Справа № 2-4499/11
Категорія 54
"04" квітня 2012 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого - судді Кукурекіна К.В.,
при секретарі - Косенко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в злі суду в у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору № 172 від 30.04.2011 р. недійсним, стягнення в порядку реституції 8000,00 грн., стягнення збитку у сумі 16700,00 грн.,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору № 172 від 30.04.2011 р. недійсним, стягнення в порядку реституції 8000,00 грн., стягнення збитку у сумі 16700,00 грн.
Вимоги мотивовані тим, що 30.04.2011 р. між фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 та нею був укладений договір № 172, згідно якого відповідач зобов'язався виготовити та доставити ПВХ конструкції, а позивач сплатити йому кошти за роботу. Позивач сплатила відповідачу 8000,00 грн., та конструкцій ПВХ не отримала у зв'язку з чім вимушена була звернутися до іншого підприємця якому сплатила за виконану роботу 16760 грн.
Вважає, що договір № 172 не відповідає вимогам законодавства та лишив її можливості отримати очікуваний результат, відповідач роботи не виконав, а вона була вимушена звертатися до іншого підприємця, просить відшкодувати на її користь 8000,00 грн. реституції та 16700,00 грн. збитку.
В судовому засіданні позивач та її представник - ОСОБА_3, позов підтримали, просив задовольнити з підстав, викладених у позовної заяві та письмових поясненнях.
Відповідач провив позову заперечив, просив в його задоволенні відмовити з тих підстав, що від договір № 172 на виконання робіт не укладав, грошей від позивача не отримував, від його імені договір уклала інша особа в відношенні якої порушено кримінальну справу.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що 30.04.2011 року був укладено договір № 172 на встановлення позивачу ПВХ конструкції, згідно якого позивач сплатила 8000,00 грн.
Вказаний договір № 172 від імені відповідача був підписаний гр. ОСОБА_4, який згідно Договору відшкодувального надання послуг б/н являвся виконавцем у підборі замовників на послуги відповідача, відносини по вказаному договору регулювалися згідно Цивільного кодексу України, та саме він отримав від ОСОБА_1 гроши.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень не є підставою визнання вказаного договору недійсним оскільки ОСОБА_1 сама уклала цей договір на підставі вільного волевиявлення, і ставлячи свій підпис, вважала його справедливим.
Тобто, при підписанні договору № 172 всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, договори містять всі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми їх укладення, а тому не вбачається підстав стверджувати про невідповідність їх умов вимогам законодавства.
Згідно ст. 866 ЦК України, договір побутового підряду вважається заключним в належній формі, якщо підрядчик видав замовнику квитанцію або інший документ, підтверджуючий укладення договору.
Як вибочаться із матеріалів справи позивач не зверталась до відповідача за поверненням суми сплачених коштів та виконанням умов договору, відповідач вказаний договір не підписував та грошей не отримував.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що особа звільняється від відшкодування шкоди, якщо докаже, що шкода причинена ні по його віні.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання договору № 172 від 30.04.2011р. не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.
На підставі Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 22,216,865,1166,1172 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,179,212-215,218 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору № 172 від 30.04.2011 р. недійсним, стягнення в порядку реституції 8000,00 грн., стягнення збитку у сумі 16700,00 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Ленінського районного
суду м. Севастополя К.В. Кукурекін