21.05.12
Україна
Господарський суд Чернігівської області
м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.678-853
Іменем України
16 травня 2012р. справа №5028/14/19/2012
За позовом: Заступника військового прокурора Київського гарнізону м. Київ, вул.К.Каменєва,8а в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, м. Київ
в особі: Концерну «Техвоєнсервіс», юридична адреса: пр-т Повітрофлотський,6, м. Київ, 03168, поштова адреса: вул. Дегтярівська, 13/24, м. Київ 04119
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
Предмет спору: про стягнення 12 264грн.88коп.
Суддя Книш Н.Ю.
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Від прокуратури: не з'явився
Заступником військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Концерну «Техвоєнсервіс»подано позов про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі згідно договору оренди №225/к/7-09-9А від 23.06.09р. в сумі 10619,17грн., 743,28грн. штрафу згідно п. 3.8 договору, 766,22грн. пені, 136,21грн. інфляційних втрат.
Представник позивача в судовому засіданні 03.04.12р. надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого в реєстрі станом на 02.04.12р. значиться фізична особа-підприємець ОСОБА_1, місце проживання АДРЕСА_1.
Від позивача надійшла заява №225/к/535-8 від 11.05.12р., в якій зазначив про неможливість представника прибути в судове засідання. До вказаної заяви додані розрахунки інфляційних втрат та пені, згідно яких інфляційні нараховані в сумі 85,35грн. за період квітень-грудень 2011р., пеня нарахована в сумі 798,06грн. за період з 16.03.11р. по 31.12.11р. виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, позивачем до заяви додано роз'яснення щодо розрахунку орендної плати, в якому зазначено, що розрахунок суми орендної плати згідно виставлених рахунків №К-00000176 від 28.02.11р., №К-00000254 від 28.03.11р., №К-00000388 від 29.04.11р., №К-00000460 від 28.05.11р., №К-00000503 від 25.06.11р. розраховувався відповідно до вимог п.3.3 договору оренди та складався із суми орендної плати -2200грн. та інфляційних втрат нарахованих шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Позивач повідомляє, що в акті звірки взаєморозрахунків №747 від 05.04.12р. в графі під назвою «номер документа»проставляється номер акту виконаних робіт, наданих послуг, що за спірний період березень-липень 2011р. були складені наступні акти виконаних робіт, наданих послуг: за березень 2011р. №К-00000273 від 31.03.11р. на суму 2609,20грн., за квітень 2011р. №К-00000406 від 30.04.11р. на суму 2643,12грн., за травень 2011р. №К-00000536 від 31.05.11р. на суму 2664,26грн., за червень 2011р. №К-00000667 від 30.06.11р. на суму 2674,92грн., за липень 2011р. №К-00000767 від 31.07.11р. на суму 2674,92грн., що вищевказані акти направлялись орендарю у 2-х екземплярах, але 1 екземпляр не був повернутий відповідачем до концерну, що у відповідності до п.5.2 договору оренди перерахунок орендної плати за останні три місяці з урахуванням внесеного 30.06.09р. орендарем завдатку в розмірі 6600грн. згідно бухгалтерського обліку було проведено 01.09.11р., сума завдатку у розмірі 6600грн. була перерозподілена в рахунок погашення заборгованості за відповідні періоди, а саме оренда торгівельного павільйону за серпень 2011р. в сумі 1639,55грн., частково заборгованість по орендній платі за спірний період березень 2011р -8,36грн., квітень 33,92грн., травень 21,14грн., червень 10,66грн., заборгованість по орендній платі, яка виникла саном на 01.01.12р. в сумі 4886,37грн. Окрім того, позивачем подано розрахунок основної заборгованості ФОП ОСОБА_1
Від прокуратури заяв та клопотань до суду не надходило. Ухвала про порушення провадження по справі від 22.03.12р. отримана Військовою прокуратурою Київського гарнізону згідно поштового повідомлення №1400602317465. Ухвали про відкладення розгляду справи від 03.04.12р., від 11.04.12р., від 19.04.12р. отримані Військовою прокуратурою Київського гарнізону згідно поштових повідомлень №1400602342150., №1400602344764, №1400602366741.
Відповідач відзив на позов не надав, повноваженого представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслані відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві і яка відповідає адресі, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення №1400602317430, №1400602368167 та №1400602366725 відповідно. Крім того, судом явка представників сторін обов'язковою не визнавалась.
Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив:
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець Носівською районною державною адміністрацією 16.06.07р., номер запису 20530000000002623.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
23.06.09 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 225/К/7-09-9А. Згідно п.1.1-1.2 договору орендодавець (позивач по справі) передає, а орендар (відповідач по справі) приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно -переносний павільйон площею 18кв.м, розміщене за адресою АДРЕСА_2, що перебуває на балансі концерну «Техвоєнсервіс», вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку і становить за незалежною оцінкою 72 104,00грн. без урахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою здійснення підприємницької діяльності.
У п.10.1 договору сторони встановили, що договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, що діє з 23.06.09р. до 23.05.12р. включно.
Відповідно до п.2.1-2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
Згідно Акта приймання-передачі в оренду індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності та розміщене за адресою АДРЕСА_2 від 23.06.09р., який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками, орендодавець передав, а орендар прийняв в користування державне індивідуально визначене майно -переносний павільйон, загальною площею 18кв.м, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що перебуває на балансі Концерну «Техвоєнсервіс».
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
У п. 3.1 договору сторони обумовили, що орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди державного майна (протокол №2 від 22.06.09р., засідання конкурсної комісії щодо визнання переможця на право укладання договору оренди окремого індивідуально визначеного державного майна) і становить 2200грн., в тому числі ПДВ 366,67грн. за перший/базовий місяць оренди - червень 2009р. Без урахування ПДВ 1833,33грн.
За умовами п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.6. договору сторони визначили, що орендна плата перераховується в повному обсязі до орендодавця щомісяця не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється платіж.
Згідно п. 5.3. договору орендар (відповідач у справі) зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
У ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найма.
Законом України «Про оренду державного та комунального майна», а саме ч. 3 ст.18, передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури на оплату орендної плати, в яких визначено місяць оренди, а саме: рахунок-фактура №К-00000176 від 28.02.11р. на суму 2573,17грн. (оренда у березні 2011р.), рахунок-фактура №К-00000254 від 28.03.11р. на суму 2609,20грн. (оренда у квітні 2011р.), рахунок-фактура №К-00000388 від 29.04.11р. на суму 2643,12грн. (оренда у травні 2011р.), рахунок-фактура №К-00000460 від 28.05.11р. на суму 2664,26грн. (оренда у червні 2011р.), рахунок-фактура №К-00000503 від 25.06.11р. на суму 2674,92грн. (оренда у липні 2011р.), а всього на суму 13164,67грн.
З огляду на умови договору оренди (п.3.6 договору) суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити: орендну плату за березень 2011 року по рахунку-фактурі №К-00000176 від 28.02.11р. на суму 2573,17грн. не пізніше 15 березня 2011р.; орендну плату за квітень 2011 року по рахунку-фактурі №К-00000254 від 28.03.11р. на суму 2609,20грн. не пізніше 15 квітня 2011р.; орендну плату за травень 2011 року по рахунку-фактурі №К-00000388 від 29.04.11р. на суму 2643,12грн. не пізніше 15 травня 2011р.; орендну плату за червень 2011 року по рахунку-фактурі №К-00000460 від 28.05.11р. на суму 2664,26грн. не пізніше 15 червня 2011р.; орендну плату за липень 2011 року по рахунку-фактурі №К-00000503 від 25.06.11р. на суму 2674,92грн. не пізніше 15 липня 2011р.
Слід зазначити, що повідомлення державного комітету статистики України про індекс інфляції приймається та відповідно публікується в газеті «Урядовий кур'єр»після спливу календарного місяця, за який визначається індекс інфляції.
Так, згідно повідомлення Державного комітету статистики України: від 10.03.2011р., опублікованого в газеті «Урядовий кур'єр»№43 від 10.03.11р., індекс інфляції за лютий 2011 року становить 100,9%; від 08.04.11р., опублікованого в газеті «Урядовий кур'єр»№64 від 08.04.11р., індекс інфляції за березень 2011 року становить101,4%; від 11.05.11р., опублікованого в газеті «Урядовий кур'єр»№83 від 11.05.11р., індекс інфляції за квітень 2011 року становить 101,3%; від 08.06.11р., опублікованого в газеті «Урядовий кур'єр»№103 від 08.06.11р., індекс інфляції за травень 2011 року становить 100,8%; від 08.07.11р., опублікованого в газеті «Урядовий кур'єр»№122 від 08.07.11р., індекс інфляції за червень 2011 року становить 100,4%; від 09.08.11р., опублікованого в газеті «Урядовий кур'єр»№144 від 09.08.11р., індекс інфляції за липень 2011 року становить 98,7%.
Дослідивши умови договору оренди №225/К/7-09-9А від 23.06.09р. суд доходить до висновку, що зміст договору не містить домовленості сторін, щодо строку оплати орендної плати за кожний наступний місяць оренди, визначеної позивачем відповідно до п.3.3. договору за наявності офіційного оприлюднення розміру індексу інфляції за наступний місяць оренди, оскільки за домовленістю сторін орендар перераховує орендодавцю орендну плату «щомісячно не пізніше 15-го числа місяця, за який здійснюється платіж»(п.3.6. договору), тобто на час визначеного сторонами строку внесення орендарем орендної плати відсутнє повідомлення про індекс інфляції за місяць, в якому відповідач зобов'язаний здійснити сплату.
Позивач в розрахунку основної заборгованості ФОП ОСОБА_1, поданого до заяви №225/к/535-8 від 11.05.12р., посилається на акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №К-00000273 від 31.03.2011р. на суму 2609,20грн., №К-00000406 від 30.04.2011р. на суму 2643,12грн., №К-00000536 від 31.05.2011р. на суму 2664,26грн., №К-00000667 від 30.06.2011р. на суму 2674,92грн., №К-00000767 від 31.07.2011р. на суму 2674,92грн., які позивачем до матеріалів справи не надані, відсутні докази їх складання сторонами, пред'явлення до сплати відповідачу. Суд зазначає, що під час звернення до господарського суду з позовною заявою від 28.02.12р. №753 про стягнення з відповідача 10619,17грн. боргу, 743,28грн. штрафу, 766,22 грн. пені, 136,21грн.- інфляційних втрат, відсутнє будь-яке посилання на вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) як на підставу позову, докази по справі.
У тексті позовної заяви прокурор наводить розрахунок заборгованості відповідача з посиланням на рахунки-фактури №К-00000176 від 28.02.11р. на суму 2573,17грн., №К-00000254 від 28.03.11р. на суму 2609,20грн., №К-00000388 від 29.04.11р. на суму 2643,12грн., №К-00000460 від 28.05.11р. на суму 2664,26грн., №К-00000503 від 25.06.11р. на суму 2674,92грн. за оренду торгівельного павільйону у березні-липні 2011 року та часткову оплату відповідачем у сумі 2545,50грн. рахунку-фактурі №К-00000176 від 28.02.11р.
Позивачем не подано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження проведення відповідачем часткової оплати орендної плати у сумі 2545,50грн. по рахунку-фактурі №К-00000176 від 28.02.11р., сплату відповідачем завдатку на суму 6 600,00грн. та їх перерозподілення на умовах та в порядку, зазначених позивачем у роз'ясненні щодо розрахунку орендної плати по договору, доданому до заяви від 11.05.12р. за №225/к/535-8.
З огляду на вищенаведене, суд не приймає до уваги подані позивачем роз'яснення щодо розрахунку орендної плати та розрахунок основної заборгованості ФОП ОСОБА_1, додані до заяви №225/к/535-8 від 11.05.12р., в яких позивачем визначено суму боргу відповідача 10 619,17грн., тому суд розглядає позовні вимоги за наявними в справі матеріалами згідно виставлених позивачем рахунків-фактур на оплату орендної плати.
На час розгляду справи відповідачем не було подано доказів здійснення сплати орендодавцю орендної плати в повному обсязі по договору оренди №225/К/7-09-9А від 23.06.2009р.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Подана позивачем копія виписки банку від 04.04.11р. свідчить про перерахування відповідачем позивачу 2573,17грн. з призначенням платежу «оренда торгівельного павільйону рах.№К-00000176 від 28.02.11р.».
Приймаючи до уваги, що здійснюючи перерахування 2573,17грн. на користь позивача відповідачем у платіжному документі безпосередньо визначено призначення платежу як оплата рахунку-фактури №К-00000176 від 28.02.11р., що відповідає сумі оренди за березень місяць у пред'явленому позивачем до сплати документі (рахунок-фактура №К-00000176 від 28.02.11р.), і доказів домовленості сторін щодо зміни призначення платежу позивачем не надано, суд доходить висновку, що відповідачем фактично проведено в повному обсязі оплату оренди за березень місяць 2011 року згідно рахунку-фактури №К-00000176 від 28.02.11р. на суму 2573,17грн.
За таких обставин, твердження прокурора, позивача про часткову оплату відповідачем орендної плати за березень 2011 року та наявність заборгованості у сумі 27,67грн. матеріалами справи не підтверджуються.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за оренду торгівельного павільйону за період квітень-липень 2011 року на день розгляду справи становить 10 591,50грн., в тому числі за оренду у квітні 2011 року у сумі 2609,20грн., за оренду у травні 2011 року у сумі 2643,12грн., за оренду у червні 2011 року у сумі 2664,26грн., за оренду у липні 2011 року у сумі 2674,92грн., та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прокурор, позивач просять стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 136,21грн., доданий до позовної заяви розрахунок свідчить про нарахування інфляційних втрат за період з березня 2011 року по грудень 2011 року.
Під час розгляду справи позивачем був наданий розрахунок інфляційних втрат на суму 85,35грн. за період 01.04.11р. по 31.12.11р. з посиланням на Рекомендації Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розглядах судових справ від 03.04.97р. №62-97р.
Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати орендної плати за період квітень-липень 2011 року на суму 10 591,50грн., проте враховуючи допущені позивачем помилки при розрахунку інфляційних втрат, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 84,35грн. за період з 01.05.11р. по 31.12.11р. В решті стягнення інфляційних втрат відмовити у зв'язку з безпідставністю проведеного нарахування.
Позивач просить сягнути з відповідача 743,28грн. штрафу згідно п. 3.8 договору та 766,22грн. пені згідно п.3.7. договору нарахованої у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Під час розгляду справи позивачем був наданий розрахунок пені на суму 798,06грн. за період з 16.03.11р. по 31.12.11р., здійснений з посиланням на вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та розрахованої на суму заборгованості відповідача за прострочку сплати орендної плати за березень-липень 2011 року у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом п. 3.8. договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж один місяць, орендар сплачує штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.
Відповідно до п.3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені в розмірі 0,1 % від суми орендної плати за кожен прострочений день, включаючи день оренди.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України -штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Так, за приписами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього ж Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відтак, за прострочення платежу може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Отже, яким би способом не визначався у договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний.
За таких обставин, враховуючи вимоги Закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», підтвердження матеріалами справи заборгованості відповідача за період квітень-липень 2011 року у сумі 10 591,50грн., суд дійшов висновку, що пеня підлягає нарахуванню у сумі 795,95грн. за період з 16.04.11р. по 31.12.11р., що більше ніж заявлено прокурором, позивачем до стягнення.
Приймаючи до уваги, що прокурором, позивачем на час розгляду справи не було подано заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у сумі 766,22грн. за період 16.04.11р. по 31.12.11р.
Статтею 231 Господарського кодексу України унормовано, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, а порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Зі змісту ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що даний штраф є додатковим видом відповідальності за порушення зобов'язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, а не за порушення грошового зобов'язання, яке має місце у даних правовідносинах.
Відтак, за прострочення платежу може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Згідно з вищенаведеним, застосування відповідальності у вигляді штрафу та пені одночасно суперечить ст.231 Господарського кодексу України та нормам ст.61 Конституції України і з вимог чинного законодавства не випливає.
Слід зауважити, що аналогічний висновок міститься в постановах Верхового Суду України від 07.11.11р. по справі №5002-2/5109-2010, від 24.10.11р. по справі № 25/187, від 06.12.11р. у справі №42/562.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення штрафу необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав, позовні вимоги не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги прокурора та позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 10591,50грн., в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 84,35грн., в частині стягнення пені в сумі 766,22грн. В решті позову відмовити.
Оскільки спір виник з вини відповідача та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету 1609,50грн. судового збору.
Керуючись Законом України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 193, 216, 217, 231, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 527, 529, 549, 625, 629, 759 Цивільного кодексу України; ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну «Техвоєнсервіс» (пр-т Повітрофлотський,6, м. Київ, р/р 26006331889700 в АТ «Укрсиббанк»Київ, МФО 351005, код 33689867) 10591грн.50коп. боргу, 84грн.35коп. інфляційних втрат, 766грн.22коп. пені.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного бюджету (р/р 31217206783002, отримувач УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22030001) 1609грн.50коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Повний текст рішення складено 21.05.2012р.
Суддя Н.Ю.Книш