Справа № 2-4268/11
Категорія 38
"27" квітня 2012 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі
головуючого судді - Кукурекіна К. В.,
при секретарі -Рудакові Р.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - робітника прокуратури міста Севастополя про відшкодування моральної шкоди, спричиненої приниженням честі, гідності та ділової репутації,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, спричиненої приниженням честі, гідності та ділової репутації внаслідок розповсюдження негативної недостовірної інформації та її спростування.
Вимоги мотивовані тим, що 30 квітня 2009 р. по відношенню до позивача відповідачем було возбуджено кримінальну справу № 995020 за признаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 345, частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України, про що було винесено відповідну постанову про прийняття до свого провадження.
При ознайомленні із матеріалами справи у суді 17.07.2009 р. позивач виявив характеристику, яка підписана дільничним міліції Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі капітаном міліції ОСОБА_4 Супровідний лист Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі при ознайомленні із матеріалами справи позивач не знайшов. Стверджує, що кримінальна справа складалась саме відповідачем, посилаючись на опис справи та підпис відповідача на неї. Також вказує, що підпис на характеристиці виконаний не ОСОБА_4, що підтверджується листом Начальника УМВС України в м. Севастополі Пєтухова В.А. від 23.10.2009 р. за № 28/Ф-34.
Позивач вважає, що інформація, що викладена у характеристиці, яка знаходиться в матеріалах кримінальної справи є негативною та недостовірною, та при оголошенні її у залі судового засідання 03.10.2011 р. суддею Гагарінського районного суду м. Севастополя Лугвіщик А.М. вона набула статус публічності.
Моральну шкоду у розмірі 1700,00 грн. позивач обґрунтовує приниженням честі, гідності та ділової репутації, понесенням душевних страждань, яки позивач притерпів у зв'язку із незаконними діями відповідача, який розповсюдив таку інформацію.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив встановити, що долучення відповідачем до матеріалів кримінальної справи характеристики, яка містить негативну інформацію є розповсюдженням неправдивої інформації, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача; стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 1700,00 грн.; зобов'язати відповідача публічно у присутності керівництва прокуратури м. Севастополя вибачитись перед позивачем.
Прокурор Слоболінська І.Є. проти позову заперечувала, просила у позові відмовити з підстав того, що вказана в характеристиці інформація не носить публічний характер та немає доказів щодо підпису її саме відповідачем.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що в матеріалах кримінальної справи № 995020 за признаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 345, частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України у відношенні ОСОБА_1 знаходиться характеристика (а.с. 12), яка характеризує позивача негативно, як зловживаючого спиртними напоями, допускаючого скандали та сварки із сусідами, не працюючого, який веде паразитичний образ життя.
Згідно зі ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадянської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей.
Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією розуміються документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державi та навколишньому природному середовищi.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист достоїнства і гідності фізичної особі, а також ділової репутації фізичної та юридичної особі» встановлено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Листом Начальника УМВС України в м. Севастополі Пєтухова В.А. від 23.10.2009 р. за № 28/Ф-34 позивач був сповіщений про проведення службового розслідування, у ході якого встановити посадову особу, яка склала недостовірну характеристику не представилось можливим.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що інформація, яка міститься у характеристиці відносно позивача не носить публічного характеру та, крім того, позивачем не доведена причетність саме відповідача до складання та підпису вказаної характеристики.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірним діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних т фізичних страждань, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
У зв'язку з вищевикладеним суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди у зв'язку із недоведеністю її спричинення з боку відповідача.
На підставі викладено суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
На підставі ст.ст. 23,1167,297,299 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,179,212-215 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - робітника прокуратури міста Севастополя про відшкодування моральної шкоди, спричиненої приниженням честі, гідності та ділової репутації - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м.Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду
Суддя - підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Ленінського райсуду
міста Севастополя К.В. Кукурекін