Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" травня 2012 р. Справа № 40/302-10
вх. № 9843/4-40
Суддя господарського суду Бринцев О.В.
при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився;
відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю № 27-п від 02.02.2012р.;
3-ої особи 1 на стороні відповідача - не з"явився;
3-ої особи 2 на стороні відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Система", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю"Восток-Строй", м. Харків;
третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМК-сервіс", м. Харків;
третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальний заклад охорони здоров"я "Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф.А.І.Мещанінова", м. Харків
про розірвання договору та стягнення 169.003,67 грн.
09.11.2010р. позивач - ТОВ "Термо-Cистема", звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до відповідача "Восток-Строй" про розірвання договору підряду та стягнення 169.003,67 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.651 ЦК України, ст.ст. 188, 317-322 ГК України. Позивач стверджує, що ним виконані роботи з капітального ремонту фасаду будівлі у відповідності до умов договору підряду від 01.09.2010р. №18, а позивач ухиляється від виконання прийнятих на себе обов'язків - не сплачує винагороду за виконані роботи. Внаслідок цього, стверджує позивач, утворилась заборгованість у сумі 169.003,67 грн., що є підставою для її стягнення та розірвання договору підряду.
Позивач в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 27.04.2012р.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав супровідним листом (вх.4790) додаткові документи для залучення до матеріалів справи та зазначив в листі, що вважає посилання на висновки судової будівельно-технічної експертизи № 936/4986 від 11.07.2011 р., якими підтверджено фактичний розмір виконаних відповідачем (ТОВ "Термо-Cистема") робіт в розмірі 551935,00 грн. в даному випадку є недоречним, оскільки зазначений факт не впливає на предмет позовних вимог, яким є стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів.
Крім того, представник відповідача підтримує подане через канцелярію суду клопотання про призначення у справі судової експертизи стосовно виготовленого ТОВ "Термо-Cистема" загального журналу виконання робіт № 1, на вирішення якої просить поставити питання: коли саме у вказаному журналі були виконані записи про виконання робіт, а саме: чи виконані ці записи в той час, як про це зазначено в журналі, чи в інший час?
Дане клопотання про призначення у справі судової експертизи залишається судом без задоволення, як безпідставне та необґрунтоване. Згідно ст.41 ГПК України судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Натомість в своєму клопотанні про призначення експертизи представник відповідача не навів належних доказів того, яким чином з'ясування питань, які пропонуються на вирішення експертів (встановлення часу виконання записів в журналі виконання робіт) може вплинути на вирішення даного спору. Відтак між питанням, запропонованим на експертизу та предметом даного спору не вбачається правового зв'язку, а тому підстав для призначення експертизи немає.
Треті особи на стороні відповідача правом на участь представників у судовому засіданні 10.05.2012р. не скористались, витребуваних судом документів не надали, причину неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про поновлення розгляду справи за адресами третіх осіб, а також поштове повідомлення про вручення відповідного Комунальному закладу охорони здоров'я "Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф.А.І.Мещанінова".
Ухвалою від 27.04.2012р. суд зобов'язував учасників судового процесу забезпечити явку своїх повноважних представників в судове засідання.
Ухвали господарського суду, направлені на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМК-сервіс", повернулись до господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній за зазначеною адресою.
Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
01 вересня 2010 року між ТОВ "Восток-Строй" (відповідач по справі) та ТОВ "Термо-Cистема" (позивач по справі) був укладений договір субпідряду № 18 на проведення робіт з капітального ремонту фасаду стаціонару Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладеної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Балакірєва, 3-А відповідно до умов договору та кошторисної документації.
Відповідно до п. 2.3. загальна вартість робіт складає 1554380,80 грн.
Пунктом 4.2. сторони встановили, що оплата за фактичне виконані роботи здійснюється підрядником (ТОВ "Восток-Строй") на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт протягом 5-ти календарних днів після їх підписання, при умові отримання коштів від Замовника.
Відповідно до п. 4.3. у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за виконаний обсяг робіт здійснюється протягом 5-ти календарних днів з дати отримання підрядником (замовником) бюджетного призначення на дане фінансування на свій реєстраційний рахунок.
Згідно з п. 7.4. договору передача субпідрядником виконаних робіт за окремими етапами та закінчених робіт в цілому по договору здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом виконаних робіт по формі Кб-2в та довідкою по формі Кб-3. Підрядник протягом 2-х днів з моменту отримання акту приймання-передачі підписує його або надає мотивовану відмову з приводу не підписання.
Позивач зазначає в позовній заяві, що у відповідності до умов договору та згідно з календарним планом виконання робіт по капітальному ремонту фасаду (додаток 3 до Договору) 07.09.2010р. позивач здав, а відповідач прийняв виконані роботи за вересень у сумі 967263,44 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує договір в частині своєчасної та належної оплати за виконані роботи позивачем, оскільки не дивлячись на підписання сторонами договору 07.09.2010р. акту № 1 виконаних робіт по формі Кб-2в та довідки по формі Кб-3 за вересень 2010р., оплата по договору здійснена не в повному обсязі, а саме: відповідач перерахував в якості оплати послуг позивача за договором 14.09.2010р. - 600000,00 грн. і 16.09.2010р. - 200000,00 грн. та у нього залишається несплаченою заборгованість по договору в сумі 167264,44 грн.
В матеріалах справи наявні: копія журналу виконаних позивачем робіт, копія календарного плану виконаних робіт, копія кошторису та інші.
У відповідності до п. 10.4. договору позивачем нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості за період з 13.09.2010р. по 01.11.201р. в сумі 1740,23 грн.
28 жовтня 2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено письмову вимогу погасити заборгованість за договором та повідомлення про призупинення робіт за договором, у зв'язку з невиконанням підрядником своїх зобов'язань, передбачених п. 4.2. договору на підставі п. 10.2. договору.
02 листопада 2010р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист з пропозицією розірвання договору субпідряду № 18 від 01.09.2010р.
Позивач зазначає, що станом на момент розгляду справи відповідачем не погашено заборгованість за договором субпідряду № 18 від 01.09.2010р. в повному обсязі за виконані роботи.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.
За умовами договору субпідряду (п.4.2) оплата за фактичне виконані роботи здійснюється підрядником (ТОВ "Восток-Строй") на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт протягом 5-ти календарних днів після їх підписання, при умові отримання коштів від Замовника.
Відповідно до п. 4.3. у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за виконаний обсяг робіт здійснюється протягом 5-ти календарних днів з дати отримання підрядником (замовником) бюджетного призначення на дане фінансування на свій реєстраційний рахунок.
Тобто, наразі своїм договором сторони обумовили виникнення обов'язку відповідача по оплаті робіт позивача фактом одержання відповідачем відповідних коштів від Замовника.
В силу приписів ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд приходить до висновку про те, що умовою визнання обґрунтованими позовних вимог позивача є доведення ним настання передбаченого п.4.2. договору факту одержання відповідачем коштів від замовника. Проте цей тягар доведення позивачем не витриманий. Доказів на одержання відповідних коштів позивачем не надано.
Такі обставини унеможливлюють висновок про настання строку оплати відповідних робіт за договором субпідряду № 18 від 01.09.2010р.
Суд критично оцінює посилання позивача на факт підписання відповідачем відповідних актів виконаних робіт. В контексті приписів ст.530 ЦК України та умов п.4.2. договору підписання актів є необхідною, але недостатньою умовою для виникнення обов'язку по оплаті визначених у актах робіт.
Тобто, факт підписання сторонами Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт по формі Кб-2в за вересень 2010р. та довідки по формі Кб-3 за вересень 2010р. сам по собі може свідчити лише про підтвердження сторонами фактичного обсягу будівельних робіт та їх вартості. За умов відсутності доказів одержання відповідачем від замовника коштів, передбачених в п.4.2. договору підряду, цей акт та довідка не можуть свідчити про настання строку оплати робіт.
Такого висновку суду не спростовує факт часткової оплати відповідних робіт відповідачем, на який посилається позивач. По-перше, дострокова оплата цих коштів не заборонена ні чинним законодавством, ні умовами договору підряду, а відтак є правом відповідача. По-друге, позивачем, всупереч приписів ст.33 ГПК України, не надано доказів здійснення цієї попередньої оплати.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та не підлягають задоволенню.
В частині заявлених позовних вимог про розірвання договору субпідряду № 18 від 01.09.2010р. в зв'язку з невиконанням його умов відповідачем, суд керується ч.2 ст.651 ЦК України. Відповідно положень цієї норми договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
В даному разі, суд враховуючи викладені вище висновки про ненастання строку оплати виконаних будівельних робіт, та відповідно, про відсутність порушень умов договору, приходить до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 49 ГПК України в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України в редакції, що діє на момент винесення рішення по справі, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 509, 525, 530, 626, 628, 629, 837, 838 Цивільного кодексу України, керуючись, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити повінстю.
/Повний текст рішення складено 15.05.2012р./
Суддя Бринцев О.В.
/Справа № 40/302-10/