує на другий шанс і тому просить не позбавляти її батьківських прав.
Прокурор Андрух В.В. зазначив, що у вирішенні даного питання покладається повністю на розсуд суду та просить винести законне рішення в інтересах саме дітей.
Представник третьої особи - ОСОБА_6, належним чином сповіщена про день та час розгляду справи до суду не з'явилась, причини своєї неявки суду не повідомила. В попередньому судовому підтримала позовні вимоги і просила суд задовольнити їх у повному обсязі. Також в ході розгляду справи надала висновок служби у справах дітей виконкому Дзержинської районної у місті ради від 07.05.2012 року за № 464, який підтримала.
Заслухавши думку позивача та його представника, відповідачку, прокурора та представника третьої особи, висновок відділу освіти і дослідивши письмові докази, суд знаходить заявлені вимоги недостатньо обґрунтованими і такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження є матір'ю малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дані обставини підтверджуються свідоцтвами про народження (а.с.3,4). Позивач у справі, відповідно, є батьком дітей. Шлюб між сторонами розірвано 30.01.2007 року, що підтверджено копією свідоцтва (а.с.8).
У відповідності зі ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їхнє здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці.
З позовом про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні її дітей до суду звернувся її колишній чоловік, батько дітей, вказуючи, що мати веде аморальний спосіб життя, не цікавиться життям та здоров'ям дітей, не займається їх вихованням. Тому, з метою захисту соціальних права дітей і вважає за доцільне позбавити матір своїх дітей батьківських прав. Зазначив, що він сам в змозі виховати дітей, та зазначив, що діти не бажають проживати разом із матір»ю, а тому питання щодо неможливості проживати разом також буде вирішуватись.
Крім того, наданими характеристиками дітей, наданими навчальним закладом -КЗОШ №66 (а.с.11,12) зазначено, що мати вихованням дітей не займається, лише після втручання служби у справах дітей стала відвідувати батьківські збори та приходити до школи.
Обстеженням житлово-побутових умов сім'ї, згідно акту від 26.01.2012 року (а.с.16) було встановлено, що сім'я зареєстрована і проживає у двокімнатній неприватизованій квартирі АДРЕСА_1. Квартира обладнана всім необхідним, у дітей є окрема кімната, ліжка, одяг, канцелярські приладдя. Санітарно-гігієнічні умови проживання дітей, на момент відвідування визнані задовільними. Крім того, актом обстеження житлово-побутових умов сім'ї від 17.04.2012 року встановлено, що у теперішній час батько з дітьми займає маленьку кімнату, а мати більшу за розмірами. Батько готує дітям страви, прибирає в кімнатах, повністю піклується про дітей, оплачує харчування в школі, відвідує батьківські збори. Крім того в даному акті зазначено, що мати постійно перебуває у нетверезому стані, не працює, повсякчас вживає щодо членів родини брутальну лайку. Також висновками акту зазначено, що члени комісії підтримують прагнення батька позбавити ОСОБА_3 батьківських прав, оскільки остання не піклується про дітей, створює складні психологічні умови проживання (лається, кричить, б'є дітей), веде себе неадекватно через стан сп'яніння.
Однак в ході розгляду справи не підтвердились обставини притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності та наданою відповіддю Дзержинського РВ КМУ УМВС України в Дніпорпетровській області від 07.05.2012 року за № 5166 на запит суду зазначено, що за заявою ОСОБА_1 від 28.03.2012 року ЖРЗПЗ № 1555 було відмовлено в порушенні кримінальної справи у відношенні відповідачки, адміністративний протокол на ОСОБА_3 не складався.
В ході судового розгляду справи також були підтверджені ті обставини, що з 16.12.2011 року відповідачка з власної ініціативи перебуває на заміщеній терапії метадоновій пограмі у ОКЗ ПНД (а.с.19). Крім того, довідкою Криворізького міського центру зайнятості № 03-07/449 від 31 січня 2012 року підтверджено, що відповідачка у справі -ОСОБА_3 з 10 січня 2012 року перебуває на обліку центра зайнятості та має статус безробітного (а.с.20). Дані обставини в ході розгляду справи не були спростовані у відповідності до вимог ст.. 60 ЦПК України та визнаються судом як такими, що позитивно характеризують відповідачку, як на час звернення до суду, так і на час розгляду справи.
Відповідно до ст.171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також щодо управління її майном.
Судом, за відсутності обох батьків та у присутності представника служби у справах дітей Дзержинської районної у місті ради, прокурора та представника позивача, був опитаний неповнолітній ОСОБА_4. Дитина, в умовах, що виключають будь-який тиск на нього з боку обох батьків, висловив твердий намір проживати разом з батьком, який більше ніж мати про нього та молодшого брата турбується, забезпечує умови для належного життя. Дитина пояснила також про те, що мати буває часто п»є пиво і зі слів викладачів знає що вживає наркотики, хоча сам цього ніколи не бачив, зазначив, що мати за ним належним чином не доглядає, свариться.
Однак, судом було встановлено, що дитині достеменно не зрозуміло, що вирішується саме питання щодо позбавлення батьківських прав його матері, а не щодо місця проживання. Хоча хлопчик наполегливо зазначав щодо своєї незгоди проживати разом із матір'ю.
Дані обставини підтверджуються також і письмовими заявами обох дітей наданими представником служби у справах дітей та самим позовом і поясненнями позивача та його представника в ході розгляду справи.
У зв'язку з чим, суд робить висновок, що справжніми підставами даного спору є саме в більшій мірі подальше вирішення житлових спорів, питання спільного поживання.
З урахуванням фактичних обставин справи, відповідних пояснень дитини в судовому засіданні, які узгоджуються з фактами звернення позивача до правоохоронних органів з приводу дій відповідачки, суд приймає до уваги що факти протиправної поведінки матері дітей, останнім часом в побуті, не підтверджено.
Також, суд критично приймає пояснення позивача, і суду є не зрозумілим ті обставини, що після розірвання шлюбу з відповідачкою, яка зі слів позивача зловживала алкоголем, вживала наркотичні засоби, вела аморальний спосіб життя, співмешкала з раніше засудженою особою, однак, позивач не підіймаючи на той час питання про позбавлення її батьківських прав, визначення місця проживання дітей -залишає їх саме з матір»ю. Однак, у теперішній час, коли відповідачка в добровільному порядку стала на шлях виправлення, перебуває на метадоновій програмі, намагається працевлаштуватись, стоїть на обліку у Криворізькому центрі зайнятості та має статус безробітного, у зв'язку з чим отримує матеріальну допомогу, тобто, має певне матеріальне забезпечення -позивач звертається з позовом до суду щодо позбавлення відповідачки батьківських прав.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із частинами 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлений судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України в пунктах 15 та 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
В ході судового розгляду справи було встановлено, що відповідачці перешкоджали у здійсненні права на спілкування та виховання дітей, внаслідок чого вона і не має можливості повною мірою здійснювати як свої обв'язки щодо дітей, а навіть і реалізувати свої права.
Відповідно до частини 4 та 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення чи поновлення батьківських прав орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору.
За змістом абз. 2, 3 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2008 року № 20) органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" на служби у справах дітей покладається безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Висновок органу опіки та піклування оформляється на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, підписується головою (заступником голови) та скріплюється печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування мають бути додані документи, зазначені у ч. 3 ст. 253 ЦПК України.
Проте, як убачається з матеріалів справи, висновок комісії у справах дітей Дзержинської районної у місті ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 не може бути взятий до уваги судом в повній мірі.
До того ж відомості, які містяться в названому висновку, на думку суду, не можуть вважатися в силу положень ст. 164 СК України та роз'яснень, які містяться в пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" безумовними підставами для прийняття рішення про позбавлення батьківських прав. Зазначеним висновком не надана оцінка даного питання також і з урахуванням первісного акта обстеження житлово-побутових умов сім»ї від 26.01.2012 року на час, коли діти проживали саме з матір'ю, оскільки батько став поживати з дітьми лише у лютому 2012 року. На думку суду при вирішенні зазначеного питання -складання висновку, комісією не враховувалась загальна психологічна атмосфера в родині, не встановлювались її причини, не здобуті безспірні докази, які свідчать про ухилення відповідачки від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей, не встановлено, у чому полягає винна поведінка відповідачки у свідомому нехтуванні своїми обов'язками. Крім того, у висновку органу опіки та піклування у даному випадку не дано оцінки позиції відповідачки щодо намагання брати участь у вихованні своїх дітей, не обґрунтовано, який позитивний результат у долі дітей має настати у випадку позбавлення відповідачки батьківства та не дано оцінку тим обставинам, що діти на даний час мають вік лише 11 та 14 років.
Досліджені судом докази свідчать про те, що відповідачка не має наміру в подальшому ухилятися від виконання своїх батьківських обов»язків, позбавлення її батьківських прав суперечитиме інтересам дітей.
З огляду на викладене суд вважає, що вирішуючи спір, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, що подані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, суд не може дійти висновку про можливість позбавлення відповідачки батьківських прав, оскільки позивачем не надано безспірних доказів, які свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей, не встановлено, у чому полягає винна поведінка відповідачки у свідомому нехтуванні своїми обов'язками, чи вживалися до нього заходи реагування за заявами позивача в органи міліції, чи є незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, чи негативно це впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання.
Суд зауважує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання одного з них окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Крім того, суд розглянувши зазначену справу вважає своїм обов»язком, в інтересах дітей, попередити відповідачку, як матір та самого позивача, як батька - двох неповнолітніх дітей, про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, а службу у справах дітей виконкому Дзержинської районної у місті ради посилити контроль за виконанням батьками у зазначеній сім»ї своїх батьківських обов»язків та вразі необхідності вчиняти дії, що встановлені законодавством України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 7,10,11,59, 60, 79, 88, 212, 213, 215, 224, 367 п.1 ЦПК України, 150,155,170,180,181,182,183 Сімейного Кодексу України, суд-
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимог щодо позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне рішення суду виготовлене 15 травня 2012 року.
Суддя: О. В. Свистунова