Служба у справах дітей ЛРДА в інтересах малолітнього Ляхова В.В.
Справа № 2-3170/11
Категорія 41
"14" травня 2012 р. року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді - Борка А.Л.
при секретарі - Райзерової О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Севастополя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Міністерства Оборони Російської Федерації, 3-я особа служба по справам дітей Ленінської райдержадміністрації про виселення із службового житла та зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Міністерства Оборони Російської Федерації про визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1, визнання права на користування квартирою, суд, -
|шлюбу|
Позивач ОСОБА_2 22 червня 2011 року звернулась до суду з позовом про виселення відповідача ОСОБА_3 із службового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що у лютому 1998 року позивачці була надана вищезазначена службова квартира у якій вони з відповідачем проживають по теперішній час, але шлюб між сторонами був розірваний, між сторонами існують сварки, що позивач вважає небезпечним для себе та своїх дітей, тому просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
19.07.2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом у якому просить суд визнати порядок користування квартирою АДРЕСА_1 посилаючись на те, що також має право на проживання у спірній квартирі у зв'язку із тим, що хоча позивач є основним наймачем квартири вона надавалась сім'ї разом.
В судовому засіданні позивач та її представник заявлені нею вимоги підтримали у повному обсязі, просили задовольнити їх з підстав зазначених у позовній заяві. Зустрічний позов не визнали просили відмовити у його задоволенні у повному обсязі.
Відповідач - ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги первинного позову не визнав, просив відмовити позивачу та задовольнити зустрічний позов з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача - Міністерства Оборони Російської Федерації, в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяв, клопотань суду не надав, представника не направив.
Суд, вислухав пояснення сторін та представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги за первинним та зустрічним позовами не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.02.1998 року на ім'я ОСОБА_2 1997 відділенням Морської інженерної службі КЧФ Міністерства оборони СССР були видані ордер та талон до ордеру на вселення в квартиру АДРЕСА_1, її та членів її сім'ї, якими є її чоловік ОСОБА_3, син ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у сторін народилась донька ОСОБА_5, яка також проживає у спірної квартирі.
Спірна квартира знаходиться на балансі 1997 ВМІС ЧФ в експлуатації ЖЄО 64 УНР.
Судом також встановлено, що відповідно до рішення Ленінського районного суду міста Севастополя шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано 27 квітня 2011 року.
У відповідності до ст. 317 ЦК України власнику належать право володіння, користування і розпорядження майном.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Згідно до вимог ст. 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
Відповідно до вимог ст. 122 ЖК України на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане жиле приміщення.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що первинний позов не підлягає задоволенню у зв'язку із тим, що ОСОБА_2 не є власником спірної квартири, тому відповідно із вимогами закону у неї нема права вимагати виселення відповідача ОСОБА_3.
Враховуючи те, що шлюб між подружжям ОСОБА_3 27.04.2011 року розірваний, тобто відповідач ОСОБА_3 більш не член родини військослужбовця ОСОБА_2, у трудових відношеннях з 1997 ВМІС ЧФ не перебуває, до переліку осіб, встановлених ст. 125 ЖК України, які не можуть бути виселеними з службових приміщень без надання іншого жилого приміщення не відноситься, а тому позивач за зустрічним позовом також не має права вимоги визнання порядоку користування квартирою АДРЕСА_1.
Таким чином на думку суду, позивач за первинним позовом не має права вимоги виселення відповідача ОСОБА_3 тому позов не підлягає задоволенню, та враховуючи те, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 не є власником житла, у трудових відносинах з власником службового житла не перебуває, а також не є членом родини наймача квартири, тому зустрічний позов на думку суду також є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 317,391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 118,122 ЖК України, керуючись вимогами 10,79-88,212-218,293,294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В|розв'язав|:
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні її позову повністю.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його зустрічного позову повністю.
З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись після 19.05.2012 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана на протязі 10-ти днів до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя.
Суддя - підпис
Згідно з оригіналом
Суддя Ленінського суду
м. Севастополя А.Л. Борко