Справа № 408/1536/12
Провадження №2/408/1159/12
"10" травня 2012 р.
Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі :
головуючого - судді Свистунової О.В.
при секретарі Каплуновій В.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Публічного Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»про відшкодування шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Публічного Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»про відшкодування шкоди.
В ході розгляду справи позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працюючи на шахті «Жовтнева»,виробничого об'єднання імені Комінтерна, правонаступником якого вподальшому стало Відкрите акціонерне товариство „Криворізький залізорудний комбінат", у теперішній час правонаступник якого Публічне акціонерне товариство „Криворізький залізорудний комбінат» він отримав виробничу травму - 24 лютого 1959 року. За висновком МСЕК 1976р. йому було знято 3-ю групу інвалідності та на безстроково встановлено 35% втрати професійної працездатності. Суми відшкодування шкоди , починаючи з 1959 року йому виплачувались не з заробітної плати скрепериста ( гірника очисного вибою 5 розряду) -180 руб., а з заробітної плати некваліфікованого робітника -лопатника 128 руб. Підприємство своїм наказом призначило йому відшкодовувати шкоду, а в послідуючому робились перерахунки. Однак, позивач вважає, що підприємством не застосовувались коефіцієнти підвищення заробітної плати, що спричинена шкода відшкодовується неправильно, так як ВАТ «Кривбасзалізрудком» порушувало законодавства про відшкодування шкоди - перерахунок розміру відшкодування шкоди проводився не завжди на коефіцієнти фактичного підвищення тарифних ставок, ВАТ «Кривбасзалізрудком»не застосував при перерахунку сум з відшкодування шкоди коефіцієнти підвищення тарифних ставок , або застосовував в значно меншому розмірі: 2.5 з 01.01.1996р.; 1.25 з 01.06.1997р.; 1.3 з 01.01.1998р.; 1.265 з 01.07.1999р.; 1.226 з 01.01.2000р.; 1.217 з 01.05.2000р.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві ... після квітня 2001 р. продовжив виплати, але в неправильному розмірі, в розмірі, призначеному ВАТ «Кривбасзалізрудком», у зв'язку з чим, щомісячно не доплачував страхові виплати.
Позивач просить стягнути на його користь недоплату по щомісячним виплатам з ВАТ «Кривбасзалізрудком»з 01.01.1996 року по 01.04.2001 р. в сумі 5 291грн.75 коп.; стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві ... по щомісячним страховим виплатам відшкодування шкоди здоров»ю за період з 01.04.2001 року по 01.03.2011 року в сумі 22 088,44 грн.; стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві ... на користь позивача щомісячно по 648, 67 грн., починаючи з 01.03.2011 року до зміни обставин згідно діючого законодавства; стягнути з ВАТ «Кривбасзалізрудком»на користь позивача моральну шкоду в розмірі 184400 грн..
В подальшому позивачем та його представником неодноразово уточнювали позовні вимоги, остання редакція позовних вимог що прийнята до розгляду від 09.03.2011 року.
В судовому засіданні позивач та його представник, діючий на підставі довіреності -ОСОБА_2, кожний окремо, підтримали раніше пред'явлені позовні вимоги викладені в останній редакції від 09.03.2011 року та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Фонду соц. страхування від нещасних випадків... -ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності заперечувала проти позовних вимог позивача у повному обсязі та пояснила, що позивачу своєчасно, та в розмірі, встановленому ВАТ «Кривбасзалізрудком», проводяться страхові виплати і вини Фонду соц. страхування від нещасних випадків… у неправильності призначення розміру відшкодування шкоди немає, підстав для зменшення або збільшення позивачу сум страхових виплат не було, позивач з цього приводу до них не звертався. Просить в задоволені позову відмовити повністю.
Представник відповідача - ВАТ «Кривбасзалізрудком»- ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача та суду пояснила що розмір відшкодування шкоди проводився правильно. Крім того зауважила, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2000 року, яке набрало законної сили вже було розглянуто вимоги позивача станом на 01.01.2000 року, дане рішення суду не оскаржене у встановлений законом порядок, а тому вимоги позивача в частині до 01.01.2000 року розгляду не підлягають. Що стосується подальшого періоду підприємство також вважає що вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з тим, що подальші нарахування були здійснені з урахуванням рішення суду тому вважає, що порушень зі сторони роботодавця не було.
Так, судом в ході розгляду справи було дійсно встановлено, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2000 року частково були задоволені вимоги позивача ОСОБА_1 до Криворізького залізорудного комбінату про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за наслідками трудового каліцтва. Копія зазначеного рішення, належним чином завіреного, долучена до матеріалів справи (т.с.1.а.с.200-202). Зазначене рішення набрало законної сили.
У відповідності до вимог ст.. 61 ЦПК України визначені підстави звільнення від доказування, так, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній,
господарській або адміністративній справі, що набрало законної
сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть
участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці
обставини.
Тому, суд вважає, що вимоги позивача за період з 01.01.1996 року по 01.01.2000 року доказуванню не підлягають, оскільки рішення суду, яким розглядався спір набрало законної сили, а даних того, що позивач звернувся до суду з питання перегляду вищевказаного рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами суду не надано.
02.06.2010р. позивач ОСОБА_1 первісно звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»(надалі ПАТ «Кривбасзалізрудком»), третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі Фонд соціального страхування... ) про відшкодування шкоди.
В ході розгляду справи позовні вимоги було уточнено. Так, ухвалою суду від 17 травня 2011 року було прийнято відмову від позовних вимоги позивача зареєстрованих судом 17 листопада 2010 року та прийняті до розгляду вимоги зареєстровані 09.03.2011 року. Саме на розгляді позовних вимог в редакції від 09.03.2011 року наполягав позивач та його уповноважений представник.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково.
Обставини того, що позивач у справі перебував з відповідачем у справі -ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат»у трудових відносинах сторонами не оспорювались і були підтверджені рішенням суду від 18.01.2000 року, а тому доказуванню не підлягають, як факт нещасного випадку, що стався з позивачем 24 лютого 1959 року саме з вини підприємства, що також встановлено рішенням Жовтневого народного суду м. Кривого Рогу від 06.07.1959 року, яким на користь позивача було стягнуто доплату до пенсії у зв'язку з каліцтвом (т.с.1.а.с.16-17). Записами у трудовій книжці позивача встановлено, що він 19.02.1958 року прийнятий до РУ ім.. «Комінтерна», дільниця ВШТ -люковим; 12.03.1958 року переведений -лопаточником, а 13.02.1959 року -переведений скреперистом шахти «Жовтнева»де 24.02.1959 року був травмований (т.с.1 а.с.13-15).
За висновком МСЕК у 1959 році позивачу було встановлено 100% втрати професійної працездатності та встановлено 3 групу інвалідності. При наступному переогляді у 1961 році позивачеві було встановлено 80% втрати професійної працездатності та підтверджено 3 групу інвалідності. У 1963 році відсоток втрати професійної працездатності встановлено 80% та підтверджено наявність 3 -ї групи інвалідності. Однак оглядом МСЕК від 1976 року позивачеві було встановлено на безстроково -35% втрати професійної працездатності, інвалідність не встановлено (т.с.1 а.с.23,24,25).
Відповідно до рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18.01.2000 року позивачеві з 01.01.2000 року до змін обставин з відповідача у справі - Криворізького державного залізорудного комбінату (правонаступником якого і є ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат») в рахунок відшкодування шкоди, заподіяною працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків вирішено стягувати щомісячно 53 грн. 29 копійок.
Однак, з 01.01.2000 року, підвищуючи тарифні ставки та оклади у 1.226 рази згідно спільної постанови адміністрації і профком підприємства від 28.12.1999р. №16/20/11, наказом ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат»№ 59 від 27.03.2000 року з 01.01.2000 року збільшує регресні виплати лише у 1,1 рази.
А з 01.05.2000 року, підвищуючи тарифні ставки та оклади у 1.217 рази, згідно до наказу по підприємству від 29.05.2000р. №159, наказом ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат»№ 229 від 04.08.2000 року з 01.0.2000 року збільшує регресні виплати лише у 1,193 рази.
Що підтверджено таблицею про підвищення тарифних ставок та посадових окладів і регресних виплат (т.с.1а.с. 92-94) якою встановлено, що сума відшкодування шкоди з травня 1992р. по травень 2000р. була збільшена в 25.5 рази, а саме: в 1.25 рази з липня 1992р., 1.75рази з листопада 1992р, в 1.33 рази з січня 1993р., в 1.5 рази з березня 1993р., 1.97 рази з червня 1993р., в 2.94 рази з вересня 1993р., в 2.1. рази з листопада 1993р., в 3.0 рази з грудня 1993р., в 2 рази з жовтня 1994 р., в 3 рази з лютого 1995 р., 1.25 рази з 1 січня 1996р., в 1.15рази з липня 1999р, в 1.1 рази з січня 2000р. і в 1.193 рази з травня 2000р.
Із зазначених даних вбачається, що до січня 1996р. сума відшкодування шкоди перераховувалась при кожному підвищенню тарифних ставок на коефіцієнт підвищення тарифних ставок, але в січні та в травні 2000р. тарифні ставки були підвищені в 1.226 та 1.217 рази, а сума відшкодування втраченого заробітку в 1.1 та 1.193рази. таким чином з січня 1996р. розмір втраченого заробітку перераховувався, але не на коефіцієнт підвищення тарифних ставок.
Але, при винесені рішення суд враховує положення ст.. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», галузеві угоди між Міністерством промислової політики, виробничими об'єднаннями і ЦК України профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, доповнення до Угоди по тарифах трудових і соціальних гарантіях між Мінвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості від 18 листопада 1997р., відповідно до яких при зростанні тарифних ставок і посадових окладів необхідно враховувати чи віддувся фактичний ріст заробітної плати, оскільки інколи збільшувалась лише структура заробітної плати без зміни її загального розміру.
Із довідки наданої ВАТ «Кривбасзалізрудком»№ 53-10 /66 від 11.03.2010р. (т.с.1.а.с.95) вбачається що в оспорюваний період, (з січня 2000р. по травень 2000р.) при кожному підвищенні тарифних ставок відбувалося зростання заробітної плати по відповідній професії, заробітна плата з січня 2000 р. по травень 2000р., при кожному підвищені тарифних ставок та посадових окладів збільшувалась. Так, в січні 2000 року заробітна плата по професії гірника очисного забою 5 розряду шахти «Жовтнева»складала 633,80 грн., а в травні 2000р. вона становила вже 712,78 грн.
Із наданої довідки вбачається, при тарифікації у 1987 році згідно з ЄТКД №4 видання 1986 року, найменування професії «машиніст скреперної лебідки»було змінено на «гірника очисного забою»в зв'язку зі зменшенням кваліфікаційних характеристик з урахуванням змін та доповнень до складу робіт.
Враховуючи той факт, що в оспорюваний період, при кожному підвищенні тарифних ставок, відбувався фактичний ріст заробітної плати, а сума втраченого позивачем заробітку хоча і перераховувалась, але в значно меншому розмірі ніж відбувалося фактичне підвищення тарифних ставок та фактичний ріст заробітної плати, суд вважає що сума відшкодування шкоди (втраченого заробітку) позивачу повинна нараховуватися та перераховуватися наступним чином.
Підприємство-відповідач, враховуючи рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, яким визначено до щомісячного стягнення в рахунок відшкодування шкоди, заподіяною працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків -53,29 грн. та коефіцієнти підвищення тарифних ставок в січні та в травні 2000р. - 1.1 та 1.193, продовжили виплати у розмірі:
53,29 х 1,1 х 1, 193 = 69,93 грн.
Саме із зазначеною сумою документи позивача були передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків…
Суд не погоджується із зазначеним розрахунком. Як зазначалось вище, спільною постановою адміністрації і профкому ДП «Кривбасзалізрудком»від 28.12.1999 р. № 16/20/11 тарифні ставки були підвищені в 1.226 рази, а розмір відшкодування шкоди наказом по підприємству від 27.03.2000р. збільшено в 1.1 рази, що суперечить вимогам п.28 Правил відшкодування шкоди…і роз'ясненням Міністерства праці про збільшення розміру відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок. Наказом від 29.05.2000р. № 159 ДП «Кривбасзалізрудком»з 1.05.2000р. підвищило тарифні ставки в 1.217 рази, а відшкодування шкоди наказом от 04.08.2000р. № 229 збільшило в 1.193 рази.
При збільшенні розміру відшкодування шкоди 53,29 грн. на коефіцієнт 1.226 та на коефіцієнт 1.217 розмір відшкодування шкоди позивачу у зазначений період становитиме 79,51 грн., що в перерахунку на 100% втрати працездатності не буде перевищувати середньомісячну заробітну плату по професії позивача по ш. «Жовтневій»і не суперечить вимогам Постанови КМУ № 1100 від 03.10.1997р.
Таким чином, сума відшкодування шкоди позивачу станом на 01.05.2000р. (останнє підвищення тарифних ставок на підприємству) повинна становити 79 грн. 51 коп. (53,29 х 1,226 х 1,217 = 79,51 регрес).
У зв»язку з чим, відповідна заборгованість за період з 01.01.2000 року по 30.04.2000 року та з 01.05.2000 року по лютий 2002 року включно:
- за період з 01.01.2000 року по 30.04.2000 року - 53,29 грн. згідно рішення х 1,1 = 58,62 грн. замість 53,29х1,226=65,33 грн., недоплата складає 4 місяці: 65,33 -58,62 = 6,71 х 4 = 26 грн. 84 коп.;
- за період з 01.05.2000 року по лютий 2002 року - 58,62 грн. замість 65,33х1,217=79,51 грн., недоплата складає 21 місяць (7+12+2): 79,51-69,93 = 9,58 х 21 = 201грн.18 коп.
Матеріали у відношенні позивача були передані до Фонду та прийняті згідно до Акту приймання-передачі № 1450 від 03.06.2002 року, а згідно до постанови № 12112 від 04.06.2002 року призначено виплати з 01.06.2002 року в розмірі 83,43 грн. з розрахунку 69,93 х 1,193= 83,43 (т.с.1 а.с.81).
- за період з 01.03.2002 року по 31.05.2002 року включно -58,62 грн. х 1,193 = 69 грн.93 коп., замість 79,51х1,193 = 94,86 грн., недоплата складає 3 місяці: 94,86-69,93=24,93х3=74 грн.79 коп.
Таким чином, недоплата за період з 01.01.2000 року по 31.05.2002 року включно складає: 26 грн. 84 коп. + 201грн.18 коп. + 74 грн.79 коп. = 302 грн. 81 коп.
Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком»на користь позивача.
Згідно ст.. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності » щомісячні страхові виплати підлягають перерахунку а саме:
З 01.03.2002р. на 1.193 рази і повинні становити 227грн. 56коп.,
з 01.03.2003р. в 1.182 рази і повинні становити 268грн. 97коп.,
з 01.03.2004р. в 1.152 рази і повинні становити 309грн. 85коп.,
з 01.03.2005р. в 1.238 рази і повинні становити 383грн. 59коп.,
з 01.03.2006р. в 1.203 рази і повинні становити 461грн. 45коп.,
з 01.03.2007р. в 1.183 рази і повинні становити 545грн. 89коп.,
з 01.03.2008р. в 1.125рази і повинні становити 614грн.12коп.,
з 01.03.2009р. в 1.063 рази і повинні становити 652грн. 80коп.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає що нарахування Фондом… повинні були проводитись саме з суми - 79,51 грн.
Оскільки, позивач звернувся до суду 02.06.2010 року, тому вимоги підлягають задоволенню за останні три роки звернення до суду, а саме за період з 02.06.2007р. по 28.02.2011р. і позивачу за вказаний період недоплачено 11 387,92 грн., які підлягають стягненню з відповідача ВВД ФСС …
Таким чином, підлягало до виплати позивачеві:
З червня 2007 року - належні виплати - 219, 97 грн.
З 01.07.2007р. по 01.03.2008р. належні виплати -227,56 грн.
З 01.02.2008 року по 01.03.2009 року -належні виплати -256,01 грн.
З 01.03.2009 року і по 28 лютого 2011 року належні виплати - 272,14 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним стягувати з відповідача страхові виплати в сумі 272,14 грн. щомісячно, починаючи з 01.03.2011 р. довічно, або до наступного перерахунку згідно чинного законодавства.
Суд вважає не обґрунтованими позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» щодо відшкодування на його користь моральної шкоди, оскільки, нещасний випадок з позивачем стався 24 лютого 1959 року, відповідно до виписки з акту пересвідчення МСЕК № 143 від 08.04.1976 року позивачеві було встановлено на безстроково 35% втрати професійної працездатності, а 3 група інвалідності, яка раніше була встановлена оглядом МСЕК від 1959 року при наступному переосвідчені у 1976 році не встановлено. Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, введеними в дію в різні строки, тому суд повинен в кожній справі з»ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. Правила ст.237-1 КЗпП України про відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові у разі, якщо порушення його законних прав у трудових відносинах призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, застосовуються щодо правовідносин, які виникли з 13 січня 2000 року, а на правовідносини, що виникли до зазначеної дати, дія цих правил не поширюється. Крім того, позивач у своїх вимогах посилається також і на ст.. 440-1 ЦК України в редакції 1963 року. Зазначеною статтею визначені підстави покладення обов»язку по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди та обставини, які мають враховуватись судом при вирішенні розміру відшкодування. Дана норма діє з 09 червня 1993 року і на правовідносини, що виникли до цієї дати, не поширюється.
Оскільки, як вказано вище нещасний випадок з позивачем стався у 1959 році, тобто до 09.06.1993 року та 13.01.2000 року -суд вважає, що правила зазначених статей на позивача не поширюються.
У в зв»язку з чим, суд вважає позовні вимоги позивача в частині щодо відшкодування моральної шкоди такими, що не підлягають задоволенню.
Сторони по справі згідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору, тому витрати, пов'язані з сплатою судового збору, суд відносить за рахунок держави.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.173 КЗпП України, ст.11,12,31, Закону України «Про охорону праці », Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності» зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", п.п. 9 , 11 , 22, 25, 28 , 43 Правил відшкодування шкоди …, ст.8, 10, 11, 15, 31, 60, 61, 88 ч. 2, 213 - 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Публічного Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути Публічного Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»на користь ОСОБА_1 недоплату по щомісячним страховим виплатам у відшкодування шкоди здоров'ю за період з 01.01.2000 року по 31.05.2002 року в розмірі - 302 грн. 81 коп.
Стягувати з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі на користь ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати в розмірі по - 272 гривні 14 копійок, з 01.03.2011 року довічно або до наступного перерахунку згідно законодавства України.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі на користь ОСОБА_1 недоплату по страховим виплатам в сумі 11 387 грн. 92 коп. (одинадцять тисяч триста вісімдесят сім гривень 92 коп.) за період з 02 червня 2007 року по 28 лютого 2011 року включно.
В задоволенні іншої частини позовних вимог, щодо періодів стягнення та відповідних сум, а також в задоволенні вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди -відмовити.
Судові витрати покласти за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне рішення суду виготовлено 14 травня 2012 року.
Суддя: О. В. Свистунова