ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-67/3591-2012 18.05.12
За позовомЗакрите акціонерне товариство «Магнета ЛТ»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Нова торгівля»
Простягнення 54298,00 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники:
Від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністю
Від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю
Закрите акціонерне товариство «Магнета ЛТ» (далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова торгівля» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 54298,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування №MGN-2011/63 від 18.07.2011 (далі -Договір) позивач надав послуги з перевезення, а відповідач належним чином своє грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 54298,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.03.2012 порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 13.04.2012.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.2012 розгляд справи відкладено на 25.04.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача.
У судовому засіданні 25.04.2012 оголошувалась перерва до 18.05.2012.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
18.07.2011 між позивачем та відповідачем був укладений договір № MGN-2011/63 про транспортно-експедиційне обслуговування (надалі -Договір), предметом якого є відносини між позивачем та відповідачем, що виникають при організації та здійсненні позивачем за заявками відповідача міжнародних перевезень вантажу, а також при наданні пов'язаних з цим послуг.
Положеннями п. 2.1. Договору визначено, що кожне окреме перевезення, а також інші послуги по даному договору здійснюються на основі заявок, оформлених позивачем і переданих відповідачу.
Відповідно до п. 2.2. Договору, заявка позивача передається відповідачу шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою і вважається прийнятою позивачем до виконання після направлення підтвердження заявки по факсу або телефону.
Згідно п. 2.8. Договору, датою завершення перевезення вважається прибуття вантажу на місце розвантаження, вказане в заявці та передача водієм товарно-транспортних документів відповідачу або його уповноваженому представнику.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач надав позивачу заявку від 21.11.2011 на перевезення вантажу за маршрутом Іспанія -Італія - Україна, сума фрахту становить 7300,00 євро, оплата на протязі 30 банківських днів з моменту відвантаження.
Позивач також зазначає, що на виконання умов Договору та заявки від 21.11.1011 позивачем було надано послуги з перевезення вантажу, що підтверджується вантажними накладними, а саме: MNR 11S00904325121907, MRN 11SI00904325121915, MRN 11ES00174111115871, MRN від 09.12.2012 та митними деклараціями CMR 888904 та CMR 888907, які містять підпис та мокру печатку відповідача в графі «отримання товару», що свідчить про те, що вантаж було доставлено позивачем вантажоодержувачу (відповідачу).
Таким чином позивач вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання ним своїх зобов'язань з перевезення вантажу, здійсненого на підставі Договору та Заявки відповідача, на загальну суму 7 300 євро, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 6 800 євро за перевезення товару за вирахуванням 500 євро штрафу за несвоєчасну подачу транспорту.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до п. 2.1. Договору визначено, що кожне окреме перевезення, а також інші послуги по даному договору здійснюються на основі заявок, оформлених позивачем і переданих відповідачу. Форма Заявки передбачена Додатком №1 до даного договору та є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п. 2.2. Договору, заявка позивача передається відповідачу шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою і вважається прийнятою позивачем до виконання після направлення підтвердження заявки по факсу або телефону.
Відповідно до п.2.4. Договору всі послуги експедитора надає лише на підставі заявки клієнта. До отримання заявки експедитор вправі не здійснювати будь-яких дій по наданню послуг.
До матеріалів справи залучено копію Заявки на транспорт без номеру від 21.11.2011, яку суд оцінює критично.
Так, додана позивачем до позовної заяви «Заявка на транспорт»не містить відбитку печатки відповідача (ТОВ «Нова торгівля»), підпису уповноваженого представника відповідача, а також не має відповідного номеру, що свідчить, що даний документ не може бути заявкою відповідача про надання послуг.
Крім того, серед доданих до позовної заяви документів немає Додатку № 1 до Договору, яким відповідно до п. 1.2 Договору має бути визначена форма заявки про надання послуг.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про те, що у листопаді 2011 року не надавав позивачу жодних заявок з приводу замовлення транспортно-експедиційних послуг або будь-яких інших перевезень.
Позивачем також не було надано суду доказів направлення відповідачу підтвердження прийняття заявки у вигляді факсу або телефонограми.
За таких обставин, надана позивачем Заявка на транспорт не може бути прийнята судом до уваги як доказ замовлення відповідачем у позивача послуг з перевезення, а тому відповідно до умов п.2.1, п.2.4 Договору між сторонами у справі не було досягнуто згоди щодо здійснення зазначеного у заявці перевезення, у зв'язку з чим у відповідача не виникли відповідні обов'язки, передбачені розділом 4 Договору.
Відповідно до ч.6 ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Відповідно до ч.5 ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
Позивач на підтвердження надання ним послуг з перевезення вантажу посилається, зокрема, на вантажні накладні MRN 11S00904325121907, MRN 11SI00904325121915, MRN 11ES00174111115871 та MRN від 09.12.2012.
Проте, зазначені позивачем як вантажні накладні MRN є не накладними, а митними деклараціями, та відповідно до ст.9 Закону не можуть підтверджувати надання транспортно-експедиційних послуг позивачем відповідачу, а також свідчити про конкретні умови надання таких послуг.
Як вбачається з наданої позивачем заявки, позивач мав здійснити перевезення м'ясних та ковбасних виробів загальною масою 18,5 тон.
Проте, позивачем надано докази перевезення лише 2,656 тон вантажу за CMR 888904 та 4,457 тон вантажу за CMR 888907, що не може свідчити про те, що позивач надав послуги з перевезення вантажу за заявкою від 21.11.2011 у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
З транспортних накладних CMR 888904 та CMR 888907 вбачається, що перевізником за даним перевезенням є фірма Trans».
Проте позивач доказів того, що перевезення вантажу третьою особою Trans»відбулось за його дорученням або на підставі укладеного між позивачем та Trans»договору суду не надав.
При цьому відбиток печатки відповідача на транспортних накладних CMR 888904 та CMR 888907 свідчить лише про те, що відповідач отримав зазначений у накладних вантаж від перевізника Trans», та не може вважатися підтвердженням надання позивачем експедиторських послуг з перевезення даного вантажу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 54298,00 грн. документально не підтверджені та не доведені, а тому задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Є.Б. Куркотова
Рішення підписано 21.05.2012